АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/102/2012
Головуючий по 1-й інстанції Сидоренко Ю.В.
Суддя-доповідач: Куліш В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Куліша В.М.
суддів: Кожевникова О.В., Довгаль С. А.
з участю прокурора Жаги Е.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали за апеляцією помічника Миргородського міськрайонного прокурора на постанову Миргородського міськрайонного суду від 24 лютого 2012 року.
Цією постановою стосовно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого охоронником у магазині «Сезон», раніше не судимого,
- відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та обраний запобіжний захід у виді застави на суму 17 тис. грн..
Як видно із матеріалів поданих слідчим СВ Миргородського міського відділу УМВС України в Полтавській області, 16.02 2012 року він, за згодою із Мргородським міжрайонним прокурором, звернувся до суду з поданням у якому просив обрати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді взяття під варту. Прийняття такого рішення слідчий мотивував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у повторному викраденні дизельного палива у ніч на 6 та у ніч на 12 лютого ц.р. за попереднім зговором з двома іншими співучасниками шляхом проникнення на охоронювану територію, чим заподіяв шкоду потерпіломц ОСОБА_3 на 7.600 грн. та Дібрівському кінному заводу на 6425 грн. 30 коп.
Підставами для обрання такого заходу слідчий вважає вчинення тяжких злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України, а також те, що ОСОБА_2 може ухилятися від суду і слідства, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Розглянувши подання, районний суд відмовив у його задоволенні вказавши на те, що з врахуванням особи обвинуваченого, який характеризується позитивно, раніше не судився, дав пояснення слідчому по суті обвинувачення, визнавши себе винуватим у вчиненні злочинів - за відсутності даних, які б вказували на його намір переховуватися від слідства і суду визнав за можливе забезпечення належної поведінки обвинуваченого обранням стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді застави.
У поданій апеляції помічник Миргородського міжрайонного прокурора, що брав участь у розгляді подання, прохав скасувати постанову районного суду, направивши матеріали на новий розгляд з тих підстав, що на його думку перебування обвинуваченого на волі може стати додатковою перешкодою у досягненні об'єктивної істини та втрати доказів. Крім того, на думку прокурора постанова суду недостатньо мотивована.
У своєму доповненні до апеляції прокурор також вказує на те, що у визначений законом строк до 29.02.2012 року обвинувачений ОСОБА_2 не вніс суму застави та не представив підтверджуючого документа про її внесення, що свідчить про незаконність прийнятого судом рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора Жаги Е.Г. на підтримання поданої апеляції, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області знаходить, що вона не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність.
Як видно із матеріалів, які були подані органами досудового слідства суду першої інстанції, ОСОБА_2 хоча й підозрювався а нині обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів у чому йому, в порядку передбаченому законом, пред'явлено обвинувачення, однак за змістом закону, ст.150 КПК України вказана обставина лише враховується при обранні запобіжного заходу, у той же час такий захід, у даному випадку у виді взяття під варту, застосовується за наявності достатніх підстав вказаних у ст.148 КПК України. Між тим у поданні слідчого такі підстави, хоча й названі але належним чином не обґрунтовані. Так, вказавши у поданні про те, що підозрюваний може продовжувати злочинну діяльність, перебуваючи на волі може зникнути від слідства і суд, перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятись від виконання процесуальних рішень, слідчий не навів жодних аргументів на підтвердження таких доводів. Вказані недоліки подання суд першої інстанції правильно відзначив у своїй постанові, при цьому обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_2 має роботу, постійне місце проживання, позитивно характеризується, частково визнав себе винуватим, з'явився до правоохоронного органу зі зізнанням, має намір відшкодувати заподіяну шкоду. Приведені судом обставини спростовують нічим не підтверджені доводи подання, щодо обрання підозрюваному такого запобіжного заходу, як взяття під варту. З огляду на це суд першої інстанції, виходячи із вимог ст.ст. 148, 154-1 КПК України прийшов до правильного висновку, щодо застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді застави.
Доводи викладені прокурором у доповненні до апеляції, щодо скасування постанови суду через невиконання обвинуваченим рішення суду про внесення суми застави у розмірі 17 тис. грн. не є предметом розгляду в апеляційній інстанції, оскільки це питання за змістом ч.6 ст.154-1 КПК України має вирішуватися судом першої інстанції.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.365, 366,382 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -
Ухвалила:
Апеляцію помічника Миргородського міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а постанову Миргородського міськрайонного суду від 24 лютого 2012 року стосовно ОСОБА_2 без змін.
Головуючий: В. М. Куліш
Судді: