Справа № 2-а-4669/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Чоха К.О.,

за участю: представника позивача –ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максріелті»до реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Максріелті»звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії. (а.с. 3-8)

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 06.04.2011 року позивач звернувся до КП «ДМБТІ»із заявою про реєстрацію права власності за позивачем на об’єкти нерухомого майна на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2010 року № 2-2172/10. Реєстратором КП «ДМБТІ»ОСОБА_3 26.04.2011 року позивачу було відмовлено у реєстрації за ним права власності на об’єкти нерухомого майна на підставі поданих документів у зв’язку з тим, що позивачем не було надано оригіналів вже не діючих правовстановлюючих документів, а також через те, що в ухвалі суду, що стала підставою для звернення позивача із відповідною заявою про реєстрацію права власності, не було зазначено, на якій підставі ТОВ «РіелістейтДніпро»володіло майном, майно, на яке потрібно зареєструвати право власності зареєстровано за іншою особою, до участі у справі не було залучено тих осіб, за якими зареєстровано право власності, не зазначено дату ліцензії інституту «Дніпроагропроект», не визначено форму власності заявника та не вірно зазначено літ. ав-1, замість ав1. Зазначене рішення відповідача позивач вважає незаконним, а тому позивач просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення реєстратора КП «ДМБТІ»ОСОБА_3 від 26 квітня 2011 року про відмову в державній реєстрації права власності та зобов’язати реєстратора КП «ДМБТІ»зареєструвати за позивачем право власності на об’єкти нерухомого майна, а саме на: нежитлові будівлі виставкового салону літ. АВ-2, загальною площею 406,8 кв.м., яка складається з приміщень, розташованих на І поверсі: 1-вистав. зала площею 191,4 кв.м., 2-кабінет площею 14,0 кв.м., 3-кабінет площею 14,3 кв.м., 4-кабінет площею 7,8 кв.м., 5-коридор площею 10,8 кв.м., 6-кабінет площею 14,9 кв.м., 7-комора площею 6,7 кв.м., 8-коридор площею 27,3 кв.м., 9-вбиральня площею 2,6 кв.м., 10-приміщення площею 1,3 кв.м., 11-комора площею 1,9 кв.м., 12-сходи площею 6,8 кв.м. –разом по першому поверху 299,8 кв.м.; приміщень, розташованих на другому поверсі: 13-вмивальня площею 3,8 кв.м., 14-вбиральня площею 2,1 кв.м., 15-кабінет площею 14,4 кв.м., 16-кабінет площею 14,5 кв.м., 17-кабінет площею 11,6 кв.м., 18-кабінет площею 17,0 кв.м., 19-шафа площею 0,6 кв.м., 20-кабінет площею 12,2 кв.м., 21-коридор площею 30,8 кв.м., - разом по ІІ поверху 107,0 кв.м.; ганок літ. ав-1, що не потребує додаткового акту вводу в експлуатацію та які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3 на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 2-2172/10 від 18 березня 2010 року. (а.с. 3-8)

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позов заперечував посилаючись на те, що рішення реєстратора КП «ДМБТІ»є законним та обґрунтованим, а проведення реєстрації права власності за позивачем на підставі поданих ним документів є неможливим.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом у судовому засіданні було встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2005 року, з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2005 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істеіт Дніпро»було визнано право власності на нерухоме майно (будівлі): АГ-1/; АД-1/; Щ-1; Ш-1; АВ-2; Ц 1-2; Ц 2-2; Ц 3-2; Ц 4-1; Ц 5-2; Ц 6-1; ІІ поверх Ц-2; ІV, V поверх літ. Ж-5; підвал п/д Ж-5; Ж 1-1; Ж 2-1; ганок у7, у8 пандус у9, ганок ж3, ганок щ/, щ//, ш/, ав/, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3, ці обставини підтверджуються копією зазначеного рішення та ухвали. (а.с. 25-29)

У судовому засіданні також було встановлено, що на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2005 року та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2005 року КП «ДМБТІ»29.11.2005 року було проведено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істеіт Дніпро»на будівлі, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 3, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с. 24, 37-41)

У судовому засіданні також було встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2006 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2005 року в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істеіт Дніпро»права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3 було скасовано і справу в цій частині позову направлено на новий розгляд, ці обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалися представниками сторін у судовому засіданні. (а.с. 48)

Судом також було встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2007 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2007 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істеіт Дніпро»було визнано право власності на нерухоме майно (будівлі): АГ-1/; АД-1/; Щ-1; Ш-1; АВ-2; Ц 1-2; Ц 2-2; Ц 3-2; Ц 4-1; Ц 5-2; Ц 6-1; ІІ поверх Ц-2; ІV, V поверх літ. Ж-5; підвал п/д Ж-5; Ж 1-1; Ж 2-1; ганок у7, у8 пандус у9, ганок ж3, ганок щ/, щ//, ш/, ав/, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3, ці обставини підтверджуються копією зазначеного рішення та постанови. (а.с. 42-46)

Судом також було встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2007 року у справі № 30/43-07 (7/230) за касаційною скаргою ВАТ «Дніпровський завод шахтної автоматики»на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2007 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2007 року було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, що підтверджується копією зазначеної постанови. (а.с. 47-49)

У судовому засіданні також було встановлено, що заявою про відмову від права власності, посвідченою 07.07.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 732, адресованою КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради, Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський завод шахтної автоматики»повідомило про свою відмову від права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 3, а саме будівлю літ. АВ-2, АЛ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істеіт Дніпро», ці обставини підтверджуються копією зазначеної заяви. (а.с. 23)

У судовому засіданні також було встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 17.05.2010 року, що набрало законної сили 10.01.2011 року, зокрема було скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Арктік»на нежитлову будівлю виставкового салону літ. АВ-2, яка розташована в м. Дніпропетровську по вул. А. Лазаряна, 3, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 15-17)

Судом встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2010 року, постановленою у справі № 2-2172/10, зокрема було визнано мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максріелті», ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріел Істеіт Дніпро», згідно якої: визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Максріелті»власником майна, а саме нежитлової будівлі виставкового салону літ. АВ-2 загальною площею 406,8 кв.м., яка складається з приміщень, розташованих на І поверсі: 1-вистав. зала площею 191,4 кв.м., 2-кабінет площею 14,0 кв.м., 3-кабінет площею 14,3 кв.м., 4-кабінет площею 7,8 кв.м., 5-коридор площею 10,8 кв.м., 6-кабінет площею 14,9 кв.м., 7-комора площею 6,7 кв.м., 8-коридор площею 27,3 кв.м., 9-вбиральня площею 2,6 кв.м., 10-приміщення площею 1,3 кв.м., 11-комора площею 1,9 кв.м., 12-сходи площею 6,8 кв.м. –разом по першому поверху 299,8 кв.м.; приміщень, розташованих на другому поверсі: 13-вмивальня площею 3,8 кв.м., 14-вбиральня площею 2,1 кв.м., 15-кабінет площею 14,4 кв.м., 16-кабінет площею 14,5 кв.м., 17-кабінет площею 11,6 кв.м., 18-кабінет площею 17,0 кв.м., 19-шафа площею 0,6 кв.м., 20-кабінет площею 12,2 кв.м., 21-коридор площею 30,8 кв.м., - разом по ІІ поверху 107,0 кв.м.; ганок літ. ав-1, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3, без додаткового акту вводу в експлуатацію; провадження у цивільній справі –закрито, що підтверджується копією зазначеної ухвали. (а.с. 13)

Судом у судовому засіданні було встановлено, що 06.04.2011 року позивач звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю виставкового салону літ. АВ-2, загальною площею 406,8 кв.м., ганок ав-1, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 3, яка була зареєстрована в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав за № 2281/07, ці обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалися представниками сторін у судовому засіданні. (а.с. 11)

Судом також було встановлено, що за наслідками розгляді заяви позивача про державну реєстрацію прав реєстратором Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_3 було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав від 26.04.2011 року, що підтверджується копією зазначеного рішення та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні. (а.с. 11)

У судовому засіданні також було встановлено, що вищезазначене рішення про відмову в державній реєстрації прав від 26.04.2011 року було мотивовано тим, що в ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2010 року не вказано, на підставі яких документів належить об’єкт нерухомого майна ТОВ «Ріел Істеіт Дніпро»та не надано документів, що підтверджують право власності на вищезазначену нерухомість; Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2006 року було скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2005 року в частині визнання за ТОВ «Ріел Істеіт Дніпро»права власності на нерухоме майно (будівлі): АВ-2, ав1 розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ак. Лазаряна, 3; згідно матеріалів реєстраційної справи право власності на об’єкт нерухомого майна зареєстровано за іншою особою; до участі у розгляді справи не було залучено власника нерухомого майна; також в ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси не вказано від якої дати та строк ліцензії Державного кооперативного проектно-вишукувального інституту «Дніпроагропроект», який проводив обстеження стану будівлі виставкового салону (літера АВ-2); а також не вірно зазначено ганок літ. ав-1, замість вірного ганок літ. ав1; у наданому статуті та довідці з ЄДРПОУ позивача не зазначена форма власності, що підтверджується копією зазначеного рішення. (а.с. 11 об., 12).

Судом також було встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації прав від 26.04.2011 року, посилався на положення п.п. 2.1, 2.2, 3.5.4, 3.5.5, 3.8, 6.2.2 що вбачається зі змісту зазначеного рішення. (а.с. 11 об.).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 року), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюста від 07.02.2002 року № 7/5.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За змістом ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону у Державному реєстрі прав реєструються права на такі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме на будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено підстави для державної реєстрації прав. Зокрема, державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюста від 07.02.2002 року № 7/5, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Пунктом 1.4. Тимчасового положення встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування

Відповідно до п. 1.5. Тимчасового положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права, зокрема, на таке нерухоме майно, як будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо.

За змістом п.п. 2.1 та 2.2 Тимчасового положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за встановленою формою. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Додатком 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав визначений перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 10, 11 зазначеного Переліку державна реєстрація прав власності на нерухоме майно проводиться зокрема на підставі рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

Згідно до п. 3.8 Тимчасового положення державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Реєстратору БТІ забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, суд виходить з того, що згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Крім того, в силу ч. 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд також, виходив з того, що рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності, а також ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди входять до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Вирішуючи позовні вимоги, суд також приймає до уваги, що відповідачем у судовому засіданні не було надано суду належних доказів щодо наявності перешкод для реєстрації за позивачем права власності на об’єкт нерухомості, як то наявність вже зареєстрованого на такий об’єкт права власності.

Натомість у судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що за попередніми власниками спірного об’єкту нерухомості право власності не визнано та не зареєстровано.

Суд також приймає до уваги й те, що чинним законодавством України не передбачено обов’язок позивача подавати разом із відповідною заявою про реєстрацію права власності документів, на підставі яких було зареєстровано право власності за попередніми власниками такого майна.

Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що незалучення до участі у справі третіх осіб та не зазначення у рішенні суду дати ліцензії інституту, що проводив технічне обстеження нерухомого майна, є підставою для відмови у реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки визначення кола осіб, які беруть участь у справі, відноситься виключно до компетенції суду під час розгляду відповідної справи, а вимоги до змісту рішення суду, визначені нормами відповідного процесуального закону.

Відтак, посилання відповідача на відсутність таких даних у рішенні суду є необґрунтованим та безпідставним, а крім того, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»відсутність таких даних у рішенні суду не є підставою для відмови у реєстрації права власності.

За таких обставин, та приймаючи до уваги, що правовстановлюючим документом, на підставі якого позивач у відповідній заяві просив відповідача зареєструвати за ним право власності на нерухоме майно, є ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2010 року, постановлена у справі № 2-2172/10, про визнання мирової угоди, яка в свою чергу набрала законної сили, а відтак в силу вимог ст. 124 Конституції України ж обов’язковою до виконання, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає за можливе їх задовольнити та визнати неправомірним рішення реєстратора КП «ДМБТІ»ОСОБА_3 від 26.04.2011 року про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 2-2172/10 від 18 березня 2010 року, та зобов’язати КП «ДМБТІ»зареєструвати за позивачем право власності на об’єкти нерухомого майна: а саме на нежитлові будівлі виставкового салону літ. АВ-2, загальною площею 406,8 кв.м., яка складається з приміщень, розташованих на першому поверсі: 1-вистав. Зала площею 191,4 кв.м., 2-кабінет площею 14,0 кв.м., 3-кабінет площею 14,3 кв.м., 4-кабінет площею 7,8 кв.м., 5-коридор площею 10,8 кв.м., 6-кабінет площею 14,9 кв.м., 7-комора площею 6,7 кв.м., 8-коридор площею 27,3 кв.м., 9-вбиральня площею 2,6 кв.м., 10-приміщення площею 1,3 кв.м., 11-комора площею 1,9 кв.м., 12-сходи площею 6,8 кв.м. –разом по першому поверху 299,8 кв.м.; приміщень, розташованих на другому поверсі: 13-вмивальня площею 3,8 кв.м., 14-вбиральня площею 2,1 кв.м., 15-кабінет площею 14,4 кв.м., 16-кабінет площею 14,5 кв.м., 17-кабінет площею 11,6 кв.м., 18-кабінет площею 17,0 кв.м., 19-шафа площею 0,6 кв.м., 20-кабінет площею 12,2 кв.м., 21-коридор площею 30,8 кв.м., - разом по другому поверху 107,0 кв.м.; ганок літ. ав-1, що не потребує додаткового акту вводу в експлуатацію та які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3, на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 2-2172/10 від 18 березня 2010 року

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 182, 328 Цивільного кодексу України (2003 року), ст.ст. 2, 5, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 2.1, 2.2, 3.8, п.п. 10, 11 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюста від 07.02.2002 року № 7/5, ст.ст. 9, 11, 12, 71, 158-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неправомірним рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3 від 26 квітня 2011 року про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Максріелті»на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 2-2172/10 від 18 березня 2010 року.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Максріелті»право власності на об’єкти нерухомого майна: а саме на нежитлові будівлі виставкового салону літ. АВ-2, загальною площею 406,8 кв.м., яка складається з приміщень, розташованих на першому поверсі: 1-вистав. Зала площею 191,4 кв.м., 2-кабінет площею 14,0 кв.м., 3-кабінет площею 14,3 кв.м., 4-кабінет площею 7,8 кв.м., 5-коридор площею 10,8 кв.м., 6-кабінет площею 14,9 кв.м., 7-комора площею 6,7 кв.м., 8-коридор площею 27,3 кв.м., 9-вбиральня площею 2,6 кв.м., 10-приміщення площею 1,3 кв.м., 11-комора площею 1,9 кв.м., 12-сходи площею 6,8 кв.м. – разом по першому поверху 299,8 кв.м.; приміщень, розташованих на другому поверсі: 13-вмивальня площею 3,8 кв.м., 14-вбиральня площею 2,1 кв.м., 15-кабінет площею 14,4 кв.м., 16-кабінет площею 14,5 кв.м., 17-кабінет площею 11,6 кв.м., 18-кабінет площею 17,0 кв.м., 19-шафа площею 0,6 кв.м., 20-кабінет площею 12,2 кв.м., 21-коридор площею 30,8 кв.м., - разом по другому поверху 107,0 кв.м.; ганок літ. ав1, що не потребує додаткового акту вводу в експлуатацію та які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3 на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 2-2172/10 від 18 березня 2010 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі, якщо судом оголошено вступну та резолютивну частини, а також у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя Ф.Ф. Маймур