2-1072/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Алтухової О.С.,

при секретарях –Шнирьовій О.П., Щукіній О.В.,

за участю - представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Донецькміськводоканал»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

КП „Донецькміськводоканал” звернулося до суду 11.01.2011 року з даним позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини: КП „Донецькміськводоканал”, виконуючі розпорядження Донецької обласної державної адміністрації від 12.02.1996 року за № 72, у квітні 1996 року перейшло з відповідачами на оплату комунальних послуг по окремим розрахунковим книжкам.

Відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1. На протязі всього часу мешкання в вищезазначеній квартирі відповідачі, користуючись послугами КП „Донецькміськводоканал”, плату за отриманні послуги здійснюють нерегулярно та не в повному обсязі.

Між позивачем та відповідачем укладено договір на оплату за користування послугами з водопостачання і водовідведення шляхом видачі розрахункової книжки. Дана форма договору не суперечить і закріплена діючим законодавством України, а саме ст. 639 ЦК України.

Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги здійснюється, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Згідно до ст. 68 ЖК УРСР власники, наймачі та орендарі квартир повинні вносити плату щомісячно в строки, встановлені діючим законодавством.

Таким чином, на власників, наймачів та орендарів квартир покладено обов’язок сплачувати комунальні послуги, квартирну плату.

Нарахування за користування послугами з водопостачання та водовідведення здійснюється згідно з затвердженими тарифами, нормами водокористування і кількістю зареєстрованих осіб (якщо встановлене водолічильник, то з урахуванням показників водолічильника та встановлених тарифів).

Тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення були встановлені на підставі розпоряджень Донецької облдержадміністрації від 28.03.2000 року № 213, рішень Донецької міської ради від 25.02.2004 року № 100, від 21.06.2005 року № 20/1, від 11.09.2006 року №4/2, від 20.05.2008 року № 19/11 та від 26.12.2008 року № 26/199.

Сума заборгованості за період з 01.01.2008 р. по 30.11.2010 р. склала 2055,96 гривень.

Просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за користування послугами з водопостачання та водовідведення у розмірі 2055,96 гривень та витрати на і інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діючий за довіреністю, позовні вимоги підтримував, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, зазначивши, що згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №947 «Про програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2007 роки»від 27 листопада 1995 року -у 1996 - 2005 роках підлягають обов'язковому оснащенню засобами обліку та регулювання споживання води та теплової енергії абонентські вводи багатоповерхових будинків (п'ять поверхів і вище), а до кінця 2007 року малоповерхові будинки з одночасним у разі можливості впровадженням по квартирного обліку.

Виконуючі розпорядження голови облдержадміністрації від 12.03.96р. № 140 будинок №3 по пр. Мира було обладнано будинковим лічильником. Просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, повідомлялись судом про час та місце розгляду справи, надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що не давала свої згоди на встановлення будинкового лічильника, після встановлення якого вартість послуги водопостачання виросла в декілька разів, крім того, він є військовим пенсіонером і тому у відповідності до діючого законодавства України він та його сімя мають пільги на користування комунальними послугами. Також просив застосувати строки позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги здійснюється, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Згідно до ст. 68 ЖК УРСР власники, наймачі та орендарі квартир повинні вносити плату щомісячно в строки, встановлені діючим законодавством.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_2 та є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення (особовий рахунок № 7010311).

Відповідно до довідки № 25, виданої 12.01.2010 року КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька»основним квартиронаймачем є ОСОБА_2, крім того в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані також: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, і, відповідно, є споживачами послуг, що надаються КП „Донецькміськводоканал”.

Протягом періоду мешкання у вищевказаній квартирі відповідачі користуючись послугами КП „Донецькміськводоканал”, оплату за одержані послуги з водопостачання та водовідведення здійснювала нерегулярно і не в повному обсязі.

Відповідно до розпоряджень Донецької облдержадміністрації від 28.03.2000 року № 213, рішень Донецької міської ради від 25.02.2004 року № 100, від 21.06.2005 року № 20/1, від 11.09.2006 року №4/2, від 20.05.2008 року № 19/11 та від 26.12.2008 року № 26/199 було зроблено обчислення за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення на суму 478,13 гривень.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №947 «Про програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2007 роки»від 27 листопада 1995 року і на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 12.03.96р. № 140 будинок №3 по пр. Мира було обладнано будинковим лічильником, що підтверджується відповідними актами.

П.11, п.12 Постанови КМУ "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення №630 та п. 1.3 договору №2 між міськводоканалом і житлово-експлуатаційної організацією про забезпечення населення питною водою та прийняття стоків передбачено, що "У випадку встановлених будинкових засобів обліку холодної і гарячої води, споживач оплачує за холодну і гарячу воду, згідно свідчень засобу обліку, не враховуючи витрати води виконавця послуг і орендарів - юридичних осіб, які знаходяться в даному будинку. Різниця розподіляється серед споживачами власників або наймачів квартир, пропорційно кількості жителів квартири. П.10 правил: справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Споживач не має права відмовлятися від урахування показань засобів обліку.

Таким чином позивач, при встановленні приладу обліку води на будинок, діяв в рамках закону. Факт незаконного встановлення будинкового засобу обліку холодної і гарячої води в будинку №3 по пр.Мира в м. Донецьку відповідачами в судовому порядку оскаржено не було. До того ж відповідачів ніхто не позбавляв права встановлювати індивідуальні засоби обліку холодної і гарячої води безпосередньо в квартирі. Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідачів на незгоду із сумою, яку позивач виставляє до оплати через те, що така сума нарахована за показаннями будинкового лічильника.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення відповідачів щодо розміру суми заборгованості через те, що вони згідно із Законом України «Про міліцію»мають 50% пільгу на сплату послуг, що їм надає КП «Донецькміськводоканал»з огляду на наступне.

Ст.22 Закону України «Про міліцію»встановлено лише пільги, гарантії та компенсації міліції, однак порядок її надання передбачено затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2003 року № 426 (з наступними змінами) «Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції». Вказаним порядком передбачено, що пільги компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, у тому числі працівники міліції надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування послугами. Відшкодування витрат за надані пільговику послуги щомісячно чи раз у квартал за рішенням керівника такої установи проводяться за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, де працює пільговик.

Згідно з пунктом 5 даного Порядку для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користуванню житлом, паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім‘ї.

Згідно з п. 8 порядку грошовий еквівалент наданих пільг, компенсації виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами. Вказаний порядок надання пільг стосується будь-яких бюджетних установ.

Статтею 24 Закону України «Про міліцію»передбачено, що фінансування міліції здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Таким чином, надання пільг за рахунок коштів позивача є неприпустимим, оскільки суперечить принципам фінансування органів державної влади, у тому числі Закону України «Про міліцію».

Відповідно до вимог ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За вказаних обставин, надані відповідачам комунальні послуги з водопостачання повинні ними оплачуватись в повному обсязі з подальшим відшкодуванням витрат за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, при цьому не порушується передбачене Конституцією право на соціальний захист, а тільки змінюється механізм реалізації цього права.

Згідно особового рахунку заборгованість відповідачів. по сплаті за водопостачання становить 2055,96 грн. Суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за період з 01.01.2008 року по 30.11.2010 року в розмірі 2055,96 гривень.

З приводу застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, згідно наданих позивачем відомостей, судовий наказ №2н-136/10 від 21.01.2010 року ухвалою суду від 27.05.2010 року було скасовано.

Позовна заява була подана до суду 11.01.2011 року, таким чином, з огляду на те, що при подачі заяв про видачу судових наказів, строк позовної давності переривався, тому у відповідності до ст.ст.257, 264 ЦК України, позивач в межах строків позовної давності пред’явив свої вимоги до відповідачів.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню солідарно відповідачів на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню солідарно з відповідачів судовий збір в сумі 51 гривня 00 копійок на користь держави..

На підставі викладеного та керуючись ст. 526 ЦК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Донецькміськводоканал»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Донецькміськводоканал»суму заборгованості у розмірі 2055 гривень 96 копійок, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, а всього стягнути 2085 (дві тисячі вісімдесят п’ять) гривень 96 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривна.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька О.С.Алтухова