ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2014р. Справа № 9104/161677/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород Закарпатська область

на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2012р. №2а-2744/11

за позовом ОСОБА_1, м.Ужгород Закарпатська область

до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради Закарпатської області, м.Ужгород Закарпатська область, про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2011р., ОСОБА_1 (далі Позивач - ОСОБА_1,) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради (далі Відповідач -УПСЗН), щодо недоплати щорічної разової грошової допомоги та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату зазначеної допомоги за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій та стягнути з УПСЗН на свою користь суму 3360грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до вимог Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік та постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року щорічна разова грошова допомога, як учаснику бойових дій, визначається у розмірі 460,00 грн. відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2012р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради Закарпатськоої області щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в належному розмірі та зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.11.1993р. №3551-XII. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_1, суму грошових коштів 3360грн (три тисячі триста шістдесят гривень 00 копійок), з врахуванням виплачених сум.

Постанову суду першої інстанції оскаржив Відповідач УПФУ подавши на неї апеляційну скаргу.

У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради Закарпатської області просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неврахування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином і відповідно до вимог Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік та постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року виконало свій обов'язок перед позивачем з виплати щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, у розмірі 460,00 грн. Просить врахувати, що воно не є головним розпорядником коштів для виплати спірної допомоги і що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування. Вказує на порушення судом першої інстанції норм бюджетного законодавства України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності

Колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду змінити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивач є учасником бойових дій, якому відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня виплачується грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/2007 визнано, що звуження змісту та обсягу прав громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. Обов'язок щодо нарахування і виплати спірної недоплати слід покласти на управління праці та соціального захисту населення Мукачівської міської ради.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551-XII) щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 171 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» статтю 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.

Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію статті 12 Закону № 3551-XII, відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам війни має становити п'ять мінімальних пенсій за віком.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У 2011 році Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не зупинявся та не змінювався, тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст. 12 цього Закону.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору щодо виплати допомоги до 5 травня у 2011 році необхідно керуватися Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постановою КМУ.

Таким чином, виплата щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік для учасників бойових дій повинна становити п'ять мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що правильно встановлено судом першої інстанції.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»),

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно визначив конкретні суми підвищення до пенсії, які слід виплатити позивачу, оскільки відповідно до законодавства обчислення розміру пенсії, в тому числі підвищення до пенсії, передбаченого ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», належить до компетенції органів УПСЗН, а тому суд не повноважний самостійно здійснювати обчислення сум підвищення до пенсії, а лише зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату такого підвищення відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, правильно вирішивши спір по суті, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 211, 212, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2012р. №2а-2744/11 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради, про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, - задоволити частково.

2. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2012р. №2а-2744/11 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради Закарпатськоої області, про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня - змінити, виключивши з резолютивної частини постанови, суму недоотриманої щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3360грн., та викласти абзац другий резолютивної частини постанови у наступній редакції: «Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради Закарпатськоої області» провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій в належному розмірі за період 2011 року, відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.11.1993р. №3551-XII».

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга