ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 30/288

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,

суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора дочірнього підприємства "Чортківм'ясопром" Микитіва О.І.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року

за заявоюДержавного агентства резерву України

провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовомДочірнього підприємства "Чортківм'ясопром"

до 1. Державного агентства резерву України 2. Державного підприємства "Ресурспостач"

простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у червні 2009 року, Дочірнє підприємство "Чортківм`ясопром" звернулось до господарського суду з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву та Державного підприємства "Ресурспостач" про зобов`язання Державного комітету України з державного матеріального резерву (на теперішній час Державне агентство резерву України) передати йому 2 369,22 тон м`яса курей, проданого за договором купівлі-продажу № 1-2031 від 31.03.2009 року, та 629,161 тон м`яса курей, проданого за договором купівлі-продажу № 1-2032 від 31.03.2009 року, яке знаходиться на зберіганні у позивача на умовах договору зберігання № 80зб від 25.07.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2009 року позов задоволено повністю. Провадження у справі по відношенню до Державного підприємства "Ресурспостач" припинено.

На виконання судового рішення господарський суд видав 20.07.2009 року наказ, по якому 02.04.2010 року відкрито відповідне виконавче провадження.

У серпні 2014 року, Державне агентство резерву України звернулося до господарського суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з тих мотивів, що спірне майно перебувало у віданні позивача і він розпорядився ним на свій розсуд.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року у задоволені заяви Державного агентства резерву України відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано, заяву Державного агентства резерву України задоволено, наказ господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року у справі № 30/288 визнано таким, що виконанню не підлягає.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2014 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ДП "Чортківм`ясопром" Микитіва О.І., у якій він посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі ухвалу першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам щодо виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". При цьому господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржника чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За роз`ясненнями, наданими у п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку ст. 117 ГПК України є випадки, коли його видано помилково, або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як встановлено під час апеляційного перегляду справи, а це відповідає і наявним у справі матеріалам, м`ясо курей, яке було предметом договорів купівлі-продажу за договорами № 1-2031 та № 1-2032 від 31.03.2009 року, право вимоги за якими відступлено позивачу по договору від 12.06.2009 року, є державним матеріальним резервом і перебувало у позивача на відповідальному зберіганні відповідно до договору № 80зб від 25.07.2009 року, про що він зазначив і у своїй позовній заяві.

На теперішній час це майно відсутнє на зберіганні, тобто позивач розпорядився ним на свій розсуд, а тому за наявності таких обставин апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, зобов`язання Державного агентства резерву України за цим наказом відсутні правомірно визнав наказ від 20.07.2009 року таким, що не підлягає виконанню, і підстав для скасування чи зміни постанови за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко