Справа № 2-а- 157/ 2009

Категорія 47

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

03 лютого 2009   року    Балаклавський    районний    суд    міста    Севастополя у складі:

головуючого судді - Бухарєвої Т.І.

при секретарі - Шепелевій В.М.,

за участю представника відповідача - Мелешко Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду  України  в м. Севастополі про поновлення  пропущеного строку  для звернення  до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в:

позивач  23.09.2008 року  звернувся до суду з  адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України  в Балаклавському районі міста  Севастополя, просить поновити пропущений строк для звернення до суду  за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та  зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду  України  в місті Севастополі нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з  01 січня 2006 року по 31 грудня 2007  року в сумі 2733 грн. 30 коп.  Вимоги мотивовані тим, що про факт порушення  його прав  позивачу стало відомо  лише після висвітлення у пресі  рішення Конституційного суду України від  09.07.2007 року, згідно з яким положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет  на 2007 рік" визнані такими, що не відповідають Конституції, так як  зупиняють дію ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до  якої позивач,  як дитина війни,  має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судовому засіданні  позовні  вимоги уточнив, просить зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007  року  на підставі вимог ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", пояснив в суді, що про порушення його прав йому стало відомо лише літом 2008 року від знайомих, тому  просить суд поновити пропущений строк та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги  не визнав у повному обсязі, вважає, що позивачем пропущений строк звернення з адміністративним позовом, встановлений законом у один рік, що рішення Конституційного суду України від  09.07.2007 року, на яке посилається позивач  діє з дня його ухвалення, законодавством не передбачений механізм розрахунку підвищення розміру пенсії з цих підстав, у Пенсійному Фонді України законодавством не передбачено коштів для сплати спірної надбавки до пенсії. Просить у позові відмовити.

.

Суд, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до паспортних даних  громадянину  України ОСОБА_1 на  02 вересня 1945 року було менше 18 років   (а.с. __).  Згідно з пенсійним посвідченням він є військовим пенсіонером  та отримує пенсію за віком  у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в м.Севастополі (а.с.  ___ ).

На підставі викладеного  та вимог ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року за № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" ОСОБА_1 має статус "Дитини війни". Цей факт не заперечується відповідачем.

Зазначеним Законом гарантується соціальна захищеність дітей війни шляхом надання пільг  і соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має право на підвищення пенсії у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком з часу дії зазначеного Закону.

Проте,  вказана щомісячна соціальна допомога у зазначений період часу йому не сплачувалась, оскільки  ст.ст. 77, 110 Закону  України №  3235-ІV  від 20.12.2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік" та  п. 12 ст. 71 Закону  України №  489-V  від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік" призупинено дію ст. 6  Закону України  "Про соціальний захист дітей війни".

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 положення пункту 12 ст. 71 Закону України  "Про державний бюджет України  на 2007 року", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 З Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України, оскільки Верховна Рада не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України  та/або  будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як визначив Конституційний суд України, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якими державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім законом не можуть бути обмежені або скасовані  іншими нормативно-правовими актами. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення  достатнього життєвого рівня  шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України  не допускається.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, згідно з якою  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,  положення п. 12 ст. 71 Закону України  "Про державний бюджет України на 2007 рік", вважаються неконституційними та  такими, що втратили чинність з 09.07.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що положення ст.ст. 77, 110 Закону  України №  3235-ІV  від 20.12.2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік"  нікім не були оскаржені, суд вважає, що позивач має право на отримання підвищення пенсії  у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком  з 09 липня 2007 року.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача, що законодавством не передбачено механізму  розрахунку підвищення пенсії дітям війни та посилки на  цільове призначення коштів Пенсійного Фонду України, яки перешкоджають нарахуванню та виплаті щомісячної  державної соціальної допомоги дітям війни, тому що   згідно зі ст. 8 КАС України суд  при вирішенні справи керується  принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи  визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів  неповноти, неясності, суперечливості  чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Тому суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Таким чином, право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивачу покладено саме на  Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, оскільки позивач, як військовий пенсіонер, отримує пенсію у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в м.Севастополі. Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що фінансування виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється з Державного бюджету  України, тому Пенсійний фонд України не може бути відповідачем.

Відповідно до п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету  міністрів України № 1261 від 24.10.2007 року, встановлено, що до основних засад Пенсійного Фонду України відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пунктом  8 зазначеної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством, отже саме відповідач мав здійснювати позивачу  виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про  захист яких вони просять.

Тому з метою повного захисту  порушених прав позивачки суд вважає необхідним визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення пенсії згідно зі вимогами статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - протиправними.

Встановивши  спірні правовідносини суд робить висновок про те, що позивач, звернувшись до суду у вересні  2008 року, втратив  право на захист своїх прав щодо отримання підвищення до пенсії за період з січня 2006 року по серпень 2007 року включно у зв'язку з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України. Суд вважає, що позивачем не надано поважних причин пропуску цього строку, тому він поновлений бути не може.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги про  зобов'язання нарахування та виплати Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Севастополі на користь позивача ОСОБА_1, як дитині війни, недоплаченої соціальної допомоги  підлягають задоволенню частково, а саме: за період з  23.09.2007 року по 31.12.2007 року. 

Відповідно до п. 2 ст.  94 КАС України  суд присуджує  стягнути з місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя  на користь позивача судові витрати  у сумі 8 грн. 50 коп., які були сплачені ним при подачі позову до суду.

Керуючись  ст. 8, ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 94,  ч. 2 ст. 99, ст. 160-163  КАС України, ст. 3,  6 Закону України "Про соціальний  захист дітей війни",  ст.ст. 22, 152 Конституції України, суд  

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду  України  у місті Севастополі  - задовольнити частково.

1.   В поновленні  пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

2.   Визнати дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно зі вимогами статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - протиправними.

3.   Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  пенсії відповідно до вимог статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 23 вересня 2007 року  по  31 грудня 2007 року.

4.   Стягнути з місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя  на користь позивача судові витрати  у сумі 8 грн. 50 коп.

 В решті позову - відмовити.

Постанову  може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду міста Севастополя шляхом подачи  заяви протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та  апеляційної скарги на протязі 20 днів з дня подачи заяви через Балаклавський районний суд міста Севастополя

Суддя: