2-2696/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2-2696/11

16 лютого 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Орєхова О.І.,

при секретарі –Кобець А.І., Лисенко Л.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2,

третьої особи –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»звернулась до суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, посилаючись на наступні обставини.

16 лютого 2008 року о 08 год. 40 хв., по вулиці Волгодонській у м. Донецьк, трапилась ДТП за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos», ДНЗ АН5908АІ, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «BMW E900», ДНЗ АН 1000 АР під керуванням ОСОБА_4.

Причиною ДТП стало те, що Відповідач виїхав на зустрічну смугу руху внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «BMW Е900», ДНЗ АН 1000 АР, чим порушив пункт 10.5 Правил дорожнього руху України.

08 квітня 2008 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецьк, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено застрахований у публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна», згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/009218 від 14.12.2007р., транспортний засіб «BMW E900», ДНЗ АН 1000 АР, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW Е900», ДНЗ АН 1000 АР, визначено на підставі Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу № 229/2 складеного 26.02.2008р. та рахунку-фактури № 911720 від 25.02.2008р. МСП ПКФ «Імпульс»у розмірі 35.599,12 гривень.

Враховуючи викладене, та зважаючи на зібрані документи, публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»»було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком, та виплати Страхувальнику, на підставі страхового акту № 31/09/2625, страхового відшкодування, у розмірі 34.883,12 грн (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят три гривні, 12 коп.).

Платіжним дорученням № 3744 від 16.04.2008р. сума страхового відшкодування була перерахована на банківський рахунок Страхувальника.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання перед Страхувальником.

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Крім того, таке ж право визначено положеннями чинного законодавства окремо для страхових компаній (ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»), згідно з якими, до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Також ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до п.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»перейшло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_3.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ВАТ «HACK «OPAHTA». На цій підставі, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 27 Закону України «Про страхування»на адресу ВАТ «HACK «OPAHTA»було направлено заяву на виплату страхового відшкодування вихідний номер № УН7734Р від 06.04.2011р. Однак виплату страхового відшкодування ВАТ «HACK «OPAHTA»не провела, жодної відповіді на дану заяву не надіслала.

Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, третьої особи.

Відповідно до п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Тобто на відповідача ВАТ «HACK «OPAHTA» покладено обов'язок відшкодувати шкоду у розмірі 25.500,00грн.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Різниця шкоди 34 883,12 гривень ( завдана шкода ДТП ) –25 500 гривнь ( сума ліміту ).

Таким чином, на ОСОБА_3 покладено обов'язок відшкодувати шкоду у розмірі 9.383 гривні 12 коп.

Просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»», в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 9.383,12 грн (дев'ять тисяч триста вісімдесят три грн., 12 коп.); стягнути з ВАТ «HACK «OPАНТА»на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», в порядку регресу матеріальну шкоду у розмірі 25.500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.); стягнути з відповідачів на користь позивача суму понесених витрат на оплату державного мита у розмірі 348,83 грн. (триста сорок вісім гривень, 83коп.) та суму понесених витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120,00 (сто двадцять гривень, 00 коп.) пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Ухвалою суду від 06 грудня 2011 року виключено з числа відповідачів ОСОБА_3, одночасно залучивши його до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ( а. с. 73-74 ).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд задовольнити вимоги та стягнути з відповідача ВАТ «НАСК «Оранта»матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 34 883,12 гривень, яка була сплачена страхувальнику у зв»язку з ДТП, де цивільно-правова відповідальність винної особи у ДТП, а саме ОСОБА_3 була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом № ВА/6365184, в якому ліміт відповідальності встановлено 35 000 гривень, а також витрати понесені при подачі позовної заяви.

Представник відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, просила відмовити позивачу в задоволенні вимог, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності звернення до суду та наполягала на його застосуванні.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні погодився з доводами представника відповідача та просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог, оскільки позивач не скористувався своїм правом та не звернувся в межах строку позовної давності до суду з вимогою, оскільки під час ДТП ним було повідомлено, що його автомобіль застраховано в ВАТ «НАСК «Оранта»та працівникам ДАІ було надано копію полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» не підлягають задоволенню з аступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

16 лютого 2008 року о 08 год. 40 хв., по вулиці Волгодонській у м. Донецьк, трапилась ДТП за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «BMW E900», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

Встановлено, що причиною ДТП стало те, що відповідач ОСОБА_3 виїхав на зустрічну смугу руху внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «BMW Е900», держномер АН 1000 АР, чим порушив пункт 10.5 Правил дорожнього руху України.

Транспортний засіб BMW Е900», держномер АН 1000 АР належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в якому з правом керування вказано ОСОБА_4 ( а. с. 14 ).

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 08 квітня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці ( а. с. 18 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Транспортний засіб BMW Е900», держномер АН 1000 АР, який належить ОСОБА_6 було застраховано у публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується договором № 32-31/38/009218 добровільного страхування наземного транспорту від 14 грудня 2007 року укладеного між Страховиком ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»та Страхувальником ОСОБА_6 ( а. с. 7-10 ).

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику транспортного засобу № 229/2 від 26 лютого 2008 року складає 29 258,96 гривень та з урахуванням рахунку-фактури № 911720 від 25.02.2008р. МСП ПКФ «Імпульс», сума шкоди загалом складає 35 599,12 гривень.

Встановлено, що на підставі страхового акту № 31/09/2625, публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком, та виплати Страхувальнику страхового відшкодування, у розмірі 35 231,95 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 3744 від 16.04.2008р. сума страхового відшкодування була перерахована на банківський рахунок Страхувальника ( а. с. 42 ).

Встановлено, що фактично було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 34 883,12 гривень, що не спростовано позивачем в судовому засіданні.

Позивач вважає, що оскільки повністю виконав свої зобов»язання перед Страхувальником, то відповідно до ст. 1191 ЦК України , особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу ) до виної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Так як, цивільно-правова відповідальність винної особи, а саме ОСОБА_3 на час ДТП застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», то вказаний відповідач повинен відшкодувати суму виплаченого відшкодування.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6365184.

Транспортний засіб BMW Е900», держномер АН 1000 АР, який належить ОСОБА_6 було застраховано у публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується договором № 32-31/38/009218 добровільного страхування наземного транспорту від 14 грудня 2007 року укладеного між Страховиком ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»та Страхувальником ОСОБА_6.

          Встановлено, що позивачем ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 34 883,12 гривень 16.04.2008 року.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Зазначене право також передбачено ст. 993, 1191 ЦК України.

Відповідно до статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням ).

Встановлено, що згідно Полісу № ВА/6365184 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано транспортних засіб ОСОБА_3 «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1, встановлено ліміт відповідальності у розмірі 35 000 гривень.

Встановлено, що ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»змінило назву на ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Таким чином, позивач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»має право зворотної вимоги ( регресу ) до виної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, встановлено, що позивачем було сплочено страхове відшкодування 16.04.2008 року, тобто з дня сплати у позивача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»виникло право вимоги до винної особи.

З матеріалів справи вбачаєтьсся, що позивач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»звернувся до суду з позовною заявою лише 29.06.2011 року, про що в матеріалах справи справи свідчить поштовий конверт, де судом позовна заява з додатками була отримана 06.07.2011 року за вх. № 22702, тобто зі спливом три роки.

З клопотання про поновлення строку з вказанням поважності його пропуску позивач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»до суду не звернувся.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати понесені при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 253, 256, 257, 993, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, 61, 88, 118, 119, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд , -

ВИРИШИВ:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя            О.І. Орєхов