2-а-8610/11

2а-8610/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого –судді Крупко О.Г.

при секретарі –Фуковській Г.Л., Решетиленко Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом Прокурора міста ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради про скасування визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради про скасування визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування, посилаючись на наступні обставини.

Постановою адміністративної комісії при виконкомі ОСОБА_1 міської ради від 08.09.2011 р. ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП і призначено адміністративне покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 грн.

Постанову вважає протиправною і необґрунтованою, тому 14.09.2011 р. прокурор вніс протест голові адміністративної комісії при виконкомі ОСОБА_1 міської ради, в якому вимагав скасувати вказану постанову по адміністративної комісії при виконкомі ОСОБА_1 міської ради № 228 від 08.09.2011р. по справі про адміністративне правопорушення за ст. 156 ч. 2 КУпАП відносно ОСОБА_3, як незаконну та провадження у справі припинити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП.

Постановою голови адміністративної комісії при виконкомі ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_4 від 22.09.2011 року у задоволенні протесту прокурора м. Донецька відмовлено.

Вказана обставина, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», є підставою, яка надає прокурору право звернутися до суду з позовом про скасування акту.

Стаття 7 КУпАП зазначає, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДО № 837792 від 14.07.11, ОСОБА_3, знаходячись у торгівельному кіоску СПД ОСОБА_5, розташованого в місті ОСОБА_1 по вулиці 50 Гвардійської дивізії, реалізувала тютюнові вироби - сигарети „Marlboro” ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Спеціальним суб’єктом відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП є працівник підприємства. Матеріали справи, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не містять доказів того, що ОСОБА_2 є суб’єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП - працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування. Саме ця обставина стала підставою для принесення протесту прокурором.

Згідно пояснень ОСОБА_2, вона інколи допомагає сину ОСОБА_5, який зареєстрований приватним підприємцем, торгувати в кіоску, який розташований на перехресті вулиць Цусимської та 50-ї Гвардійської дивізії в місті ОСОБА_1.

Мотивуючи відмову у задоволенні позову, голова адміністративної комісії при виконкомі ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_4 у постанові від 22.09.11 з посиланням на Кодекс законів про працю України зазначив, що ОСОБА_2 вважається працівником підприємства з моменту фактичного допущення її до роботи, а укладений з нею у письмовій формі трудовий договір повинен бути зареєстрований у державній службі зайнятості.

Разом з цим, жодних доказів того, що між ОСОБА_2 є трудові або цивільно-правові відносини, які передбачають оплату (заробітну плату, винагороду тощо) в матеріалах справи немає. Тому, вважає висновки голови адмінкомісії про те, що ОСОБА_2 є працівником підприємства невірними.

Крім того, у постанові з посиланням на ст. 156 КУпАП, п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218, ст. 13 Закону України „Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, ст.ст. 15-3, 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, зазначено про те, що продавець пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язаний отримати від покупця паспорт, або інші документи, які підтверджують його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Дійсно такий обов’язок продавця є тоді, коли в нього виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. В матеріалах справи є пояснення ОСОБА_3, в яких вона зазначила, що 14.07.11 приблизно о 17.00 передала дівчині, із слів якої виповнилось 18 років, пачку тютюнових виробів. Сумнівів щодо її віку у неї не виникло.

Згідно копії паспорту ВН № 642994, виданого Калінінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області 25.09.09, який долучений до матеріалів справи. ОСОБА_6 народилась 25 серпня 1993 року, тобто на цей момент їй виповнилось 17 років та 11 місяців, ОСОБА_2 візуально неможливо було визначити, що покупець є неповнолітньою особою.

Враховуючи, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_3 є продавцем підприємства, є достатні підстави вважати, що вона не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, через це в її діях відсутній склад цього правопорушення.

Тому прокурор просив суд визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконкомі ОСОБА_1 міської ради № 228 від 08.09.2011р.; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 156 ч. 2 КУпАП відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, припинити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП.

В судовому засіданні представник прокуратури міста ОСОБА_1 ін Є.А. позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що фактично ОСОБА_2 виконувала обов’язки продавця, тому правомірно притягнута до адміністративної відповідальності. Крім того, пояснила, що ОСОБА_5 вже сплатив штраф у розмірі 510 грн. згідно постанови № 228.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Постановою адміністративної комісії при виконкомі ОСОБА_1 міської ради від 08.09.2011 р. ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП і призначено адміністративне покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 грн. за те, що 14.07.2011 р. о 17:20 год. знаходилась в торговому ларьку СПД ОСОБА_2, розташованому на перехресті вул. Цусимської і вул. 50-ї Гвардійської дивізії в м. Донецьку, де продала та бачні вироби марки «Мальборо»за 12,50 грн. неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, віком поцікавилась, товарний чек не видала, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Спеціальним суб’єктом відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП є працівник підприємства. Матеріали справи, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не містять доказів того, що ОСОБА_2 є суб’єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП - працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

Згідно пояснень ОСОБА_2, вона інколи допомагає сину ОСОБА_5, який зареєстрований приватним підприємцем, торгувати в кіоску, який розташований на перехресті вулиць Цусимської та 50-ї Гвардійської дивізії в місті ОСОБА_1.

Посилання представника відповідача на Кодекс законів про працю України, що ОСОБА_2 вважається працівником підприємства з моменту фактичного допущення її до роботи, не підтверджено належними доказами того, що між ОСОБА_2 є трудові або цивільно-правові відносини, які передбачають оплату (заробітну плату, винагороду тощо).

У постанові з посиланням на ст. 156 КУпАП, п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218, ст. 13 Закону України „Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, ст.ст. 15-3, 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, зазначено про те, що продавець пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язаний отримати від покупця паспорт, або інші документи, які підтверджують його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Посилання позивача на те, що згідно копії паспорту ВН № 642994, виданого Калінінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області 25.09.09, який долучений до матеріалів справи. ОСОБА_6 народилась 25 серпня 1993 року, тобто на момент придбання тютюнових виробів їй виповнилось 17 років та 11 місяців, тому ОСОБА_2 візуально неможливо було визначити, що покупець є неповнолітньою особою суд вважає безпідставними, тому що ОСОБА_2 не вжила заходів щодо встановлення віку особи.

Враховуючи, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_3 є продавцем підприємства, відповідачем не надано належних доказів цьому, суд приходить до висновку, що вона не є суб’єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, через це в її діях відсутній склад цього правопорушення.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів, підтверджуючих, що ОСОБА_2 є суб’єктом зазначеного правопорушення, суд вважає, що вона неправомірно притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, постанову від 8 вересня 2011 р.–визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення –закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст.33, ст.152, п.1 ч.1 ст.247, ст.288, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 10, 17, 19, 49, 50, 71, 76, 104, 158, 159, 160, 161, 163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора міста ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради про скасування визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування –задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_1 міської ради від 08 вересня 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., –скасувати.

Провадження у адміністративній справі у відношенні ОСОБА_2 ч.2 ст. 156 КУпАП –закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова надрукована у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                               О.Г. Крупко