ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 р. Справа № 923/259/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонської міської ради м. Херсона

за участю третьої особи-1 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - комунального підприємства "Центр" виконавчого комітету Херсонської міської ради м. Херсон

третьої особи-2 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області м. Херсон

до відповідача-1 - відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" м. Херсон

відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" м. Херсон

про визнання недійсними договорів найму (оренди)

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Токузан С.Ж.

від 3-ої особи-1- не прибули

від 3-ої особи-2- уповноважена особа Кувшинова А.О.

від відповідача - 1 - не прибули

від відповідача - 2 - не прибули

Херсонська міська рада (позивач) звернулась з позовом до відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (відповідач-2), яким просить визнати недійсним договір найму (оренди) № 1 помешкань (житла) в гуртожитку по вул. Бучми, 20 в м.Херсоні від 02.07.2012року, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, а також визнати недійсним договір найму (оренди) № 2 помешкань (житла) в гуртожитку по вул. Бучми, 22 в м.Херсоні від 02.07.2012року, укладений між відповідачами, посилаючись на те, що відповідач-1, не будучи власником зазначених у оспорюваних договорах гуртожитків, не мав права на укладання зазначених договорів.

Підставою позовних вимог позивач зазначає положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, з посиланням на те, що спірні договори не відповідають вимогам закону.

Ухвалою від 01.04.2014року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - комунальне підприємство "Центр" виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Рішенням від 30.04.2014року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2014року, позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2014року скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 30.04.2014 року і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року, справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області для вирішення по суті.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа № 923/259/14 передана на розгляд судді Ємленіновій З.І.

Ухвалою суду від 24.10.2014року справу призначено до розгляду в засіданні суду. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи-2 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні суду 25.11.2014 року до 02.12.2014року.

Представник позивача в засіданні суду 02.12.2014року позовні вимоги підтримав повністю та просить визнати недійсними оспорювані договори, посилаючись на те, що вони не відповідають вимогам закону та порушують його права, як власника на володіння та розпорядження спірним майном на власний розсуд..

Представник третьої особи-1, який був присутнім в засіданні суду 25.11.2014року в засідання суду 02.12.2014року не прибув, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, що підтверджується розпискою від 24.11.2014року. В клопотанні від 11.11.2014року № 01.12-1/837 третьою особою-1 позовні вимоги позивача визнаються та заявляється клопотання розглянути справу без участі її представника.

Третя особа-2 позовні вимоги також визнає, посилаючись на те, що спірні будівлі гуртожитків під час приватизації в 1994році увійшли до Статутного фонду ВАТ «Херсонські комбайни», але рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 29.09.2009року по справі №2-3298/09, яке набрало законної сили 20.10.2010року, житлові будівлі (гуртожитки) №20 та №22 по вул. Бучми в м.Херсоні виключено із Статутного фонду ВАТ «Херсонські комбайни». Зазначене рішення суду виконане Фондом, що знайшло своє відображення в постанові державної виконавчорї служби України від 14.10.2011року №28650647 про закінчення виконавчого провадження.

Крім того третя особа-2 зазначає, що на виконання наказу Фонду Державного майна України від 05.03.2001року №357, регіональним відділенням наказом №00534 від 25.10.2012року прийнято рішення про забезпечення передачі гуртожитків до комунальної власності Херсонської територіальної громади. Рішенням від 30.11.2012року Херсонська міська рада надала згоду про прийняття спірних гуртожитків до комунальної власності та затвердила акти приймання-передачі, тому на день розгляду справи право власності на будівлі гуртожитків належить позивачу.

Відповідач- 1 та відповідач-2 в засідання суду 25.11.2014року не прибули, незважаючи на те що були належним чином повідомлені про день розгляду справи.

При цьому відповідач - 2 надав до суду відзив, яким позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що договори найму ним укладалися з метою створення належних умов для забезпечення житлом громадян, які залучаються для роботи на підприємстві. Ним в постійно виконувалися обов'язки за спірними договорами та перераховувалася орендна плата і комунальні платежі третій особі-1. На адресу позивача відповідач-2 постійно направляв листи з проханням повідомити свою правову позицію щодо виконання договорів найму (оренди) та підписання додаткової угоди до договорів, однак однозначної відповіді від позивача не отримано. Більш того, позивачем чиняться постійно перешкоди в користування об'єктами найму (оренди).

Крім того, відповідач-2 просить розглянути справу без участі його представника, та, у разі задоволення позовних вимог, застосувати реституцію та повернути йому кошти в розмірі 147875грн.45коп., які ним сплачені третій особі-1.

Відповідач-1 своїм правом на судовий захист не скористався. В засідання суду втретє не з'явився і відзив на позов та витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час розгляду справи за адресою зазначеною в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких підстав відповідно до ст.. 75 ГПК України суд вважає можливим вирішити спір без участі відповідачів та третьої особи-1, які були присутні в засіданні суду 25.11.2014року та надавали пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

02 липня 2012року між відкритим акціонерним товариством "Херсонські комбайни" (відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (відповідач) було укладено договір найму (оренди) помешкань (житла) в гуртожитку №1 відповідно до якого в користування відповідача-2 на правах оренди відповідач-1 передав помешкання, розташовані в будівлі гуртожитку по вул.Бучми №20 в м. Херсоні, які на момент укладення договору знаходилися на балансі відповідача-1.

Крім того, між відповідачем-1 та відповідачем-2 02 липня 2012року укладено також договір найму (оренди) помешкань (житла) №2 згідно з яким в користування відповідача-2 на правах оренди відповідач-1 передав помешкання, розташовані в будівлі гуртожитку по вул.Бучми №22 в м. Херсоні.

Перелік помешкань та їх площа наведена в пунктах 2.2.1 -2.2.9.9 договорів найму (оренди), із яких вбачається, що в користування передавалися як житлові, так і нежитлові приміщення.

Обслуговуючою організацією гуртожитків, що розташовані по вул. Бучми, №20 та №22, на даний час є комунальне підприємство "Центр" виконавчого комітету Херсонської міської ради (третя особа -1).

Позивач просить визнати недійсними зазначені договори найму (оренди), посилаючись на те, що вони не відповідають вимогам закону, тому відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України їх слід визнати недійсними.

Спірні договори оренди за змістом є ідентичними і відрізняються лише переліком об'єктів оренди та розміром орендної плати.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорювані у справі договори вчинені з порушенням загальних вимог частини першої статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, матеріалами справи підтверджується, що спірні будівлі гуртожитків під час приватизації в 1994році увійшли до Статутного фонду ВАТ «Херсонські комбайни», але рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 29.09.2009року по справі №2-3298/09, яке набрало законної сили 20.10.2010року, житлові будівлі (гуртожитки) №20 та №22 по вул. Бучми в м.Херсоні зобов'язано Фонд виключити із Статутного фонду ВАТ «Херсонські комбайни». Зазначене рішення суду виконане Фондом державного майна України, про що свідчить постанова державної виконавчої служби від 14.10.2011року ВП №28650647 про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що з 20.10.2010року будівлі гуртожитків по вул. Бучми №20 та №22 в м.Херсоні, які є об'єктами найму за спірними договорами, належали до державної форми власності і повноваження власника здійснював Фонд державного майна України в особі Херсонського відділення.

Крім того на виконання наказу Фонду Державного майна України від 05.03.2001року №357, регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Херсонській області наказом №00534 від 25.10.2012року прийнято рішення про забезпечення передачі гуртожитків до комунальної власності Херсонської територіальної громади. Рішенням від 30.11.2012року №872 Херсонська міська рада надала згоду про прийняття 9 гуртожитків, що знаходилися на балансовому обліку ВАТ "Херсонські комбайни" (відповідач-1), серед яких і гуртожитки за адресами: м. Херсон, вул. Бучми, 20 та 22.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.02.2013року № 34 затверджено акти приймання - передачі вказаних гуртожитків.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності" об'єктами передачі є, в тому числі, об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до Статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Частиною 6 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Таким чином, після укладення спірних договорів найму (оренди), з 19.02.2013року Херсонська міська рада стала власником гуртожитків розташованих по вул. Бучми №20 та №22, крім приватизованих житлових та нежитлових приміщень. Однак, позивач, як власник майна, позбавлений можливості здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, передбачені статтею 391 Цивільного кодексу України, оскільки з початку 2013 року відповідачем-2 чиняться перешкоди із посиланням на оспорювані у справі договори найму (оренди) майна від 02.07.2012року, що укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2, а саме житлових та нежитлових приміщень, що розташовані у гуртожитках по вул. Бучми, 20 та 22 у м. Херсоні.

За таких підстав позивач, як зацікавлена особа, має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів від 02.07.2012року.

Виходячи із правовідносин сторін за оспорюваними договорами, вони за правовою природою є змішаними типами договорів, які включають в себе як положення про найм, так і про оренду, тому до спірних правовідносин застосовуються норми Цивільного Кодексу України, Житлового Кодексу УРСР та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до частин 2, 3 зазначеної норми підстави, умови, порядок укладення і припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюється законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної та комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, відповідно до ст.. 813 ЦК України сторонами в договорі найму житла можуть бути фізичні на юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання в ньому фізичних осіб.

Статтею 4 Житлового Кодексу УРСР визначено, що житловий фонд включає, зокрема, жилі будинки і жилі приміщення в іншим будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється (ст.. 6 Житлового Кодексу).

Таким чином вищезазначеними нормами закону лише власника житлових та нежитлових приміщень наділено правом передачі в його в найм.

Статтею 61 Житлового Кодексу передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем -громадянином на ім'я якого видано ордер.

Органи, яким надано право бути орендодавцями державного та комунального майна, визначено статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідно до якої єдиними орендодавцями державного майна, яке перебуває на балансах господарських товариств, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

В судовому засіданні відповідач-2 підтвердив, що оспорювані договори найму (оренди) житла в гуртожитках було укладено з метою тимчасового забезпечення житлом його працівників та надав додаток №1 до договорів найму з зазначенням переліку фізичних осіб, які будуть поселені в об'єкти найму. Таким чином, фактично приміщення гуртожитку передавалися в користування не відповідача-2, а фізичних осіб, які є його працівниками.

З урахуванням вищезазначених норм закону, оскільки станом на день укладення спірних договорів найму (оренди) ВАТ «Херсонські комбайни» не було власником майна що є об'єктом оренди, відповідач-1 не мав правових підстав на укладення договорів та передачі зазначених в договорах житлових приміщень в користування відповідачу-2, так як не був власником зазначеного майна.

До того ж договори від імені відповідача-1 підписано ліквідатором Востокіною І.С. та зазначено строк їх дії 49років (пункти 3.1 договорів).

Однак, відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначені права ліквідатора, в тому числі виконання повноважень керівника (органу управління) банкрута та формування ліквідаційної маси. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органу управління) юридичної особи -банкрута.

В той же час статтею 42 зазначеного Закону визначено, що до ліквідаційної маси може бути віднесено усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, які включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються у встановленому порядку.

Таким чином, з урахуванням зазначених вимог Закону, та зважаючи на те, що на день укладення спірних договорів майно будівель гуртожитків було виключено із Статутного фонду відповідача-1, ліквідатор не був наділений повноваженнями щодо передачі в найм (оренду) майна гуртожитків, так як воно не було власністю відповідача-1 та не входило до ліквідаційної маси банкрута.

Посилання відповідача-2 на те, що задоволенням позовних вимог порушуються права третіх осіб -мешканців гуртожитків, безпідставне, оскільки позивач не ставить питання повернення об'єктів найму в його користування та виселення його мешканців, які мають право оформити свої правовідносини з позивачем, як власником майна , у встановленому законом порядку.

Вимога відповідача-2 про застосування реституції та повернення йому 147875грн.45коп., які були ним перераховані третій особі-1 як орендна плата та комунальні платежі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, на момент відшкодування.

Таким чином, за двосторонньою реституцією є повернення сторін правочину в той майновий стан, в якому вони перебували до його вчинення. Однак повернути одержане відповідачем-2 за спірними угодами неможливо, так як неможливо відновити факт користання об'єктами найму (оренди).

До того ж за нормою ст.. 216 ЦК України реституцією є повернення сторонами одна одній всього отриманого за правочином, а відповідач-2 вимагає повернення коштів не від сторони за правочином, а від третьої особи-1, що не може відноситися до поняття реституції і підлягає вирішенню в окремому провадженні.

Інші заперечення відповідача-2 судом спростовуються з огляду на вищезазначене.

З урахуванням зазначених вимог закону позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 ГПК України відносяться на відповідачів.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним договір № 1 найму (оренди) помешкань (житла) в гуртожитку по вул. Бучми, 20 від 02.07.2012року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Херсонські комбайни" та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод".

3.Визнати недійсним договір № 2 найму (оренди) помешкань (житла) в гуртожитку по вул. Бучми, 22 від 02.07.2012року укладений між відкритим акціонерним товариством "Херсонські комбайни" та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод".

4.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни", м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, р/рахунок 26006702593421 ХОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, ідентифікаційний код 05780362 на користь Херсонської міської ради м. Херсона, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 37, ідентифікаційний код - 26347681 - 1218грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод", м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, р/рахунок 26009301061989 ХФ ПАТ Банк Форум м. Херсон, МФО 322948, ідентифікаційний код - 35788406 на користь Херсонської міської ради м. Херсона, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 37, ідентифікаційний код - 26347681 - 1218грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03 грудня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова