2-2750/11

РІШЕННЯ Справа № 2-2750/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Орєхова О.І.,

при секретарі –Кобець А.І., Лисенко Л.В.,

за участю позивача –ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Восток»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Банк Восток»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

28.10.2010 року рішенням Ворошилівського районного суду міста Донецька задоволені її позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Хоум ОСОБА_4»визнано недійсним заяву анкета про надання кредитних коштів і відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 укладені між ОСОБА_1 і відкритим акціонерним товариством Хоум ОСОБА_4. Судом було встановлено, що такої угоди з відповідачем вона не укладала. У зв'язку з цим дією відповідача їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

16 липня 2008 року в її адресу відповідач направив лист, в якому повідомив, що вона порушує зобов'язання за кредитним договором № НОМЕР_1, який був укладений 03.06.2008 року між нею і Відкритим акціонерним товариством Хоум ОСОБА_4 (перейменований в даний час в ПАТ ОСОБА_5 (Home Credit Bank), до 01.02.2011 року ПАТ «Хоум ОСОБА_4»). В період з 16.07.2008 року вона проживала в Болгарії.

По інтернету від співробітників банку їй стало відомо, що сума кредиту, яку вона не отримувала становить 15 000 грн. Для звернення до суду позовом вона змушена була 15 жовтня 2008 виїхати з Болгарії до Донецька, що підтверджується штампом в закордонному паспорті та залізничними квитками. Вартість квитка Софія - Київ становить 63, 40 Євро, що еквівалентно 732, 82 грн, вартість квитка Київ -. Донецьк 17.10.2008 року становить 65, 09 грн.

У листопаді 2008 року вона звернулася з позовом до Ворошиловського суду міста Донецька, справа перебувала в провадженні суду 2 роки. Вона неодноразово приїжджала з Болгарії до місця слухання справи. 01.03.2010 року вона виїхала з Софії, вартість залізничних квитків Софія - Київ становить 68, 80 Євро, що еквівалентно 795грн. 24коп. Вартість квитка Київ - Донецьк 04.03.2010 року становить 116 грн. 98 коп. Матеріальний збиток становить 1710, 94 грн.

Моральна шкода полягає в наступному: звістка про те, що вона повинна 15000 грн. банку стало для неї стресом, оскільки вона не оформляла кредит. У неї з'явилася безсоння, постійні головні болі, що підтверджується випискою з амбулаторної картки. Вона переживала, що в неї виникли непередбачені витрати, пов'язані із зверненням до суду, вона не працювала, повинна була нести непередбачені витрати, вишукувати гроші на поїздки з Софії до Донецька, що негативно позначалося на матеріальному становищі сім'ї, все це завдавало їй моральні переживання.

Відповідач незаконно передавав кредитну справу про заборгованість перед банком за кредитним договором Українському центру грошових вимог ТОВ «Ультімо», які вимагали від неї оплати грошей, ніж завдавали моральні переживання.

Вважає, що заподіяна їй моральна шкода становить 5000 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка заподіяла його.

Згідно ст. 1167 моральну шкоду завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла його при наявності вини.

Вина відповідача в заподіянні їй матеріальної та моральної шкоди встановлена ??рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28.10.2010 року.

Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПАТ «Банк Восток» (Ноті Credit Bank) на її користь суму матеріального збитку 1710, 94 грн, моральної шкоди в сумі 5000 грн. ( а.с. 6-8 ).

12.09.2011 року позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача ПАТ «Банк Восток»на її користь додатково до раніш пред»явленої вимоги в сумі 5000 гривень спричинену моральну шкоду в сумі 15 000 гривень, а всього стягнути моральну шкоду у сумі 20 000 гривень, а також витрати на правову допомогу у сумі 5000 гривень ( а. с. 24-25 ).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру № 78 та договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2011 року кожний окремо підтримали позовну заяву та заяву про збільшення вимог, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та в заяві про збільшення вимог та просили суд вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача ПАТ «Банк Восток»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 1 710,94 гривень, моральну шкоду у сумі 20 000 гривень та витрати на правову допомогу у сумі 5000 гривень.

Представник відповідача ПАТ «Банк Восток»ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача ОСОБА_1, просив відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги ОСОБА_1 є безпідставні, вони не є належним відповідачем. Матеріальна шкода у сумі 1 710,94 гривень та витрати на правову допомогу у сумі 5000 гривень, яку позивачка просить стягнути з них є витратами, які були понесені при слуханні іншої справи, а саме за позовом позивачки до них про визнання кредитного договору недійсним, в якому позивачка питання про стягнення вказаних сум не ставила.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

          Судом встановлені наступні обставини.

16 липня 2008 року на адресу позивача ОСОБА_1 відповідач направив лист, в якому повідомив, що ОСОБА_1 порушує зобов'язання за кредитним договором № НОМЕР_1, який був укладений 03.06.2008 року між нею і відкритим акціонерним товариством Хоум ОСОБА_4 (перейменований в даний час в ПАТ ОСОБА_5 (Home Credit Bank), до 01.02.2011 року ПАТ «Хоум ОСОБА_4»).

В період з 16.07.2008 року вона проживала в Болгарії.

По інтернету від співробітників банку позивачці стало відомо, що сума кредиту, яку вона не отримувала становить 15 000 грн. Для звернення до суду позовом позивач змушена була 15 жовтня 2008 виїхати з Болгарії до Донецька.

У листопаді 2008 року вона звернулася з позовом до Ворошиловського суду міста Донецька, справа перебувала в провадженні суду 2 роки. Вона неодноразово приїжджала з Болгарії до місця слухання справи.

          Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Хоум ОСОБА_4»про визнання кредитного договору недійсним, позов задоволено, визнано недійсним заяву-анкету про надання кредитних та відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1, укладену між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Хоум ОСОБА_4». Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Хоум ОСОБА_4»на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 150 гривень, витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 30 гривень, витрати на проведення експертизи в сумі 2 015,52 гривень, а всього 2 195,52 гривень. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Хоум ОСОБА_4»на користь держави судовий збір в сумі 1,5 гривень, витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 90 гривень.

          Вказане судове рішення набуло чинності 09.11.2010 року.

          Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даною позовною заявою просить стягнути з відповідача ПАТ «Банк Восток»матеріальну шкоду у сумі 1 710,94 гривень, яку нею було витрачено на поїздку з Болгарії до Донецьку при розгляді попередньої справи, а саме за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Хоум ОСОБА_4»про визнання кредитного договору недійсним, яка розглянута Ворошиловським районним судом м. Донецька 29.10.2010 року, також моральну шкоду у зв»язку з переживаннями та поїздками, яку позивачка спочатку оцінила у 5000 гривень, а з часом збільшила до 20 000 гривень посилаючись на те, що до теперішнього часу їй телефонують та погрожуючи пропонують погасити борг за кредитом, який вона не отримувала та витрати понесені на правову допомогу у сумі 5000 гривень.

                    Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

                    Відповідно до ч.1. ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діям чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

                    Відповідно до ч.1, 3 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору, витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

          Отже, встановлено, що матеріальну шкоду у розмірі 1 710,94 гривень, яку позивачка просить стягнути з відповідача були понесені при розгляді іншої справи, а саме позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Хоум ОСОБА_4»про визнання кредитного договору недійсним, яка була розглянута судом та 29.10.2010 року ухвалено рішення.

          Під час розгляду вищевказаної цивільної справи, позивач ОСОБА_1, з вимогами про відшкодування понесених витрат на поїздку з Болгарії до місця Донецька не зверталася.

          Таким чином, витрати позивача ОСОБА_1 на звернення до суду (витрати на купівлю квитків) з позовом про визнання недійсним кредитного договору №2802358434 не можуть вважатися матеріальною шкодою, адже були понесені Позивачем, за власною ініціативою, є судовими витратами по справі про визнання недійсним Договору та не можуть бути стягнуті з відповідача у іншому провадженні.

          Крім того, позивач ОСОБА_1 не наводить жодного доказу на підтвердження того, що з 16.07.2008 р. вона мешкала в Болгарії, більше того, вона є громадянкою України і зареєстрована у м. Донецьку, отже, жодної необхідності у купівлі квитків з Болгарії у позивача не було.

Купівля квитків позивачем саме з ціллю прибуття до суду, чи то подання позову не підтверджуються жодними доказами.

Зокрема, в рішенні Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29.10.2010 р. вказано, що позивач звернулась до суду 12.11.2008 p., тоді, як позивач в позові вказує, що вимушена була виїхати з Болгарії 15.10.2008 p., тобто ці дві події не мають причинно-наслідкового зв'язку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов»язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

          Згідно ч. 2 ст. 131 ЦПК України докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Всупереч, вказаним нормам закону, а саме статті 131 ЦПК України позивачка ОСОБА_1 не надала до позовної заяви, а також до початку розгляу справи по суті докази, на які грунтується позивачка, як на вимогу своїх позовних вимог.

Додані до матеріалів справи позивачкою ОСОБА_1 квитків саме з ціллю прибуття до суду, чи то подання позову не підтверджуються жодними доказами, до того ж не встановлено, що саме ці квитки були придбані саме позивачкою.

          Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Восток»в частині стягнення матеріальної шкоди у сумі 1 710,94 гривень є такими, що не підлягають задоволенню.

          Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Однак, як зазначено вище, не має підстав вважати, що у результаті повідомлення позивача про укладення Договору, ОСОБА_1 було завдано ушкодження здоров'я.

Крім того, посилання позивача ОСОБА_1, що з боку відповідача продовжуються телефоні дзвінки з погрозами щодо повернення кредиту не знайшло свого підтвердження та не доведено позивачкою в судовому засіданні, що саме відповідач телефонує і вимогає сплату кредиту.

До того ж, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ПАТ «Хоум ОСОБА_4»відступив право вимоги на підставі Договору про відступлення права вимоги стало ТОВ «Укркредит», де в свою чергу ТОВ «Укркредит» уповноважило ТОВ «Укрфінанси»на ведення всіх справ, по»язаних з урегулюванням погашення кредитної заборгованості.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що з листами про зобов»язання до сплати, які спрямовані позивачу ОСОБА_1 направлені ТОВ «УкрФінанси».

Крім того, сама позивачка в судовому засіданні не спростовувала той факт, що дійсно листи направлені на її адресу з вимогою повернення заборгованості та погрози по телефоном здійснюються ТОВ «УкрФінанси».

          Отже, у зв»язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ПАТ «Хоум ОСОБА_4»моральної шкоди у сумі 20 000 гривень є недоведеними, необгрунтованими, безпідставними татакими, що не підлягають задоволенню.

          Заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ПАТ «Хоум ОСОБА_4» витрати понесені на правову допомогу є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України особа має конституційне право на захист будь-якими незабороненими законом засобами. Згідно зі ст.27 ЦПК України особа має право на отримання правової допомоги.

          Згідно довідки виданої ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_7 консультації Ворошиловського району ОСОБА_8 від 12.11.2008 року, яка була надана до суду вбачається, що позивачкою сплочено гонорар в сумі 5000 гривень за ведення цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Хоум ОСОБА_4»про визнання кредитного договору недійсним.

          Отже, вказані витрати на правову допомогу позивачкою ОСОБА_1 було сплочено ще при розгляді іншої справи, однак питання щодо їх відшкодування позивачка перед судом не ставила, тобто не скористалася своїм правом, так як такі витрати могли б бути стягнуті з відповідача в іншому провадженні, а стягнення витрат на правову допомогу в даному проваджені є такими, що не грунтуються на законі.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Восток»про стягнення матеріальної та моральної шкоди є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача не підлягають стягненню понесені судові витрати при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 10, 15, 60, 61, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, суд, -

ВИРИШИВ:

          У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Восток»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя            О.І. Орєхов