Справа № 1-1165/11 Провадження №11/0390/199/2012 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.

Категорія: ст.ст.185 ч.2, 186 ч.3 КК України Доповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Хомицького А.М.,

суддів - Оксентюка В.Н., Польового М.І.,

за участю прокурора - Артиш Н.В.,

захисника -ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 17 січня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, неодружена, не працює, раніше судима вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.05.2011 року за ст.185 ч.1 КК України до 2 місяців арешту, звільнена 25.06.2011 року по відбуттю строку покарання, -

засуджена за ст.185 ч.2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, за ст. 186 ч.3 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з 28.10.2011 року.

Запобіжний захід засудженій залишено попередній -тримання під вартою.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ,

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у тому, що в кінці серпня 2011 року в обідню пору доби, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_1, повторно таємно викрала покривало, вартістю 105 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки.

Вона ж, повторно, 16.10.2011 року близько 12.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проникла в приміщення будинку №124 по вул.Незалежності смт.Торчин Луцького району, звідки відкрито викрала предмети одягу, спричинивши матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 1884 грн.

У своїй апеляції засуджена ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить вирок змінити, застосувавши до призначеного їй покарання ст. 75 КК України. Зазначає, що судом не враховано, що вона щиро розкаялась, має на утриманні неповнолітню дитину та матір пенсійного віку, добровільно відшкодувала завдані збитки, у зв'язку з чим потерпілі не мають до неї жодних претензій. Крім цього, судом безпідставно враховано обставину, що обтяжує її покарання -вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки згідно висновку судової наркологічної експертизи толерантність (переносимість) її організму до спиртного є високою і вжиття нею перед вчиненням злочину лише 0, 25 л. горілки не свідчить про те, що вона перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення захисника ОСОБА_1, яка підтримувала апеляцію засудженої, прокурора, яка просила залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженої ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які вона засуджена, підтверджуються зібраними по справі доказами і ніким не оскаржуються.

Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Посилання в апеляції засудженої на те, що вживання нею 0,25 л. горілки не свідчить про перебування її в стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними, оскільки толерантність організму ОСОБА_2 до вживання алкоголю та кількість випитого свідчать не про відсутність в неї стану сп'яніння під час вчинення злочину, а лише про ступінь цього сп'яніння.

Із урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав обтяжуючу покарання обставину ОСОБА_2 - вчинення нею злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи їй покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості, особи засудженої, яка негативно характеризується, раніше судима за вчинення злочину проти власності, знову вчинила умисні корисливі злочини, один із них у стані алкогольного сп'яніння, суспільно корисною діяльністю не займається, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджена. А тому суд обрав їй покарання в межах санкції ст.185 ч.2 КК України та мінімальне - за ст. 186 ч.3 КК України і на підставі ст. 70 ч.1 КК України визначив покарання, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

За таких обставин, підстав для зміни вироку та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, про що ставиться питання в її апеляції, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

У Х В А Л И Л А :

Вирок Луцького міськрайонного суду від 17 січня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а її апеляцію - без задоволення.

Головуючий

Судді