Справа № 412/3044/2012

пр. № 2/412/2797/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року                      Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:          

Головуючого            –судді Галічого В.М.

          При секретарі –Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом, в якому просили скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0608 га, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миру, б. 45-А, виданий на ОСОБА_5, оскільки останній помер і теперішні власники домоволодіння не мають прав реалізувати свої законні права щодо належного їм на праві спільної часткової власності майна.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала з підстав, зазначених у позові.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у судове засідання не з’явилися, надали суду письмові пояснення, в яких просили розглянути справу без їх участі та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтями 3, 21, 43, 55 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Права людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини захищаються судом.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що у відповідності до державного акту на права власності на земельну ділянку серії ДП Д* № 023968, право власності на земельну ділянку площею 0,0608 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миру, 45а, належить ОСОБА_5 (а.с. 23, 24). Означений державний акт на право власності на земельну ділянку було видано останньому на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.03.1999 №476, про що зроблено запис в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №023968. ОСОБА_5 на праві приватної власності також належало домоволодіння, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Миру, 45а.

11.12.2001 р. помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 20.12.2001р. Відділом реєстрації смерті в м. Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції (а.с. 22).

У відповідності до свідоцтва на право на спадщину від 26.09.2002р. спадкоємцями майна ОСОБА_5, померлого 11.12.2001 року, є в рівних частинах його дружина ОСОБА_7, дочка - ОСОБА_4, дочка - ОСОБА_8 (а.с. 16). Спадкове майно, щодо якого видано свідоцтво на право на спадщину складається з Ѕ частини домоволодіння, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Миру, буд. 45-а; Ѕ частини земельної ділянки, в цілому площею 0,0608 га, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Миру, 45-а, та грошових внесків з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходяться на рахунках в Ощадбанку.

28.09.2007 року померла ОСОБА_7 (а.с. 25). На підставі заповіту частина домоволодіння, що належало померлій, перейшло у власність ОСОБА_9.

04.03.2009 року помер ОСОБА_9. Майно, а саме частина домоволодіння, що належало ОСОБА_9 передано, на підставі свідоцтва про право на спадщину його дружині ОСОБА_3 та сину ОСОБА_1 (а.с. 18-20).

На час розгляду справи домоволодіння, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миру, 45а, належить ОСОБА_2 (1/6 частки), ОСОБА_4 (1/6 частки) ОСОБА_1 (2/6 частки), ОСОБА_3 (2/6 частки).

Після смерті ОСОБА_5 його спадкоємцями не було здійснено відповідних дій, щодо проведення державної реєстрації набуття прав власності на підставі свідоцтв про право на спадщину.

У відповідності до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Право власності та припинення права власності на земельну ділянку підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування означених прав визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

Згідно п. 6 Порядку ведення поземельної книги Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл). У відповідності до п. 8 означеного порядку одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Пунктом 27 означеного порядку передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагентства (Держкомзему) на підставі рішення суду.

Отже, у зв'язку з тим, що станом на час розгляду справи у відповідності до даних Державного земельного кадастру право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миру, 45 а, зареєстровано за померлим ОСОБА_5, власники домоволодіння не мають права розпоряджатись майном, що належить їм на право приватної часткової власності, що в свою чергу є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 120, 140 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 –задовольнити у повному обсязі.

Державний акт на право приватної власності на землю, серії ДП Д* №023968 на земельну ділянку, площею 0,0608 га, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миру, б. 45-А, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, виданий ОСОБА_5 на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.03.1999 № 476, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 023968 - скасувати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                       В.М. Галічий