ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 5019/1100/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Хіт Технологія"

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови у справі господарського суду Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року №5019/1100/12 Рівненської області

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний завод металоконструкцій" Публічного акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій"

провизнання банкрутом

за участю представників: ТОВ "Завод Хіт Технологія" - Базалюк О.Ю.; ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Туніка Г.; Ковалевської Є.С.; ПАТ "Укоопспілка" - Матвієнко О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року (суддя - Н.Ф. Церковна), зокрема, задоволено частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Хіт Технологія": зобов'язано ліквідатора Прокопчука О.М. виключити з переліку майно яке є предметом забезпечення, що не включене до складу ліквідаційної маси згідно договору іпотеки № 25/07 від 11.01.2007 року та включити дане майно до ліквідаційної маси Боржника. В частині виключення з переліку майна яке є предметом забезпечення згідно договору іпотеки № 236/08 від 25.02.2008 року - відмовлено;

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року (головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року, зокрема, в частині результатів розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Хіт Технологія" залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року (головуючий суддя - Поляков Б.М., судді: Коваленко В.М., Короткевич О.Є.) постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі №5019/1100/12 в частині рішення щодо скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ХІТ технологія" скасовано.

Скасовано пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року у справі №5019/1100/12.

В цій частині прийнято нове рішення та відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Хіт Технологія" у задоволенні скарги на дії ліквідатора публічного акціонерного товариства "Сарненськицй завод мостових технологічних конструкцій" - арбітражного керуючого Прокопчука О.М. про зобов'язання виключити з переліку майно боржника, яке є предметом забезпечення, та включити таке майно до складу ліквідаційної маси.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Хіт Технологія" звернулось до Вищого господарського суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати за нововиявленими обставинами постанову Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду по суті, з урахуванням викладеного у відповідній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду касаційної інстанції задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 114 ГПК України встановлено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Положеннями ст. 112 ГПК України визначено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 цієї статті однією із підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами законодавець визначив істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В ухвалі господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року та у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року, при розгляді скарги ТОВ "Завод Хіт Технологія" на дії ліквідатора суди зазначили, що Банк із кредиторськими вимогами до Боржника, як до майнового поручителя, не звертався, а тому за договором кредиту, забезпеченим договором іпотеки майна Боржника, вимоги Банку є погашеними, у зв'язку із чим відповідне майно Боржника, не є таким, що обтяжене іпотекою, та підлягає включенню до складу ліквідаційної маси на загальних підставах.

В постанові від 18.06.2014 року, в ході перегляду оскаржуваних судових рішень з приводу формування ліквідатором ліквідаційної маси Боржника, Вищий господарський суд України виходив з такого.

Ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI передбачено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. У ч. 8 цієї ж статті визначено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Аналогічна по суті норма містилась у приписах ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство у його попередній редакції, норми якої діяли після введення щодо Боржника процедури розпорядження майном, публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника та здійснення формування розпорядником майна реєстру вимог кредиторів у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

У зв'язку із наведеним, суд касаційної інстанції вважав неправомірним висновок судів про визнання погашеними вимог Банку за кредитною угодою з третьою особою, вимоги за якою були забезпечені договором іпотеки майна Боржника № 25/07 від 11.01.2007 року та припиненими правовідносини Банку та Боржника за вказаним договором іпотеки, як похідним зобов'язанням, що забезпечувало вимоги за кредитними правовідносинами Банку з третьою особою.

Скасовуючи частково рішення попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України виходила з того, що при формуванні ліквідатором переліку майна, що підлягає включенню до ліквідаційної маси боржника, не допускається включення до складу цієї маси майна банкрута, що є предметом забезпечення, у тому числі такого, як іпотека.

Крім того, суд касаційної інстанції відзначив, що у своїй скарзі ТОВ "Завод ХІТ технологія" не заявляло та предметом розгляду не були відповідні кредиторські вимоги Банку до Боржника, отже суди вийшли за межі вирішення та розгляду скарги ТОВ "Завод ХІТ технологія" на дії ліквідатора Заводу, вимоги в якій стосувались виключно формування ліквідаційної маси Боржника.

Приймаючи рішення від 16.06.2014 року у справі №20/175, на яке посилається заявник як на нововиявлену обставину, господарський суд Рівненської області встановив, зокрема, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у визначеному законодавством порядку і строки, заяву з вимогами до боржника в сумі 57 141 510,04 грн., які виникли за договором поруки від 11.01.2007 року №26/07, до господарського суду у справі №5019/1100/12, не подавав, відтак, вказана вимога з урахуванням положень Закону про банкрутство вважається погашеною.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що господарським судом Рівненської області в рішенні від 16.06.2014 року у справі №20/175 встановлено факт незаявлення Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" конкурсних кредиторських вимог до Публічного акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", як поручителя у справі про банкрутство №5019/1100/12, що є істотною для справи №5019/1100/12 обставиною і про що не могло бути відомо під час винесення постанови судом касаційної інстанції від 18.06.2014 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на дії ліквідатора ПАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" - арбітражного керуючого Прокопчука О.М. про зобов'язання виключити з переліку майно боржника, яке є предметом забезпечення, та включення такого майна до складу ліквідаційної маси банкрута.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими, в розумінні приписів ст. 112 ГПК України, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Рішення господарського суду Рівненської області у справі №20/175 не впливає на розгляд справи про банкрутство ПАТ "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", оскільки вимоги Банку до Боржника, які ґрунтуються на договорі поруки №26/07 від 11.01.2007 року Банком взагалі не заявлялись у справі про банкрутство №5019/110/12 та не були предметом розгляду судів першої, другої та касаційної інстанції при вирішенні даної справи, тобто, у даному випадку, питання визнання або не визнання вимог Банку не вирішувалось, а вирішувалось питання правильності формування ліквідаційної маси боржника та включення до реєстру відомостей про майно боржника, яке є предметом застави, згідно з державним реєстром застав, що спростовує твердження заявника про істотність даних обставин для розгляду справи.

Предметом розгляду господарського суду Рівненської області у справі №20/175 були відносини пов'язані з виконанням договору поруки №26/07 від 11.01.2007 року, укладеного Боржником та Банком, проте, не заявлення Банком вимог до Боржника за договором поруки, не свідчить про припинення правовідносин по договору застави (іпотеки) №25/07 від 11.01.2007 року, оскільки, слід розмежовувати такі поняття як "поручитель" та "майновий поручитель", які є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин.

Отже, врахування наведених обставин при касаційному перегляді у справі №5019/1100/12, не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято колегією суддів 18.06.2014 року у даній справі.

Факт не заявлення Банком забезпечених (порука, застава) вимог у даній справі був відомий під час розгляду справи про банкрутство, що вбачається із самої постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року та спростовує твердження заявника про те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи №5019/110/12.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вказані в заяві обставини не можуть бути підставою для скасування постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року у справі №5019/1100/12, оскільки, обставини, встановлені у рішенні господарського суду Рівненської області від 16.06.2014 року у справі №20/175 та на які посилається у своїй заяві ТОВ "Завод Хіт Технологія", не є нововиявленими, ці обставини були відомі раніше та не є істотними, у розумінні законодавчих положень ст.112 ГПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113,112-114, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Хіт Технологія" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року у справі №5019/1100/12 залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України від 18.06.2014 року у справі №5019/1100/12 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук