Справа № 1-1187/11 Провадження №11/0390/227/2012 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М.С.
Категорія ст. 307 ч.2 КК України Доповідач: Хомицький А. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді -Хомицького А.М.,
суддів -Польового М.І., Силки Г.І.,
при секретарі -Уманській Л.С.,
за участю прокурора -Старчука В.М.,
захисника -ОСОБА_1,
засудженого -ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 20 січня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, працює у приватного підприємця, неодружений, раніше несудимий, -
засуджений за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтиметься в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній -підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю судових витрат та речових доказів у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 04 листопада 2011 року, перебуваючи в парку імені Лесі Українки, що по вул. Глушець у м. Луцьку, шляхом привласнення знайденого незаконно придбав пакет із особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -марихуаною (канабісом), який, незаконно зберігаючи при собі, переніс на пр. Молоді м.Луцька, де приблизно о 13 год. 05 хв. частину цього наркотичного засобу, масою 4,17 г у перерахунку на суху речовину незаконно збув за 150 грн. ОСОБА_4
Він же, повторно, 08 листопада 2011 року, зберігаючи в предметах свого одягу, переніс два паперових згортки з частинами особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани (канабісу), обіг якого заборонено, де приблизно о 15 год. 30 хв. на пр. Молоді в м.Луцьку частину цього наркотичного засобу масою 3,54 г. у перерахунку на суху речовину незаконно збув за 120 грн. ОСОБА_4
В цей же день близько 15 год. 40 хв., перебуваючи на пр. Молоді в м.Луцьку, ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, які під час обшуку виявили та вилучили у нього особливо небезпечний наркотичний засіб -марихуану (канабіс), обіг якого заборонений і в перерахунку на суху речовину становить 1,24 г., який він зберігав при собі з метою подальшого збуту.
У поданій на вирок апеляції прокурор просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого і постановити новий вирок, яким призначити йому покарання за ст. 307 ч.2 КК України -8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зазначає, що мінімальна межа санкції інкримінованої ОСОБА_2 статті становить 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, вчинені ним злочини відносяться до категорії тяжких і становлять особливу підвищену суспільну небезпеку, а тому рішення суду про призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі та звільнення від відбування цього покарання на підставі ст.ст. 69, 75, 76 КК України, є незаконним. Також судом не взято до уваги дані про особу засудженого, який на час вчинення злочину ніде не працював, суспільно-корисною діяльністю не займався.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення прокурора про скасування вироку та постановлення нового, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які просили залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, підтверджуються зібраними по справі доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв органам слідства в розкритті злочину.
Крім цього, як особа ОСОБА_2 характеризується позитивно, на даний час є єдиний у своїй сім'ї хто працює, утримує своїх батьків, які хворіють та перебувають на пенсії, а його мама, крім того, являється інвалідом.
Враховано судом і незначну кількість наркотичного засобу, незаконні дії з яким він вчинив, і те, що тяжких наслідків від вчиненого ним злочину не наступило. Обставини, які обтяжують його покарання, в матеріалах справи відсутні, про що вірно зазначив у вироку суд першої інстанції.
Тому суд обґрунтовано ці пом'якшуючі покарання обставини визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та призначив йому покарання за ч.2 ст. 307 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за цей злочин та на підставі вимог ст. 75 КК України звільнив його від відбування цього покарання з випробуванням.
Врахувавши практично всі обставини по справі, на які посилається в своїй апеляції прокурор, реалізувавши принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд призначив ОСОБА_2 покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і не є надто м'яким.
Із урахуванням наведеного, підстав для скасування вироку та постановлення нового, про що ставиться питання в апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 20 січня 2012 року щодо ОСОБА_2 -без зміни.
Головуючий
Судді