Справа №2-334/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року                                           Жовтневий районний суд

                                                                                           м. Дніпропетровська

у складі: головуючого –судді Черновського Г.В.

при секретарі –Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства страхової компанії «Інгосстрах»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач у квітні 2009 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом, в якому з уточненням позовних вимог просив суд:

          - визнати рішення ЗАТ СК «Інгосстрах»про відмову у страховому відшкодуванні ОСОБА_1 –незаконним;

- стягнути з ЗАТ СК «Інгосстрах»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 237 181 грн. 61 коп.;

- стягнути з ЗАТ СК «Інгосстрах»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 7000 грн.

- стягнути з ЗАТ СК «Інгосстрах»на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.

          Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

          11 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого, відповідач виступив страховиком, а позивач –страхувальником.

П.7 договору страхування зазначено вичерпний перелік страхових випадків, серед яких п.7.1.1. договору передбачено ДТП.

Судом встановлено, що 06 вересня 2008 року о 15:00 годин, позивач по с.Вільшка Брусилівського району по вул.Леніна, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вірно вибрав дистанцію руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. Внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби та заподіяна матеріальна шкода.

          Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування», договір страхування- це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

          Судом встановлено, що відповідно до умов договору страхування, позивач повідомив представників відповідача та надав їм письмову заяву та довідку ДАІ.

          Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 страховику надане право розслідування обставин страхового випадку.

          Відповідно до ст.20 Закону України «Про страхування»страховик зобов’язаний:

-          протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

-          при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що за результатами проведеної експертизи експертом зроблено висновок №110/02/09 від 11.02.2009 року про оцінку вартості матеріальної шкоди яка складає 183 156,89 грн.

          Відповідно до ч.1 ст.992 ЦК України та п.3 ст.20 Закону України «Про страхування», у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі встановленому договором або законом.

Судом встановлено, що станом на 10.03.2010 року, сума пені становить 8 807,11 грн.

Відповідно ст.625 ЦК України, боржник який прострочив грошове зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язан сплатити суму боргу, а також три відсотка річних, від простроченої суми, які станом на 10.03.2010 року складають 7 240 грн. 96 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що загальна сума матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачеві дорівнює 237 181 грн. 61 коп.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, аналізуючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що загальна сума матеріальної шкоди, що підлягають відшкодування відповідачем позивачеві дорівнює 237 181 грн. 61 коп.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача 7 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; та в інших випадках, встановлених законом.

В позовній заяві та під час судового розгляду позивачем не було надано належних доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань, він не довів вину відповідача, не надав доказів причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача та начебто завданою шкодою.

          Для відшкодування моральної шкоди за правилами ст.1166 та ст.1167 ЦК України необхідно довести такі факти:

-          неправомірність поведінки особи;

-          наявність шкоди;

-          наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди;

-          наявність вини заподіювача шкоди.

Таким чином лише наявність всіх вищезазначених умов є підставою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Суд приймає до уваги ті обставини, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору .

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1 700 грн. в рахунок відшкодування оплати судового збору та 30 грн., в рахунок відшкодування оплати ІТЗ, а всього 1730 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

           Позов ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства страхової компанії «Інгосстрах»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ СК «Інгосстрах»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 237 181 грн. 61 коп.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з ЗАТ СК «Інгосстрах»на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1730 грн.

          Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя                                                              Г.В.Черновськой