Справа № 2-а-7661/11

08.05.2012

Провадження2-а/0525/132/12

2а/0525/132/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді           Сидорова Є.І.

при секретарі           Нестеренко П.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій незаконними та перерахунок сум допомоги на утримання дитини до досягнення нею трьохрічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказавши, що вона є матір'ю дитини –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує в управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На думку позивачки, відповідач всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням»та Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»не доплатив їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум до догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку до рівня прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на місяць та зобов’язати у подальшому виплачувати щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, написала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради у судове засідання не з'явилася, надала заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки управляння праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради позивачка перебуває на обліку та їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 вказаного Закону, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, слід зазначити, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів не делеговані.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на виплату позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13.

За пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України „Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 ( в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 року № 900 „Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007р. № 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень (мінімальний розмір).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права та свободи людини і громадянина, гарантії цих прав та свобод.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон , який регулює ці правовідносини.

Відповідно до статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість

місяців, але не менше 130 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-У було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням", статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/207 про соціальні гарантії громадян були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489 -У. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.

Отже з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. № 107, який набрав чинності з 01.01.2008р. знову внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.. Вказані норми Закону не визнавалися у встановленому законом порядку неконституційними, а тому дії УТСЗН по призначенню позивачці такої виплати у 2011 році були правомірними.

У 2008-2011 роках положення окремих статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням" рішеннями Конституційного суду на відповідні роки не були визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року було чинним лише до 31.12.2007 року.

Також позивачка ОСОБА_1 отримує державну допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісячно.

Таким чином, позивачка не має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку вона отримує вказану допомогу, народилась вже після винесення рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/207 про соціальні гарантії громадян були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити позивачці в частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача у подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, оскільки у судовому засіданні не встановлено, що у подальшому права позивачки будуть порушуватися відповідачем та вказані вимоги є передчасними.

Крім того, згідно ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк для звернення особою до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів. Про своє порушене право позивачка дізналася у 2008 році, коли отримала допомогу по догляду за дитиною, розмір якої на її думку, не відповідає вимогам закону. Але за захистом свого порушеного права позивачка звернулася лише 17 листопада 2011 року, тобто з порушенням строків позовної давності, позивачкою не надано суду переконливих доказів пропуску цього строку з поважних причин, в зв’язку з чим суд вважає, що позивачка без поважних причин пропустила строк для звернення до суду з вищевказаним позовом.

Позивачка заявляє вимоги щодо відшкодування коштів, затрачених нею на правову допомогу у розмірі 400 грн.

Що стосується відшкодування позивачці витрат на правову допомогу, суд доходить наступних висновків.

Так, згідно з наданих суду квитанції № 40 від 14.10.2011 року позивачка ОСОБА_1 сплатила 400 грн. за надання їй правової допомоги.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»визначено, що витрати, пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, якщо компенсація витрат сплачується за рахунок держави, не перевищують суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується у розмірі 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Приймаючи до уваги, що надання правової допомоги позивачці в судовому засіданні не надавалося, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/207, ст.ст. 10, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій незаконними та перерахунок сум допомоги на утримання дитини до досягнення нею трьохрічного віку –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: