Апеляційний суд Рівненської області

________________________________________________________

У Х В А Л А

01 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Квятковського А.С.

Суддів: Маринича В.К., Іващука В.Я.

Секретаря судового засідання: Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду м.Рівне матеріали клопотання за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

З участю прокурора: ОСОБА_4

Захисника-адвоката: ОСОБА_1

Обвинуваченої: ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою, задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо важких справ та злочинів, вчинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ УМВС України в Рівненській області майора міліції ОСОБА_3, яке погоджене із старшим прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 числа, уродженки м.Рівне, зареєстрованої в АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Рівненського міського суду від 29.05.2014 року за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України на 5 років позбавлення волі та на підставі ст..75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201418000000101 від 18 березня 2014 року, за підозрою у вчиненні злочинів за ч.2 ст.307 КК України.

Одночасно визначено розмір застави в межах 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

ОСОБА_2 підозрюється у тому, що будучи раніше судимою за злочини, передбачені ч.2 ст.307 КК України, судимість якої не знята і не погашена у встановленому законом порядку, маючи умисел на незаконний збут психотропних речовин - метамфетамін (первінтин), який згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, відноситься до наркотичних речовин, обіг яких обмежено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03 червня 2009 року, 18 березня 2014 року, близько 13 год. перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, незаконно збули, безоплатно передавши ОСОБА_6. пакетик порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експертизи №199 від 03.04.2014 року містить в своєму психотропну речовину - метамфетамін (первінтин), масою 0,0216г, обіг якої обмежено.

Крім того, ОСОБА_2, будучи раніше судимою за злочини, передбачені ч.2 ст.307 КК України, судимість якої не знята і не погашена у встановленому законом порядку, маючи умисел на незаконний збут психотропних речовин - метамфетамін (первінтин), який згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, відноситься до наркотичних речовин, обіг яких обмежено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03 червня 2009 року, 18 березня 2014 року 29 квітня 2014 року, близько 15 год. 07 хв. Перебуваючи в квартирі №13, по просп..Миру 9, в м.Рівне, повторно, з корисливих мотивів, під час оперативної закупки незаконно збула ОСОБА_7 2 пакетики з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта №429 від 26.05.2014 року містить у своєму складі психотропну речовину матемфетамін (первінтин) масою 0,0109 г., обіг якої обмежено, за що отримала від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 200 грн.

В поданій на ухвалу апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_1 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування зазначає, що згідно Листа ВССУ від 04.042013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України» при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя повинен керуватися вимогами ст.194 КПК України. Вказує, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, перебуває в цивільному шлюбі, що не може свідчити про її нестабільний спосіб життя, а її непрацевлаштування не є підставою для переховування від органів слідства. Зазначає, що наслідком затримання ОСОБА_2 стала руйнація сім'ї, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких на даний час перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. При цьому доводить, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв'язки по місцю свого проживання, проте дана обставина судом не була врахована. Крім того зазначає, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які свідчили б про те, що більш м'який запобіжних захід не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, а тому незастосування одного із трьох більш м'яких запобіжних заходів належним чином не обґрунтовано. Вказує, що невизнання підозрюваною своєї вини або її часткове визнання не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що посилання на те, що ОСОБА_2 буде впливати на свідка та ухилятися від суду не є обґрунтованим, оскільки доказів існування таких ризиків також не надано. При цьому доводить, що ні прокурором ні слідчим у своєму клопотанні не навели наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, про що також не було зазначено в ухвалі слідчого судді. Окрім того зазначає, що внаслідок свого майнового стану ОСОБА_2В не в змозі виплатити визначений розмір застави. Вказує, що судом було порушено його право на захист, оскільки не був допущений для ознайомлення з матеріалами провадження.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді, прохання захисника-адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2 про скасування ухвали та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, думку прокурора ОСОБА_4 про залишення ухвали без зміни, перевіривши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При розгляді клопотання слідчого Ткачука В.В., погодженого із старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_4, про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог ст.177, 178 КПК України з урахуванням тяжкості скоєного нею злочину, та за наявності достатніх підстав, прийняв законне й обґрунтоване процесуальне рішення.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_2 пред'явлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за який законом передбачено покарання на строк від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За матеріалами кримінального провадження, підозрювана ОСОБА_2 шість разів притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, остання судимість за вироком Рівненського міського суду від 29.05.2014 року за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, яка не знята та не погашена у встановленому законом порядку та знову вчинила злочин під час іспитового строку. Незважаючи на це, ОСОБА_2 продовжує незаконно збувати психотропні речовини. Ці дані вказують на те, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України, і при застосування інших менш суворих запобіжних заходів, особа не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки.

Тобто, виходячи з наявності наведених фактичних даних є підстави вважати, що ця особа за певних умов, не перебуваючи в ізоляції може порушити свої процесуальні обов'язки, перешкоджатиме кримінальному провадженню, тому змінити даний запобіжний захід на більш м'який немає підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначив розмір застави, і у випадку її внесення, особа звільняється з-під варти.

За таких обставин, та з метою забезпечення ОСОБА_2 виконання процесуальних рішень по справі, усунення можливості перешкодити кримінальному провадженню під час досудового слідства та вчинити інше правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею відносно ОСОБА_2 прийнято вірне процесуальне рішення.

Виходячи з наведеного підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 20 листопада 2014 року відносно підозрюваної ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 січня 2015 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.С. Квятковський

Судді: В.К. Маринич

В.Я. Іващук