2/531/114/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М 'Я М У К Р А Ї Н И

06.03.2012 року                                                             м. Донецьк

Куйбишевський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого –судді Добнєва С.С.,

при секретарі Власовій О.А.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно –фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо –транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно –фінансовий консалтинг»суму страхового відшкодування, сплачену страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо –транспортної події у розмірі 7190,04 гривень, витрати із сплати державного мита в сумі 71,90 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 120 гривень, свій позов мотивували наступним.

08.12.2007 р. в м. Донецьку сталася дорожньо –транспортна пригода за участю автомобіля Chevrolet Epica, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 217030, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під його керуванням.

В результаті дорожньо –транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю Chevrolet Epica, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Власником пошкодженого автомобіля є ОСОБА_3

Згідно з довідкою відділу ДАІ та постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17.01.2008 р. вина ОСОБА_2 була об’єктивно встановлена.

У відповідності до Полісу обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3317118 від 06.09.2007 року цивільно –правову відповідальність за шкоду завдану автомобілем ВАЗ 217030, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було застраховано у Закритому акціонерному товаристві Страховій компанії «ВУСО».

Таким чином, у ЗАТ «СК «Інгосстрах», виникло право вимоги до ЗАТ СК «ВУСО»про страхове відшкодування.

У зв’язку з настанням страхової події ЗАТ СК «ВУСО»на підставі страхового акту № 4920-24 від 01.08.2008 року сплатило ЗАТ «СК «Інгосстрах»страхове відшкодування у розмірі 7190,04 грн.

Відповідно до п.33.1.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальник зобов’язання вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності про настання дорожньо –транспортної пригоди. Але відповідач не звернувся до ЗАТ СК «ВУСО»та не повідомив про настання дорожньо –транспортної пригоди.

Пунктом 38.1.1. г) Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено право страховика пред’явити регрес ний позов до страхувальника у випадку, якщо останній не повідомив страховика про настання дорожньо –транспортної пригоди строки, встановлені вищевказаним Законом.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО»виникло право вимоги до ОСОБА_2, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрах ЗАТ СК «ВУСО», що дорівнює 7190,04 грн.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 23.12.2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Інвестиційно –фінансовий консалтинг»набуло належне Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах.

В добровільному порядку відповідач відмовляється виплати суму.

Представник позивача в судове засідання з’явився, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі мотивуючи їх підставами наведеними вище та розглянути справу заочно.

Відповідач в судове засідання не з’явився, був повідомлений про час і місце слухання справи, причини неявки не повідомив.

Зі згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

08.12.2007 р. в м. Донецьку сталася дорожньо –транспортна пригода за участю автомобіля Chevrolet Epica, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 217030, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під його керуванням. В результаті дорожньо –транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю Chevrolet Epica, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Власником пошкодженого автомобіля є ОСОБА_3 Згідно з довідкою відділу ДАІ та постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17.01.2008 р. вина ОСОБА_2 була об’єктивно встановлена (а.с. 5-6).

У відповідності до Полісу обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3317118 від 06.09.2007 року цивільно –правову відповідальність за шкоду завдану автомобілем ВАЗ 217030, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було застраховано у Закритому акціонерному товаристві Страховій компанії «ВУСО»(а.с. 14).

Таким чином, у ЗАТ «СК «Інгосстрах», виникло право вимоги до ЗАТ СК «ВУСО»про страхове відшкодування.

У зв’язку з настанням страхової події ЗАТ СК «ВУСО»на підставі страхового акту № 4920-24 від 01.08.2008 року сплатило ЗАТ «СК «Інгосстрах»страхове відшкодування у розмірі 7190,04 грн.(а.с. 7-13, 15-22).

Відповідно до п.33.1.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальник зобов’язання вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності про настання дорожньо –транспортної пригоди. Але відповідач не звернувся до ЗАТ СК «ВУСО»та не повідомив про настання дорожньо –транспортної пригоди.

Пунктом 38.1.1. г) Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено право страховика пред’явити регрес ний позов до страхувальника у випадку, якщо останній не повідомив страховика про настання дорожньо –транспортної пригоди строки, встановлені вищевказаним Законом.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО»виникло право вимоги до ОСОБА_2, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрах ЗАТ СК «ВУСО», що дорівнює 7190,04 грн.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 23.12.2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Інвестиційно –фінансовий консалтинг»набуло належне Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах (а.с. 31-33).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, заподіяна особистості або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, що причинила шкоду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України –особа, яка відшкодувала збиток, заподіяний іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Оскільки страхове відшкодування було виплачено 30.07 2008 р., то з цієї ж дати позивач має право на відшкодування збитків в порядку регресу до винної особи.

Таким чином, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати із сплати державного мита в сумі 71,90 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 120 гривень.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1191 ЦК України, керуючись ст. ст. 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд –

                                                   В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно –фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо –транспортної пригоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно –фінансовий консалтинг»суму страхового відшкодування, сплачену страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо –транспортної події у розмірі 7190,04 гривень, витрати із сплати державного мита в сумі 71,90 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення –в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: