Справа № 353/859/14-а

Провадження № 2-а/353/36/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Лущак Н.І.

з участю: секретаря Чемерис О.М.

позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи та представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4

- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Олешівської сільської ради від 29 червня 2014 року та зобов'язання Олешівську сільську раду Тлумацького району Івано - Франківської області встановити межу між суміжними земельними ділянками, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача про скасування рішення двадцять п'ятої сесії Олешівської сільської ради шостого демократичного скликання «Про затвердження протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології» від 29.06.2014 року та зобов'язання Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано - Франківської області встановити межу між суміжними земельними ділянками, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Тлумацького району Івано-Франківської області і перебувають в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за фактичним використанням земельних ділянок.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є співвласницею житлового будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться в с. Олешів Тлумацького району Івано-Франківської області. З сусідкою та суміжним землекористувачем ОСОБА_4 у них впродовж кількох років триває земельний спір. З метою його врегулювання вона неодноразово зверталась до своєї сусідки, однак у добровільному порядку даний спір врегулювати не можливо.

З метою вирішення даного спору вона звернулася в сільську раду. Однак, сільська рада двічі приймала незаконні рішення, які в подальшому були скасовані Тлумацьким районним судом.

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Олешівську сільську раду було зобов'язано вирішити земельний спір відповідно до вимог чинного законодавства.

29.06.2014 року сільська рада в черговий раз прийняла рішення про затвердження протоколу з постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології. Було вирішено затвердити протокол та викопіровку встановлення межових знаків між їхніми господарствами.

Відповідно до затвердженої сесією викопіровки межових знаків площа земельної ділянки, яка виділена позивачці для обслуговування її господарської споруди становить з одного боку 37 см і з іншого - 24 см.

Вважає дане рішення незаконним необгрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно затвердженого оскаржуваною сесією протоколу, їй виділена земельна ділянка, площа якої унеможливлює обслуговування її господарської будівлі, не дозволяє жодним чином здійснювати її поточний ремонт. Спірною є ділянка, яка розміщена між її літньою кухнею та спорудою відповідача, відстань між якими складає з одного боку 1 м 30 см, а з іншого - 1 м 60 см.

Межові знаки між цими будівлями відсутні, що підтверджується архівною довідкою від 03.06.2011 року. При цьому, оскаржуваним рішенням сесії відповідачу для обслуговування його будівлі виділено земельну ділянку площею 1 м 26 см, а з іншого - 1 м 23 см. Їй для обслуговування літньої кухні виділено земельну ділянку з одного боку 37 см, а з іншого 24 см, що взагалі унеможливлює її обслуговування та поточний ремонт.

Земельною комісією не враховано того факту, що найбільш виступаючою конструкцією літньої кухні є стріха, яка виступає за стіну на 0,55 см. Тому, при зазначеному розподілі меж стріха її літньої кухні буде знаходитись на земельній ділянці сусідів, що взагалі унеможливить її експлуатацію та ремонт.

Зазначає, що її літня кухня була збудована законно ще в 1964 році з часу будівництва вона жодним чином не перебудовувалась і впродовж усіх цих років у неї та членів її сім'ї була можливість її обслуговування та ремонту. Натомість будівля сусідів була збудована незаконно та значно пізніше, без її згоди, всупереч усім будівельним стандартам і нормам. Це зокрема підтверджується листом державного нагляду у сфері пожежної безпеки від 04.05.2011року та листом головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області від 12.08.2010 року та викопіровкою з генплану з 17.08.2010 року.

Незважаючи на те, що земельний спір стосується земельної ділянки, яка розміщена між двома спорудами, до участі у розгляді земельного спору не було залучено спеціалістів будівельної галузі, які також повинні були дати свої рекомендації щодо вирішення даного земельного спору. Це не дало можливості членам комісії встановити межу так, щоб обидві сторони спору мали можливість здійснювати належне обслуговування уже споруджених господарських будівель.

З метою недопущення порушення її прав вона зверталася в облдержадміністрацію, яка направила розпорядження відповідним компетентним органам, у зв'язку з чим просила перенести розгляд земельного спору призначеного на 17.06.2014 року на інший день, однак сільський голова надав відповідь про неможливість перенесення розгляду земельного спору, чим сприяв ухваленню незаконного та необгрунтованого рішення.

Пунктом 3.25 Державних будівельних норм 360-92 закріплено, що для догляду за будинками та для здійснення їхнього поточного ремонту, відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни потрібно приймати не менше 1,0 м. При цьому, повинно бути забезпечене дотримання необхідних інженерно-технічнії заходів, які будуть запобігати стіканню атмосферних опадів з дахів та карнизів будинків на територію суміжних ділянок. Не дивлячись на зазначену норму, місцевою радою було винесене рішення, відповідно до якого між суміжними земельними ділянками була встановлена межа, що проходила на відстані 24 см від стіни літньї кухні позивачки, незважаючи на те, що її найбільш виступаючою конструкцією є стріха, яка виступає від стіни на 55 см.

Більше того, статтею 107 ЗК України встановлено, що разі не можливості виявлення дійсних меж земельної ділянки їх встановлення здійснюється за фактичним використання земельної ділянки, а у разі якщо фактичне використання не можливо встановити, - кожному виділяється однакова за розміром частина земельної ділянки. Натомість сільською радою порушено дану норму, оскільки стріха, яка є найбільш виступаючою конструкцією її будівлі, виступає за стіну на 55см, що свідчить про фактичне використання земельне ділянки на відстані 55 см від стіни її літньої кухні.

Стіна належної їй кухні руйнується від вологи. Це відбувається тому, що в безпосередні близькості від будинку розташовані незаконні будівлі сусіда, експлуатація яких поза санітарними, будівельними й іншими нормами, це в свою чергу наносить їй значні матеріали збитки. Тому, оскаржуване рішення сільської ради в подальшому унеможливить експлуатацію належної їй споруди.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2014 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

17.10.2014 року на адресу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позивачка ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення двадцять п'ятої сесії Олешівської сільської ради шостого демократичного скликання «Про затвердження протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології» від 29.06.2014 року та зобов'язати Олешівську сільську раду Тлумацького району Івано - Франківської області встановити межу між суміжними земельними ділянками, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Тлумацького району Івано-Франківської області і перебувають в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за фактичним використанням земельних ділянок.

30.10.2014 року на адресу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від ОСОБА_1 надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивачка зазначає, що оскаржуваним рішенням був затверджений протокол, відповідно до якого відстань від будівлі сусіда до межі стаовить з одного боку 1 м 30 см, а з іншого - 1 м 60 см, відстань від її будівлі до межі становить з одного боку - 37 см, а з іншого - 24 см. Арифметично додавши відстань до межі обох ділянок отримуємо 1 м 63 см та 1 м 47 см, при цьому фактична відстань між будівлями складає з одного боку 1 м 30 см та 1 м 60 см. Тому, у випадку залишення в силі оскаржуваного рішення не буде можливості провести зазначений поділ земельних ділянок в натурі у зв'язку з відсутністю достатньої відстані між будівлями. Вказує, що її літня кухня зведена ще у 60-х роках на земельній ділянці, відведеній під будівництво Олешівською сільською радою, яка є її приватною власністю, відображена в технічному паспорті та в генплані с. Олешів. Даною будівлею вона користується, до неї проведений газ, встановлена газова плита, конвектор. ОСОБА_4 неодноразово вчиняла недобросусідські дії, неодноразово у її адрес висловлювала погрози, а дочкою та зятем сусідки ОСОБА_4 були нанесені тілесні пошкодження її мамі ОСОБА_6, у відповідь на зауваження останньої щодо руйнування її огорожі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, наведених в позовній заяві. Просили позов задоволити.

Представник відповідача - сільський голова с. Олешів ОСОБА_3, попередньо подавши заперечення, позов не визнав, вказавши на те, що сільська рада у відповідності до норм чинного законодавства розглянула земельний спір між позивачкою та третіми особами і прийняла відповідне рішення. Вказав, що між суміжними господарствами була огорожа тільки у вверхній та нижній частинах, тому рішенням Олешівської сільської ради Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.06.2014 року межу між суміжними землекористувачами було встановлено по фактичному використанню ними земельних ділянок. Оскільки огорожі між самими будівлями суміжників ніколи не було, то їм було запропоновано не ставити огорожу між будівлями для вільного їх обслуговування. На засідання комісії ОСОБА_1 представляла експертний висновок № В-159 дослідження земельної ділянки, однак земельною комісією він взятий до уваги не був, оскільки змінювати межові знаки не було доцільним, так як було видно фактичну верхню та нижню межу між сусідніми землекористувачами. Просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа та представник третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 позов не визнав, вказав що спір між позивачкою та ними з приводу межі між господарствами існує давно. Між земельними ділянками був дерев'яний паркан, який від вологи майже зруйнувався. У 1974 році за вказівкою голови сільської ради дубові слепки були облиті бетоном. В 1977 році сусіди робили капітальний ремонт стайні, обмурували її цеглою, внаслідок чого стайня приблизилася на 30 см до межі. Через деякий час, сусіди підкопали паркан з іншої сторони. На місце було викликано земельну комісію, яка це бачила і позивачі мали відшкодувати їм збитки. У 2010 році позивачка повитягала всі бетонні стовпи, які впали на її сторону. Потім, коли його не було вдома, встановили паркан на 80 см. дальше від існуючого паркана. На місці була земельна комісія і встановила межу на місці старого паркана. Ствердив, що дійсно між самими будівлями паркана ніколи не було, був тільки у вверхній та нижній частинах між суміжними господарствами. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши дані, що містяться в письмових доказах по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №044861 від 29.10.2004 року, домоволодіння по АДРЕСА_1 Тлумацького району Івано-Франківської області на праві приватної власності належить ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 по 1/3 частці кожному (а.с. 104).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 19.09.2003 року, ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 109).

Спір між сторонами з приводу межі між господарствами існує давно.

Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2011 року визнано протиправними дії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області щодо вирішення земельного спору між суміжними землекористувачами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Визнано протиправним та скасовано рішення сесії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області від 18.07.2010 року "Про затвердження протоколу узгоджувальної комісії" та рішення сесії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області від 12.09.2010 року "Про розгляд заяв гр.гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_6.". Зобов'язано Олешівську сільську раду Тлумацького району Івано-Франківської області в порядку передбаченому ст. 159 ЗК України з дотриманням вимог ст.160 ЗК України розглянути земельний спір між гр.гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо меж суміжних земельних ділянок (а.с. 83-84).

Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01.06.2012 року визнано неправомірними дії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області щодо вирішення земельного спору між суміжними землекористувачами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Визнано протиправним та скасовано рішення сесії п'ятої сесії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області від 04.09.2011 року "Про затвердження протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології" щодо встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, якими затверджено протоколи постійної комісії Олешівської сільської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології від 28 липня 2011 року "Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в АДРЕСА_1" та від 31.08.2011 року та викопіровку "Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в АДРЕСА_1" (а.с. 85-86). Додатковою постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 року зобов'язано Олешівську сільську раду Тлумацького району Івано-Франківської області в порядку передбаченому ст. 159 ЗК України з дотриманням ст. 160 ЗК України розглянути земельний спір між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо меж суміжних земельних ділянок (а.с. 87).

Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2014 року визнано неправомірними дії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області щодо вирішення земельного спору, оформлені протоколом засідання постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології від 10.10.2013 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області "Про затвердження протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології " від 17.11.2013 року. Зобов'язано Олешівську сільську раду Тлумацького району Івано-Франківської області в порядку передбаченому ст. 159 ЗК України з дотриманням вимог ст.160 ЗК України розглянути земельний спір між гр.гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_9 щодо меж суміжних земельних ділянок (а.с.88-90).

17.06.2014 року винесено протокол засідання постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, яким вирішено рекомендувати сесії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області затвердити протокол комісії від 17.06.2014 року та викопіровку встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за фактичним використанням земельних ділянок. Рекомендовано ОСОБА_4 побудувати огорожу зі своєї сторони від існуючої лінії межі, вказаній в викопіровці встановлення межі. Не чинити заборону ОСОБА_6 в доступі до обслуговування своєї літньої кухні, та сторонам не будувати огорожу між своїми господарськими спорудами на відстані 6 м по межі біля літної кухні ОСОБА_6 Виготовлено викопіровку встновлення межових знаків між господарствами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 5-7).

Рішенням двадцять п'ятої сесії Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області шостого демократичного скликання "Про затвердження протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології" від 29.06.2014 року, затверджено протокол постійної комісії Олешівської сільської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології від 17.06.2014 року та викопіровку "Про встановлення межових знаків між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в АДРЕСА_1". Рекомендовано ОСОБА_4 побудувати огорожу зі своєї сторони від існуючої лінії межі, казаній в викопіровці свтановлення межі, не чинити заборону ОСОБА_6 в доступі до обслуговування своєї літньої кухні (а.с. 4).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона була головою земельної комісії, яка складала "Протокол засідання постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології". Межові знаки між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 Тлумацького району Івано-Франківської області комісією були встановлені на місці старої огорожі, яка частково збереглася у верхній та нижній частинах сусідніх господарств, між самими господарськими будівлями сусідів огорожі ніколи не було. Інших документів ні одна із сторін комісії не пред'явила. На засіданні комісії були присутніми ОСОБА_1 та ОСОБА_5, жодних претензій та зауважень у них не було.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України права та свободи громадян захищаються судом. Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

У відповідності до норм ст.ст.159, 160 ЗК України земельні спори розглядаються як правило за участю зацікавлених сторін, які обов'язково повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду справи. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитись з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Згідно з чинним ЗК України земельні спори розглядаються на сесіях рад чи засіданнях їх виконавчих органів.

Експертними висновком №В-159 дослідження земельної ділянки за запитом ОСОБА_6, складеного 06.06.2014 року Івано-Франківською торгово-промисловою палатою, запропоновано встановити межу землекористування на відрізку між будівлями літньої кухні будинку АДРЕСА_1 Тлумацького району Івано-Франківської області власник ОСОБА_6 та цегляною будівлею будинку АДРЕСА_2 Тлумацького району Івано-Франківської області власник ОСОБА_4 посередині земельної ділянки, яка знаходиться між сусідніми будівлями, що відображено в Додатку №1 (а.с. 9-10, 11).

Власність на землю - економічна категорія, яка відбиває процес привласнення земельних багатств окремими суб'єктами (громадянами і юридичними особами, державою, територіальними громадами). У правовій державі процес привласнення земельних ділянок на користь окремих суб'єктів носить впорядкований характер і регулюється правовими засобами. Головна роль серед цих засобів належить таким категоріям, як право власності й інші речові права, які законодавчо визнаються за правовласниками земельних ділянок.

Частина перша статті 106 ЗК України визначає, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

При здійсненні межування власник земельної ділянки реалізує своє право. Проте така участь є також обов'язком кожного з сусідніх власників і землекористувачів, адже приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) заборонється.

За загальновизнаними нормами, власники й землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 ЗК України). Відмова в узгодженні меж земельної ділянки може завадити іншій особі (сусідові) в оформленні прав на земельку ділянку.

Громадянин або юридична особа, визнана власником земельної ділянки, має право володіти нею, мати в наявності. Щоб здійснювати таке володіння, суб'єкт повинен мати земельну ділянку як реальність. Особи, які зацікавлені в наданні їм земельної ділянки і мають на це законне право, подають заяву в органи державної влади або в органи місцевого самоврядування, у веденні яких знаходяться земельні ділянки. Відповідно до ч. 3 ст. 158 ЗК України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлене коло питань, які вирішуються районними й обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, зокрема утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій.

Тобто для вирішення земельних розбіжностей створюється спеціальна комісія. Особа, зацікавлена у вирішенні земельної суперечки, може звернутися в таку Комісію із заявою відносно неможливості погоджувати межі земельної ділянки в натурі у зв'язку з відсутністю суміжних землекористувачів, ненадання ними згоди на узгодження або з інших причин. За наявності такого прохання (заяви) й інших необхідних документів ця суперечка розглядається колегіально Комісією з питань землекористування, а за погреби - спільно з іншими комісіями, наприклад, із Комісією архітектури, містобудування й охорони історичного середовища. На засіданні Комісії (комісій) можуть бути присутні й сторони, власники й землекористувачі суміжних земельних ділянок, між якими виникла суперечка.

Якщо при розгляді земельної суперечки буде доведено, що відмова сусіда відносно узгодження меж є безпідставною або підписання Акту внаслідок відсутності суміжних власників або землекористувачів дійсно неможливе, то Комісією приймається рішення про необхідність підписання Акту сусідом або, відповідно, про узгодження меж земельної ділянки без підписів суміжних власників або землекористувачів. Протокол Комісії додається до Акту встановлення й узгодження меж земельної ділянки й далі документи оформляються в загальному порядку.

Проте слід зазначити, рішення органу місцевого самоврядування не є остаточним і механізму його примусового виконання не існує, іншими словами, висновок Комісії з питань землекористування має рекомендаційний, а не імперативний характер.

Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. У такому разі, якщо розгляд земельної суперечки відповідним органом місцевого самоврядування не приніс позитивного результату, особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права на землю.

Повертаючись до вищезгаданої ч.2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування й розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у власності громадян і юридичних осіб.

Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Відповідно до п.3.25 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Як встановлено в судовому засіданні, межі між суміжними ділянками були тільки на місці існування старої огорожі, яка на даний час зруйнована. Між будівлями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 огорожі ніколи не існувало, дані обставини стверджували ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в судовому засіданні. З огляду на вищенаведене, встановити фактичне використання вказаними особами земельної ділянки не можливо.

Таким чином, суд вважає, що приймаючи рішення Олешівська сільська рада Тлумацького району Івано-Франківської області повинна була урахувати розміри земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з урахуванням всіх обставин та виділити однакову за розміром частину спірної земельної ділянки, з урахуванням близького розташування будівель ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а інші межі залишити в межах існуючих.

За встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що рішення Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області "Про затвердження протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології" від 29 червня 2014 року слід визнати незаконним та скасувати. Зобов'язати Олешівську сільську раду Тлумацького району Івано-Франківської області встановити межу між суміжними земельними ділянками, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Тлумацького району Івано-Франківської області і перебувають в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за фактичним використанням земельних ділянок, та виділити однакову за розміром частину спірної земельної ділянки.

Питання судових витрат по справі суд вирішує відповідно до вимог ст.94 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області "Про затвердження протоколу постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, екології" від 29 червня 2014 року.

Зобов'язати Олешівську сільську раду Тлумацького району Івано-Франківської області встановити межу між суміжними земельними ділянками, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Тлумацького району Івано-Франківської області і перебувають в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за фактичним використанням земельних ділянок, та виділити однакову за розміром частину спірної земельної ділянки.

Олешівській сільській ради Тлумацького району Івано-Франківської області подати до суду звіт про виконання постанови протягом двох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Звіт повинен бути викладений у письмовій формі і містити: реквізити судового рішення, яке повинно бути виконане, стан його виконання (виконане повністю, частково, невиконане), повний перелік дій Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області щодо виконання цього рішення, причини невиконання, якщо рішення виконане неповністю або не виконане. До звіту додати копії документів, які б підтверджували інформацію, викладену у звіті.

Стягнути з Олешівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 - 73 (Сімдесят три) грн. 08 коп. сплаченого судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області, протягом десяти днів з дня отримання її копії та набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України.

Головуюча Н.І. Лущак