2-3965/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2/508/719/12

14 березня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Орєхова О.І.

при секретарі –Кобець А.І., Шендері Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, посилаючись на наступні обставини.

06.06.2011 року, він ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 під розписку грошові кошти в займ. Звісно, що він збирався укласти відповідний договір займу, але на той час він вважав, що добре знає відпоідача, та нічого страшного, якщо він при свідках прийме в нього грошові кошти. Відповідно до вище означеного ним було передано відповідачеві 13 300 доларів США, які відповідач зобов»язався повернути йому у строк до 21.06.2011 року.

          Всі вищезазначені події можуть бути підтверджені двома свідками, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В»ячеславовичем.

          Однак з моменту здійснення займу грошових коштів по даний момент, він неодноразово нагадував відповідачеві, що він повинен був повернути йому суму заборгованості ще до 21.06.2011 року, однак відповідач весь час просив почекати ще трохи часу.

          Таким чином існуюча заборгованість не погашена й по даний момент. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодвцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором, одже до 21.06.2011 року відповідач зобов»язаний був повернути йому 13 300 доларів США.

          На даний момент гривневий еквівалент суми заборгованості складає 107 331 гривень.

          Просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 107 331 гривень на користь ОСОБА_1 та суму судового збору в розмірі 1073,31 гривень.

          В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зв»явився, надав до суду клопотання, де просив справу розглянути у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав, просив їх задовольнити в повному обсязі та проти заочного рішення не заперечував.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, повідомлений про час та місце слухання справи.

          Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був повідомлений про слухання справи належним чином, не сповістив суд про причини своєї відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

           Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

З розписки від 06.06.2011 року наданою позивачем ОСОБА_1 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача ОСОБА_1 суму у розмірі 13 300 доларів США, яку він винен останьому та зобов»язується повернути вказану суму до 21.06.2011 року.

Встановлено, що з моменту здійснення займу грошових коштів по даний час, не зважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача щодо повернення отриманої суми, останній не повертає отриману суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність іншій стороні ( позичальнику ) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду та якості. Договір позики визнається укладеним з моменту передачі грошей або речей, та є договором позики.

           Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодвцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

          Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу ( боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання ).

          Отже, оскільки відповідач ОСОБА_2 уникає від виконання взятих на себе зобов»язань та не повертає позивачу отриману суму, то позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені при подачі позовної заяви у сумі 1073,31 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 10, 15, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРИШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 107 331 гривень та державне мито у сумі 1073,31 гривень, а всього 108 404, 31 гривень ( сто вісім тисяч чотириста чотири гривні тридцять одна копійка ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.          

          Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя            О.І. Орєхов