Справа № 750/10514/14 Головуючий у 1 інстанції Мурашко І. А.
Провадження № 33/795/262/2014
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2014 року місто Чернігів
апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді апеляційного суду - Миронцова В.М.,
з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2014 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий торговим представником в ТОВ "ТС-Трейд", мешканець АДРЕСА_1, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як встановив суд, 21 серпня 2014 року, о 00 год. 25 хв, у м. Києві по вул. Велика Кільцева дорога,6, керував транспортним засобом "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп"яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, правопорушник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, причини пропуску вважає поважними, та змінити дану постанову, застосувавши до нього стягнення у виді штрафу. Адміністративне стягнення вважає занадто суворим, та зазначає, що суд не навів доводів, на підставі яких обрав стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Вказує, що судом не взяті до уваги вимоги ст. 33 КУпАП, яка передбачає врахування особи порушника, та його майнового стану. Зауважує, що автомобіль використовується ним у робочих цілях і позбавлення права керувати ставить його у скрутне становище, оскільки не має можливості іншого способу заробітку для існування, проживає разом з матір"ю і фактично є єдиним годувальником сім"ї, до адміністративної відповідальності притягується вперше, вину свою визнає, щиро розкаюється.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення ОСОБА_1, який підтримав у засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу з указаних в ній підстав і просив її задовольнити, переглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 визнав факт того, що 21 серпня 2014 року, о 00 год. 25 хв, у м. Києві керував власним транспортним засобом і після зупинки працівниками ДАІ відмовився від проходження медогляду на стан сп'яніння. Також, пояснив, що на постанову суду їм була вчасно подана апеляційна скарга, але в зв'язку з наявними недоліками була повернута апеляційним судом. Після усунення недоліків 17.11.2014 року він повторно звернувся зі скаргою і просить поновити йому строк на її подачу оскільки вважає причини пропуску поважними.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2014 року, з яким правопорушник погодився, вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп"яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.3).
Згідно наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вони були свідками того, як на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку з перебуванням його за кермом автомобіля в нетверезому стані, та який в категоричній формі відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря і за допомогою приладу "Драгер" (а.с. 4,5).
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 підданий стягненню, є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу порушника.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Однак, притягуючи до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладаючи стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, місцевий суд не в повній мірі врахував особу порушника, а саме те, що до адміністративної відповідальності притягується вперше, в судовому засіданні вину свою визнає, щиро розкаюється, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, обставин, які б обтяжували відповідальність порушника судом не встановлено.
Разом з тим, при дослідженні в засіданні апеляційного суду матеріалів провадження з'ясовано, що він проживає разом з матір'ю, яка не працює і перебуває на його утриманні, а єдиним джерелом доходів сім'ї є його заробітна плата торгового представника в ТОВ "ТС-Трейд" і його робота пов'язана з постійним пересуванням на автомобілі по Чернігівській області, що підтверджується довідкою наданою вказаним товариством за №47 від 01.12.2014 року і на сьогодні в нього не має можливості іншого способу заробітку для існування, а тому, позбавлення його права керування негативно вплине на матеріальне становище його сім'ї.
В такому випадку апеляційний суд вважає недоцільним застосування щодо порушника такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Разом з тим, пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом. Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив: "Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина" (абз. 3 п.п 3.1 п. 3 мотивувальної частини).
Таким чином, враховуючи вищезазначені положення Конституції України та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1, з наведених в апеляційній скарзі підстав, які підтверджуються матеріалами адміністративного провадження, з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови суду то, на думку апеляційного суду він підлягає поновленню.
Враховуючи сукупність наведених обставин, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині застосування до нього виду стягнення, призначивши стягнення у виді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - змінити.
ОСОБА_1 змінити вид адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік на штраф у розмірі 3400 ( три тисячі чотириста) гривень.
В решті зазначену постанову суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Миронцов