ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 910/23990/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоАлєєвої І.В.,

суддів :Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р.

у справі№ 910/23990/13 господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (надалі - ПАТ "ОТП Банк")

доАВS ALLIED BUILDING & STEEL LIMITED (надалі - Кіпрська Компанія)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністіл" (надалі - ТОВ "Юністіл")

простягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави

за участю представників:

від позивача- Сівак Д.О., дов. № 73-66-66-2/536Д від 16.10.2014 р.

від відповідача- не з'явилися

від третьої особи- Демидюк О.Б., довір. від 08.08.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Кіпрської Компанії про стягнення заборгованості в розмірі 118 063 268,38 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме частку Кіпрської Компанії у статутному капіталі ТОВ "Юністіл", яка складає 100 %, що становить 6 009 500 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2013 р. (суддя Шкурдова Л.М.) позовну заяву ПАТ "ОТП Банк" та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. (головуючий суддя Суховий В.Г., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2013 р. скасовано, а справу № 910/23990/13 передано на розгляд до місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Юністіл" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Як вбачається з надісланих матеріалів справи № 910/23990/13, відповідач - компанія АВS ALLIED BUILDING & STEEL LIMITED (Кіпр) є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордон судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 р., прийнявши відповідний Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордон судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:

а) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або

b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

Частиною 1 статті 10 Конвенції визначено, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує, зокрема, можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2014 р. касаційну скаргу ТОВ "Юністіл" було прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 26.11.2014 р., зобов'язано ТОВ "Юністіл" здійснити належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову копії ухвали Вищого господарського суду України від 03.11.2014 р., а також ухвалено надіслати через Вищий господарський суд України нотаріально завірену копію перекладу на англійську мову ухвали Вищого господарського суду України від 03.11.2014 р. про прийняття до провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл" та призначення її до розгляду у справі № 910/23990/13 на адресу Компанії ABS Allied Building & Steel Limited (місцезнаходження: 15 street, Ahiou Pavlou, Ledra House, Ahios Andreas, 1105 Nicoasia, Cyprus).

14 листопада 2014 року Вищим господарським судом України на адресу Компанії ABS Allied Building & Steel Limited (місцезнаходження: 15 street, Ahiou Pavlou, Ledra House, Ahios Andreas, 1105 Nicoasia, Cyprus) надіслано копію ухвали від 03.11.2014 р., перекладену на англійську мову та належним чином (нотаріально) завірену, через ПрАТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" шляхом надіслання кореспонденції по авіанакладній ДХЛ № 2244126894 від 14.11.2014 р.

Відповідно до листа ПрАТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" б/н від 18.11.2014 р. дане відправлення було вручено адресату за вказаною в авіанакладній адресою 18.11.2014 р. в 12:39 год. за місцевим часом.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що Кіпрська Компанія (відповідач у справі) була належним чином повідомлена про час і місце розгляду Вищим господарським судом касаційної скарги ТОВ "Юністіл" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі № 910/23990/13 за позовом ПАТ "ОТП Банк" до Кіпрської Компанії, третя особа - ТОВ "Юністіл", про стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності;

21) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

61) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V1 цього Кодексу;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Виносячи ухвалу про повернення позовної заяви господарський суд міста Києва зазначив, що позивачем при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених п.п. 4, 5 ст. 54 ГПК України, оскільки позовна заява не містить обґрунтованих підстав звернення до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості, до позовної заяви не додано жодного документа, який би підтверджував надання кредитних коштів та відповідно наявності заборгованості.

Також суд вказав, що позивачем заявлена вимога про звернення стягнення на предмет застави, але не вказано, яким саме способом, передбаченим законом або договором, має проводитись таке звернення; не додані докази, які б підтверджували відсутність інших обтяжень на предмет застави на момент розгляду справи в господарському суді.

Водночас, скасовуючи вказану ухвалу, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що така позиція місцевого господарського суду є помилковою та неправомірною, з огляду на неправильне застосування ним норм процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією апеляційного господарського суду, беручи до уваги таке.

Як вбачається з матеріалів справи та як встановлено судом апеляційної інстанції, подана до господарського суду міста Києва позовна заява обґрунтована тим, що 13.08.2008 р. між ТОВ "Юністіл" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір про надання кредиту № CR 08-435/29-1, за яким в ТОВ "Юністіл" виникла заборгованість в розмірі 73 939 004,07 грн. Також, 13.08.2008 р. між ТОВ "Юністіл" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір про надання кредитної лінії № CR 08-437/29-1, за яким в ТОВ "Юністіл" теж виникла заборгованість в розмірі 44 124 264, 31 грн. У зв'язку з непогашенням третьою особою заборгованості за вказаними договорами, позивач просив суд стягнути з Кіпрської Компанії заборгованість за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на предмет застави - частку відповідача у статутному капіталі (фонді) ТОВ "Юністіл" (третьої особи у справі), яка складає 100%, оскільки Кіпрська компанія (відповідач) є майновим поручителем за укладеними кредитними договорами відповідно до договору застави корпоративних прав № PL 09-056/29-1 від 24.03.2009 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з п. 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Пунктом 3.5. вказаної постанови пленуму зокрема визначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду про те, що суд першої інстанції неправомірно повернув позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, посилаючись на невиконання п.п. 4, 5 ст. 54 ГПК України.

Також, повертаючи позовну заяву ПАТ "ОТП Банк" місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не було дотримано п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, відповідно до якого до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Водночас, пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як з'ясовано апеляційним господарським судом, ПАТ "ОТП Банк" надіслало позовну заяву до суду 06.12.2013 р.

Станом на 01.01.2013 р., як вірно зазначено судом апеляційної інстанції,Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", була встановлена мінімальна заробітна плата в розмірі 1 147 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено апеляційним господарським судом, до позовної заяви ПАТ "ОТП Банк" додало платіжне доручення № 2901131823 від 28.11.2013 р., з якого видно, що позивачем за подання позову до суду сплачено 68 820 грн. судового збору, що відповідає максимальному розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання у 2013 р. позову майнового характеру.

Отже, висновок місцевого господарського суду про недотримання ПАТ "ОТП Банк" вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України не відповідає фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на поданих позивачем документах., що і було обґрунтовано підкреслено колегією суддів апеляційної інстанції.

Крім того, в ухвалі господарського суду міста Києва від 13.12.2013 р. зазначено, що позивачем не вказано, яким чином він вважає за необхідне повідомити відповідача про час та місце проведення судових засідань, оскільки відповідач знаходиться в Республіці Кіпр.

Так, порядок вручення іноземним підприємствам та організаціям судових документів у господарських справах регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р.

Київський апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що питання щодо повідомлення відповідача, який є іноземним підприємством, відноситься до компетенції суду, і не є обов'язком сторони.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд на підставі поданих до суду ПАТ "ОТП Банк" документів правильно та підставно скасував ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2013 р. про повернення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11113 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл"" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі № 910/23990/13 залишити без змін.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" у строк до 01.12.2014 р. надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову копії постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 р. у двох примірниках для надіслання вказаної постанови на адресу Компанії ABS Allied Building & Steel Limited (місцезнаходження: 15 street, Ahiou Pavlou, Ledra House, Ahios Andreas, 1105 Nicoasia, Cyprus).

Головуючий суддя І.В. Алєєва

Суддя С.В. Мирошниченко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков