АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-372
Категорія: ч. 1 ст. 121 КК -Т.З. Головуючий по 1-й інстанції Дігтяр М.І.
Суддя-доповідач: Юренко Л. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м.Полтава
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Юренко Л.А.
суддів Костенка В.Г., Копитько Л.І.
з участю: прокурора Столяра Д.Є.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 8 лютого 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, не працюючий, судимий, -
-25 травня 1999 року за ч.2 ст.81, ч.3 ст. 81 КК України 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з застосуванням ст. 46 -1 КК України 1960 р.;
- 24 травня 2000 року за ч.3 ст. 81 КК, 43 України 1960 р. на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 12 листопада 2002 року за ч.1 ст. 296, ст. 395, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 21 серпня 2007 року за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
31 липня 2009 року звільнений умовно - достроково на 10 місяців 20 днів, -
засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,
за ч.1 с. 122 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначено 6 років позбавлення волі.
В силу ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання остаточно призначено 6 років 3 місяці позбавлення волі.
За ч. 3 ст. 296 КК України виправданий.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 21 листопада 2009 року, перебуваючи в будинку родички ОСОБА_3 в с. Лютенські Будища Зінківського району, після спільного з ОСОБА_4 вживання спиртних напоїв, на ґрунті неприязних відносин, що виникли при цьому, наніс останньому удари кулаками та ногами по тулубу та голові, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні в момент заподіяння.
Крім того, під час цих дій ОСОБА_2 наніс два удари кулаком в обличчя ОСОБА_5, заподіявши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, ставиться питання про скасування вироку та постановлення нового, яким засудити ОСОБА_2 і за ч. 3 ст. 296 КК України та призначити йому більш суворе покарання. Прокурор посилається на те, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України, оскільки не взяв до уваги, що потерпілі не наносили ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а дії останнього супроводжувались нецензурною лайкою. Вважає, що суд призначив покарання, яке не є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2.
Засуджений ОСОБА_2 просить вироку скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Засуджений звертає увагу на те, що по факту заподіяння подружжю ОСОБА_4 тілесних ушкоджень відмовлялось в порушенні кримінальної справи. Зазначає, що у висновках судово - медичних експертиз щодо ОСОБА_4 є суперечності, стверджує, що ОСОБА_5 він не наносив тілесні ушкодження. Ці ушкодження потерпіла отримала при падінні. Просить врахувати, що він захищав спокій та порядок в будинку родички ОСОБА_3, оскільки подружжя ОСОБА_4 самі влаштували там сварку та дебош.
Колегія суддів, заслухавши доповідача; виступи прокурора, який просив про постановлення нового вироку за викладених у апеляції мотивів; засудженого, який, заперечуючи проти апеляції прокурора, підтримав свою апеляцію та просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки ОСОБА_5 він не бив, а ОСОБА_4 наніс лише один удар; перевіривши матеріали справи, вважає, що подані апеляції не підлягають задоволенню.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_4 вказаних у вироку злочинів відповідає перевіреним в судовому засіданні доказам.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що прийшовши з ОСОБА_6 до ОСОБА_3 щоб допомогти їй спиляти дерево, вони зустрів там ОСОБА_2, в компанії з яким почали розпивати горілку. Через деякий час в будинок прийшла його дружина ОСОБА_5, яка почала лаяти їх та затіяла сварку. Під час цієї сварки ОСОБА_2 вдарив його в голову. Коли він упав, то ОСОБА_2 ще кілька разів ударив його по тулубу та голові. Бачив, що його дружина ОСОБА_4 падала па підлогу.
Ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3
Висновками судово - медичних експертиз встановлено, що ОСОБА_4 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для здоров'я в момент їх заподіяння. Тілесні ушкодження виникли в результаті нанесення ударів і не могли виникнути при падінні потерпілого. / т.1, а.с. 87-89, 93-96 /
Твердження засудженого про суперечливість висновків судово - медичних експертиз щодо потерпілого ОСОБА_4 не відповідають матеріалам справи.
Не відповідає матеріалам справи і твердження ОСОБА_2 про те, що тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_5 виникли під час її падіння.
ОСОБА_5 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні давала стабільні показання, про те, що під час того як вона в будинку ОСОБА_3 лаяла свого чоловіка та ОСОБА_6 за те, що вони пили спиртні напої, ОСОБА_2 вдарив її чоловіка, від чого останній упав, зваливши на підлогу і її. Коли вона намагалась піднятись, ОСОБА_2 двічі вдарив її в обличчя і вона втекла додому. По дорозі зустріла ОСОБА_7 і повідомила, що ОСОБА_2 побив їх.
Останні обставини підтвердив свідок ОСОБА_7, пояснивши, що коли зустрів ОСОБА_5, яка втікала додому, то її обличчя було побите.
Згідно з висновками судово - медичної експертизи ОСОБА_5 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не могли виникнути при падінні. / т.1, а.с.29-30 /
Відповідно до висновків судово - медичної експертизи показання ОСОБА_5 про механізм заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2, які вона деталізувала при відтворенні з нею обстановки та обставин події, не суперечать її показанням про це.
/т.1, а. с. 47 - 48 /
Суд дав належну оцінку доказам по справі і прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_2 вказаних у вироку злочинів, вірно кваліфікував дії останнього за ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 122 КК України.
Що стосується доводів апеляції прокурора про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, то вони не відповідають матеріалам справи.
Засуджений пояснював, що оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_4, не знайшовши бензопили, почали обвинувачувати його в крадіжці, а ОСОБА_5 в цей час влаштувала сварку та почала кричати на нього, він, знаючи що нічого не викрадав, розсердився і вдарив ОСОБА_6 та ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обвинувачували ОСОБА_2 у крадіжці бензопилки. Як виявилося пізніше, ОСОБА_6 відніс пилку до себе додому і будучи п'яним, забув про це. Наступного дня пилку ОСОБА_6 приніс. ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_5 в її будинку влаштувала сварку та кричала на всіх, хто пив спиртне. Під час цих подій ОСОБА_2 вдарив спочатку ОСОБА_6, а потім і ОСОБА_4 Бачила як ОСОБА_5 падала поруч із своїм чоловіком.
Суд дав належну оцінку цим обставинам і обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_2 діяв на ґрунті неприязних відносин, що виникли під час сварки, яку ініціювали потерпілі, а тому в його діях відсутній умисел на вчинення хуліганських дій.
Крім того, ставлячи питання про необхідність засудження ОСОБА_2 за ч.3 ст.296 КК України, прокурор залишив поза увагою висновки органу досудового слідства про те, що в діях ОСОБА_2, який перед тим, як нанести удари ОСОБА_4, наніс удар ОСОБА_6, відсутній умисел на хуліганство, у зв'язку з чим в порушенні щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ч. 3 ст. 296 КК України відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.
/ т.1, а. с. 232 /
По справі встановлено, що дії ОСОБА_2 при нанесенні удару ОСОБА_6 і за ним зразу ж ОСОБА_4 відбувались одночасно.
При таких обставинах прокурор, поставивши питання про засудження ОСОБА_2 за ч.3 ст. 296 КК України по факту нанесення ударів ОСОБА_4 та його дружині, допустив суттєву суперечливість у своїх висновках, оскільки за аналогічні дії, вчинені щодо ОСОБА_6, відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України.
Вирок не може бути постановлений на суттєвих суперечностях, допущених органом досудового слідства у своїх висновках.
Призначаючи покарання у межах санкції вчинених злочинів, суд виходив з вимог ст. 65 КК України і врахував ступінь тяжкості злочинів, один з яких є тяжким, та дані про особу ОСОБА_2, який раніше судимий, характеризується негативно. Тому визначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд застосував принцип часткового складання покарань.
З врахуванням приведеного, а також конкретних обставин справи, колегія суддів вважає, що призначене покарання відповідає загальним засадам його призначення та принципу доцільності покарання.
Безпідставним є і твердження засудженого про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з винесенням органом дізнання постанов про відмову про порушення щодо нього кримінальної справи за фактом побиття подружжя ОСОБА_4. /т.1, а. с. 77, 81 /
5 січня 2010 року в. о. прокурора Зінківського району зазначені постанови від 3 грудня та 11 листопада 2009 року скасовані, а матеріали направлені для проведення досудового слідства. / т.1, а. с. 4 /
Підстав для скасування вироку не вбачається.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Зіньківського районного суду від 8 лютого 2011 року щодо останнього - без змін.
С У Д Д І :
Юренко Л.А. Копитько Л.І. Костенко В.Г.