ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" лютого 2009 р. Справа № 1/60-Д
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарях Кузнєцовій Г.В. , Жарській І.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Бабич О.С. - представника за довіреністю №3149/М від 06.06.2008р.,що взяла участь в судовому засіданні 03.02.2009р.,
від відповідачів:
- ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт": Чупровського К.Р. - представника за довіреністю від 31.12.2008р.,
- ТОВ "Скло-Продукт": не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
від прокуратури: Слівінського О.О. - прокурора відділу представництва інтересів
громадян та держави в судах прокуратури Житомирської області,
посвідчення №115,
розглянувши апеляційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах державив особі Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі
на рішення Господарського суду Житомирської області
від "28" серпня 2008 р. у справі № 1/60-Д ( суддя Машевська О.П.)
за позовом Прокурора Романівського району в інтересах держави в особі УправлінняПенсійного фонду України в Романівському районі
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт", смт.Биківка Романівського району
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скло-Продукт", м.Житомир
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкритого акціонерного товариства "Биківський завод скловиробів", смт.Биківка Романівського району
про визнання недійсним договору від 01.06.2006р. та скасування рішення третейського суду від 27.12.2006р.
з перервою в судовому засіданні з 03.02.2009р. по 05.02.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.08.2008р. у справі №1/60-Д відмовлено у задоволенні позову Прокурора Романівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт", смт.Биківка Романівського району та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скло-Продукт", м.Житомир про визнання недійсним договору від 01.06.2006р. та скасування рішення третейського суду від 27.12.2006р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Житомирської області подав апеляційне подання, в якому просить скасувати рішення господарського суду від 28.08.2008р. та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на таке:
- позивач - Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі не було власником спірного майна. Разом з тим, позивач є кредитором ВАТ "Биківський завод скловиробів" у справі №3/101"Б" про визнання останнього банкрутом, з грошовими вимогами на суму 610346,88грн.;
- оцінюючи угоди, які передували укладенню договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1 від 01.06.2006р., суд дав лише оцінку переходу права власності на будівлі, обладнання і автотранспорт. При цьому, судом не було досліджено обставини переходу індивідуально визначеного майна у єдиний майновий комплекс та не надано відповідної правової оцінки видам майна, яке увійшло до єдиного майнового комплексу в частині використання останнього в діяльності підприємства, як єдиного майнового комплексу;
- безпідставним є висновок суду про те, що прокурором не доведено наявність підстав для скасування рішення третейського суду. Так, згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов і відбулося повне або часткове виконання договору, що потребує нотаріального посвідчення, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Проте, застосовуючи вказану норму закону, третейський суд не з'ясував чи були в наявності передбачені законом обмеження і чи не містить договір незаконних умов. Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1 від 01.06.2006р. нотаріально посвідчений не був. Доказів, які б свідчили, що відповідач ухилявся від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 01.06.2006р. надано не було, а тому не було підстав для визнання його дійсним. На думку прокурора, сторони свідомо не звертались до нотаріуса за посвідченням вказаного договору у зв'язку з наявністю передбачених законом перешкод. ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт", здійснюючи відчуження спірного об'єкта, як цілісного майнового комплексу, документів, які засвідчують право власності на даний об'єкт не мав. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про нотаріат", угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, яке відчужується або заставляється. Таким чином, визнаний третейським судом дійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1 від 01.06.2006р., не міг бути нотаріально посвідчений, а тому рішення третейського суду про визнання дійсним вказаного договору купівлі-продажу підлягає скасуванню.
В засіданні апеляційного господарського суду представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційному поданні.
ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт" у відзиві на апеляційне подання та в доповненні до свого відзиву, а також його представник в судовому засіданні, просили рішення господарського суду від 28.08.2008р. залишити без змін, а апеляційне подання - без задоволення. У відзиві ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт" вказує на те, що позивач та прокурор не надали жодного документу, який би підтверджував обґрунтованість їх позовних вимог. Представники прокуратури підтверджували факт відсутності у переліку майна, придбаного підприємством ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт" по договору купівлі-продажу №1 від 01.06.2006р., об'єктів державної власності. В свою чергу УПФУ в Романівському районі, також, стверджувало про відсутність будь-яких документів, окрім тих, що свідчать про наявність боргу ВАТ "Биківський завод скловиробів" перед Пенсійним фондом. Однак, такі документи не мають відношення до даної справи. Таким чином, ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт" вважає, що оскаржуваний позивачем договір купівлі-продажу №1 від 01.06.2006р. цілком відповідає вимогам Цивільного кодексу України.
Представники відповідача - ТОВ "Скло-Продукт" та третьої особи - ВАТ "Биківський завод скловиробів" в засідання апеляційного господарського суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши представників прокуратури, позивача та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт", дослідивши доводи апеляційного подання та матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що 01.06.2006р. між відповідачами у справі - ТОВ "Скло-продукт" та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт" укладено договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № 1, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 1, смт. Биківка, Романівського району, Житомирської області (т. 1, а.с. 158). Згідно пункту 2 договору від 01.06.2006р., до складу цілісного майнового комплексу входять будівлі, споруди і приміщення, згідно Переліку №1, а також виробниче обладнання і запасні частини до нього та матеріали, згідно Переліку №2, автотранспорт згідно Переліку № 3. Переліками №1, №2 та №3, які є невід'ємними частинами договору, визначено власне найменування, кількість та ціна кожної одиниці майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу. Відповідно до п. 3 договору від 01.06.2006р., продавець - ТОВ "Скло-Продукт" гарантує, у тому числі, що майно, яке передається на умовах цього договору є його власністю.
Право власності ТОВ "Скло-Продукт" на нерухоме майно цілісного майнового комплексу підтверджується договорами купівлі-продажу будівель № 1/04 та № 1/05 від 25.04.2002 року та витягом ДКП Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9223644 від 09.12.2005 року (том 1, а.с. 67, 68, том 3, а.с. 52-53).
04.07.2006р. ТОВ "Скло-Продукт" та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт" уклали третейську угоду про те, що спір щодо цивільно - правових наслідків договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 1 від 01.06.2006р. із додатками та виконання сторонами його умов, який виник між сторонами, підлягає вирішенню в Постійно діючому Третейському суді саморегулівної організації "Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв", відповідно до законодавства України, Регламенту Третейського суду СРО ПАРД (том 1, а.с. 138).
Рішенням постійно діючого третейського суду саморегулівної організації "Професійна асоціація реєстраторів і депозитів" від 27.12.2006р. у справі № 03/07-12 визнано дійсним, з моменту підписання, договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1 від 01.06.2006р., укладений між ТОВ "Биківський завод скловиробів" та ТОВ "Скло-Продукт" (т.1, а.с. 148-157).
Арбітражний керуючий - ліквідатор ВАТ "Биківський завод скловиробів" Шкляр О.С. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі з листом від 26.02.2007р. в якому повідомив, що визнавши дійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1 від 01.06.2006р., постійно діючий третейський суд фактично узаконив право власності ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт" на цілісний майновий комплекс, що є предметом договору купівлі-продажу №1 від 01.06.2006р. В зв'язку з цим, порушено право власності ВАТ "Биківський завод скловиробів", адже частина майна, а саме приміщення електроцеху, підстанція, дизельна станція, гараж із столярною майстернею, газорозподільча станція, приміщення пилорами, приміщення старого складу, приміщення хімводоочистки та рухоме майно – заточні, токарні, фрезерувально-універсальні та інші станки, а також інше рухоме майно є власністю ВАТ "Биківський завод скловиробів». Існування рішення третейського суду позбавляє ліквідатора ВАТ "Биківський завод скловиробів" можливості виконувати функції з продажу майна банкрута і погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами. Оскільки ВАТ "Биківський завод скловиробів" не є стороною у справі, що була розглянута третейським судом і не може подати скаргу на рішення третейського суду, ліквідатор просив УПФУ в Романівському районі звернутися з клопотанням до Прокуратури Романівського району з метою подачі відповідної скарги в інтересах Управління Пенсійного фонду України, яке є кредитором у справі про банкрутство ВАТ "Биківський завод скловиробів" (т. 1, а.с. 16). Аналогічного за змістом листа, ліквідатор ВАТ "Биківський завод скловиробів" Шкляр О.С. направив до Прокуратури Романівського району (т. 1, а.с. 17).
Прокурор Романівського району в березні 2007 року звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі до ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт", смт.Биківка Романівського району, ТОВ "Скло-Продукт", третьої особи на стороні позивача ВАТ "Биківський завод скловиробів" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2006р. та скасування рішення третейського суду від 27.12.2006р. (т. 1, а.с. 10-13). В позовній заяві прокурор посилається на те, що в ході проведення інвентаризації майна банкрута –ВАТ "Биківський завод скловиробів" сформовано ліквідаційну масу. Ліквідатором був взятий до уваги акт прийому-передачі майна від 28.12.2001р., складений ДВС, до якого не увійшли споруди та інше рухоме майно, перелік якого зазначений вище в листі ліквідатора.
Як вбачається з матеріалів, в провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №3/101"Б" про визнання банкрутом ВАТ "Биківський завод скловиробів", порушена ухвалою господарського суду від 05.10.2005р. за заявою Прокурора Романівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі (т. 3, а.с. 84).
За результатами розгляду справи №3/101"Б" в попередньому засіданні, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 08.11.2005р. визнав вимоги кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі до боржника - ВАТ "Биківський завод скловиробів" на суму 610346,88грн. (т. 3, а.с. 85).
Постановою господарського суду від 06.04.2006р. у справі №3/101"Б" боржника - ВАТ "Биківський завод скловиробів" визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шкляра Олега Степановича (т. 3, а.с. 86-87).
В процесі здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором ВАТ "Биківський завод скловиробів" Шкляром О.С. здійснено інвентаризацію майнових активів боржника, про що 13.03.2006р. складено акт інвентаризації (т. 1, а.с. 92-94). Згідно з актом, комісією встановлено, що на території комплексу знаходиться нерухоме і рухоме майно, що належить ВАТ "Биківський завод скловиробів" та входить до ліквідаційної маси банкрута.
Матеріали справи свідчать про те, що в ході розгляду господарським судом справи №3/101"Б" про банкрутство ВАТ "Биківський завод скловиробів", ТОВ "Скло-продукт" зверталось із скаргою на дії ліквідатора Шкляра О.С., посилаючись на те, що майновий комплекс, розташований за адресою: смт.Биківка, Романівського району Житомирської області по вул. Леніна, 1 належить на праві власності ТОВ "Скло-продукт".
За результатами розгляду скарги ТОВ "Скло-Продукт", господарський суд ухвалою від 08.08.2006р. у справі №3/101"Б" відмовив ТОВ "Скло-Продукт" у задоволенні його скарги на дії ліквідатора ВАТ "Биківський завод скловиробів" Шкляра О.С., посилаючись на те, що спір про право власності на майно, віднесене арбітражним керуючим до ліквідаційної маси банкрута має вирішуватись виключено в позовному провадженні (т. 3, а.с. 88-89). Зазначена ухвала залишена без змін постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 14.12.2006р. та Вищого господарського суду від 16.05.2007р. (т. 3, а.с. 90-93).
Як встановлено місцевим господарським судом, ВАТ "Биківський завод скловиробів" 03.08.1998р. видав Товариству з обмеженою відповідальністю "Баярд" простий вексель № 673114760170, із строком платежу до 10.07.2001 року на суму 5000 000 (п'ять мільйонів) гривень (т. 2, а.с. 6).
10.07.2001р. завідуючий Дзержинською державною нотаріальною конторою Панченко В.В. вчинив протест векселя №673114760170 про несплату та виконавчий напис за цим векселем (т. 2, а.с. 5-6).
На підставі виконавчого напису державного нотаріуса Дзержинської державної нотаріальної контори, вчиненого у зв'язку з опротестуванням векселя №673114760170, Відділом Державної виконавчої служби у Дзержинському районі 02.08.2001р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса (том 2, а.с. 1).
В процесі проведення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса, державним виконавцем Відділу ДВС Дзержинського РУЮ винесено постанови про арешт коштів боржника, проведено опис та арешт майна ВАТ "Биківський завод скловиробів". З метою проведення оцінки належного ВАТ "Биківський завод скловиробів" майна, державним виконавцем укладено договір №62 з Бердичівською філією ЗАТ "Експрес-Сервіс" на проведення робіт з експертної оцінки комплексу будівель та споруд, обладнання, транспортних засобів ВАТ "Биківський завод скловиробів", розташованих за адресою: Житомирська область, Дзержинський район, смт. Биківка (т. 2, а.с. 44).
16.10.2001р. та 29.10.2001р. між Відділом ДВС Дзержинського РУЮ та Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец’юст" укладено договори №80Н-2001 та №299/Т3 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, на яке звернено стягнення – комплекс будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів ВАТ "Биківський завод скловиробів" (т. 2, а.с. 124-125).
Проте, з матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги з реалізації комплексу будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів ВАТ "Биківський завод скловиробів" не відбулися у зв’язку з відсутністю покупців (т. 2, а.с. 132). Державним виконавцем Відділу ДВС Дзержинського РУЮ проведено уцінку майна, яке передано на реалізацію ЖФ СДП "Укрспец’юст", про що складено акт уцінки від 22.11.2001р. (т. 2, а.с. 130). Однак і повторні прилюдні торги з реалізації комплексу будівель, споруд та автотранспорту ВАТ "Биківський завод скловиробів" не відбулися через відсутність покупців, про що свідчить лист ЖФ СДП "Укрспец’юст" №1620 від 17.12.2001р. (т. 2, а.с. 143).
У зв'язку з неможливістю отримання грошових коштів по виконавчому провадженню за векселем №673114760170, виданим ВАТ "Биківський завод скловиробів", ТОВ "Баярд" в серпні 2001 року звернулось до Відділу Державної виконавчої служби у Дзержинському районі з листом про передачу боржником ТОВ "Баярд" основних засобів, продукції на суму заборгованості 5 000 000,00грн. (т. 2, а.с. 4).
Згідно з актом державного виконавця від 28.12.2001р., в рахунок погашення боргу ВАТ "Биківський завод скловиробів" в сумі 5000000грн. ТОВ "Баярд" передано арештоване майно, а саме: комплекс будівель, споруд, обладнання та автотранспорт, яке знаходиться в смт. Биківка Дзержинського району Житомирської області, вул. Леніна 1, згідно актів опису та арешту від 22.08.2001 року та 06.09.2001 року (том 2, а.с. 102 -106).
В подальшому, ТОВ "Баярд" уклало з ТОВ "Скло-продукт" ряд договорів купівлі-продажу будівель, споруд, обладнання та автотранспорту. Зокрема, 25.04.2002р. між ТОВ "Баярд" (продавець) та ТОВ "Скло-продукт" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівель №1/04, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у власність комплекс будівель, що знаходяться за адресою: вул.Леніна, 1, смт.Биківка, Дзержинського району, Житомирської області (т. 1, а.с. 68). Зазначений об'єкт ТОВ "Баярд" передало покупцю - ТОВ "Скло-продукт" по акту приймання-передачі будівель та споруд від 26.04.2002р. (т. 1, а.с. 69).
25.04.2002р. між ТОВ "Баярд" (продавець) та ТОВ "Скло-продукт" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівель №1/05, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у власність комплекс будівель, що знаходяться за адресою: вул.Привокзальна, 1а, ст. Разіно, Дзержинського району, Житомирської області (т. 3, а.с. 52-53). Зазначений об'єкт ТОВ "Баярд" передало ТОВ "Скло-продукт" по акту приймання-передачі будівель та споруд від 26.04.2002р. (т. 3, а.с. 54).
25.04.2002р. між ТОВ "Баярд" (продавець) та ТОВ "Скло-продукт" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу обладнання №3/04, згідно з яким продавець передає у власність покупця обладнання, що знаходиться за адресою: вул.Леніна, 1, смт. Биківка, Дзержинського району, Житомирської області, що є частиною цілісного майнового комплексу (т. 3, а.с. 19-20). Згідно з п. 2 договору №3/04 до складу обладнання входять засоби зв'язку, техніка, та обладнання різноманітного призначення, згідно Переліку №1 (т. 3, а.с. 20). Зазначене в Переліку №1 обладнання передано ТОВ "Баярд" покупцю - ТОВ "Скло-продукт" по акту прийому-передачі обладнання від 29.04.2002р. (т. 3, а.с. 21).
25.04.2002р. між ТОВ "Баярд" та ТОВ "Скло-продукт", також, був укладений договір купівлі-продажу автотранспорту № 2/04.
31.05.2002р. між ТОВ "Баярд" (продавець) та ТОВ "Скло-продукт" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу споруд господарського призначення №1/06, згідно з яким продавець передає, а покупець приймає у власність споруди сільськогосподарського призначення, що знаходяться за адресою: вул.Леніна, 1, смт.Биківка, Дзержинського району, Житомирської області (т. 1, а.с. 105). Зазначені в договорі об'єкти були передані ТОВ "Баярд" покупцю - ТОВ "Скло-продукт" по акту прийому-передачі від 31.05.2002р. (т. 1, а.с. 106).
Матеріали справи свідчать про те, що ВАТ "Биківський завод скловиробів" звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним емітованого ним на користь ТОВ "Баярд" векселя №673114760170.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2002 року у справі №14/2, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2002 року, визнано недійсним (таким, що не підлягає оплат) простий вексель №673114760170 на суму 5 000 000 грн., емітований ВАТ "Биківський завод скловиробів на користь ТОВ "Баярд" (том 2, а.с. 89, 92-93).
Матеріали справи свідчать про те, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2002р. у справі №5/230 задоволено позов ВАТ "Биківський завод скловиробів" до ТОВ "Баярд", до ТОВ "Скло-продукт" про визнання недійсним договорів. Зобов'язано ТОВ "Скло-продукт" передати ВАТ "Биківський завод скловиробів" майно, згідно з додатком №1, що є невід'ємною частиною рішення; ТОВ "Баярд" зобов'язано передати ВАТ "Биківський завод скловиробів" майно, згідно з додатком №2, що є невід'ємною частиною рішення; за ВАТ "Биківський завод скловиробів" визнано право власності на майно, що повернуте йому у зв’язку з витребуванням, згідно з додатками №1 та №2, що є невід'ємними частинами рішення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2002р. рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2002р. у справі №5/230 залишено без змін.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2005 року у справі №5/230(18/41) скасовано рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2002 року у цій справі за нововиявленими обставинами. Господарським судом міста Києва прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову (т.3, а.с. 60-61). При цьому, судом встановлено, що при вирішенні спору у справі №5/230 преюдиційним фактом для його вирішення було рішення господарського суду м.Києва від 15.01.2002 року у справі № 14/2, згідно з яким було визнано недійсним простий вексель №673114760170 на суму 5 000 000 грн., емітований ВАТ "Биківський завод скловиробів". Постановою Верховного Суду України від 29.10.2002 року постановлені у справі 14/2 рішення скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2004 року у справі № 14/2 за позовом ВАТ "Биківський завод скловиробів" до ТОВ "Баярд" про визнання недійсним простого векселя № 673114760170 на суму 5000 000 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. В зв’язку з цим, господарський суд м. Києва дійшов висновку, що простий вексель №673114760170 є дійсним, а тому є дійсними договори купівлі-продажу будівель №1/04, №1/05, автотранспорту №2/04, обладнання №3/04, укладені 25.04.2002р. між ТОВ "Баярд" та ТОВ "Скло-продукт".
Рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2005 року у справі №5/230(18/41) залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2005р. у справі №5/230(18/41) (т. 3, а.с. 62-63).
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів захисту, згідно із зазначеною нормою, є визнання правочину недійсним.
Прокурор в позовній заяві просив визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 1 від 01.06.2006р., укладений між ТОВ "Скло-продукт" та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт" на підставі статей 203,215,658 ЦК України.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що право на звернення з позовом про визнання судом недійсним оспорюваного правочину має одна із сторін такого правочину, а також заінтересована особа.
Із договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 1 від 01.06.2006р. вбачається, що він укладений між сторонами - ТОВ "Скло-продукт" та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт".
Позивач у справі - Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі, в особі якого в інтересах держави Прокурором Романівського району заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 1 від 01.06.2006р., не є його стороною.
Місцевий господарський суд в своєму рішенні від 28.08.2008р. обґрунтовано зазначив, що коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Прокурор в позовній заяві посилається на те, що Управління Пенсійного фонду України у Романівському районі в результаті укладення договору купівлі-продажу від 01.06.2006р. між ТОВ "Скло-продукт" та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт" позбавлено можливості задоволення його вимог у справі про банкрутство ВАТ "Биківський завод скловиробів". Таким чином, прокурор вважає, що УПФУ у Романівському районі є особою, заінтересованою у визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2006р., укладеного між відповідачами та повернення майна третій особі - ВАТ "Биківський завод скловиробів" для включення його в ліквідаційну масу банкрута.
Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що частина майна, яке було предметом договору від 01.06.2006р. між ТОВ "Скло-продукт" та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт" належить ВАТ "Биківський завод скловиробів". Серед цього майна, зокрема, є приміщення електроцеху, підстанція, дизельна станція, гараж, столярний цех, газорозподільна станція, конюшня, приміщення пилорами, приміщення старого складу, приміщення старої вагової, приміщення хімводоочистки, а також рухоме майно: заточний станок 3Б634, заточний станок 3Б635, токарний станок К-280 (1995р.), токарний станок К-280 (1998р.), токарний станок 1К-62 (1985р.), фрезерний вертикальний станок 6Н-10, фрезерувально-універсальний станок 678, фрезерувально-універсальний - 675П, вертикально-фрезерний станок 6Т12, електротельфер 0,5 тн, токарний станок -1 К62, токарний станок-163, токарно-рев. станок 1П365, плоско-шліфувальний станок 3Г71А, поперечно-строгальний 7307, станок фуговальний (С2Ф4), станок рейсмусний (СД-6-7), станок фрезерний (СФ-2), станок циркулярний (ЦП-350), станок токарний (С193-71), станок свердлильний (2А135), станок заточний, сушильна камера, скло лобове ЗИЛ-130, статори, електродвигуни, насоси, задвижки, кеврошит, сушильна камера, цегла, склобій, підшипники, донний брус та інше. В зв'язку з цим, на думку прокурора, ТОВ "Скло-Продукт", не будучи власником всього майна, яке знаходиться на території смт.Биківка Романівського району по вул. Леніна, 1, не мало законних підстав для його відчуження при укладенні договору купівлі-продажу від 01.06.2006р. з ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт".
У відповідності із нормою ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують право власності третьої особи - ВАТ "Биківський завод скловиробів" на майно, яке було предметом договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 1 від 01.06.2006р.
Таким чином, прокурором та позивачем не доведено, того факту, що при укладенні договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № 1, його предметом було майно, яке належало банкруту - ВАТ "Биківський завод скловиробів".
За таких обставин, укладенням договору від 01.06.2006р. не можуть вважатися порушеними права Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі, як одного з кредиторів ВАТ "Биківський завод скловиробів".
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову прокурору в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2006р., укладеного між ТОВ "Скло-продукт" та ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-продукт".
Крім вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2006р., прокурором заявлялась вимога про скасування рішення третейського суду від 27.12.2006р. про визнання договору купівлі-продажу від 01.06.2006р. дійсним.
Слід зазначити, що переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду від 04.04.2007р. про відмову у прийнятті позовної заяви Прокурора Романівського району, в своїй постанові від 14.06.2007р., Житомирський апеляційний господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд має, у тому числі, з'ясувати питання щодо можливості сумісного розгляду вимоги про визнання недійсним договору з вимогою про визнання недійсним рішення третейського суду. При цьому, апеляційний господарський суд виходив з того, що вимога про визнання недійсним договору ґрунтується на нормі статті 16 ЦК України, а оскарження рішення третейського суду передбачено нормами статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Проте, суд першої інстанції розглянув вказані позовні вимоги в межах однієї справи, а тому суд апеляційної інстанції має надати оцінку кожній із цих вимог.
Відносно вимоги прокурора про скасування рішення постійно діючого третейського суду від 27.12.2006р. у справі № 03/07-12, яким визнано дійсним, з моменту підписання, договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1 від 01.06.2006р., укладений між ТОВ "Биківський завод скловиробів" та ТОВ "Скло-Продукт", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Третейські суди, в порядку, передбаченому цим Законом України "Про третейські суди" можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, визначених статтею 6 цього Закону. Зокрема, пунктом 6 частини 1 статті 6 Законом України "Про третейські суди" передбачено, що третейському суду непідвідомчі справи, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство.
Нормою статті 51 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам ст. 16-19 цього Закону.
Прокурором в позовній заяві та в процесі розгляду справи, не наведено, передбачених нормою ч. 3 ст. 51 Закону, підстав для скасування рішення постійно діючого третейського суду саморегулівної організації "Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв" від 27.12.2006р. у справі № 03/07-12.
В позовній заяві прокурор зазначив, що ТОВ "Скло-Продукт" не було власником майна та не мало законних підстав для його відчуження. Проте, зазначені вище обставини спростовуються матеріалами справи.
Безпідставними є посилання прокурора на те, що рішення третейського суду містить не передбачені законами України способи захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки нормою ч. 2 ст. 220 ЦК України, передбачено право сторони договору, що потребує нотаріального посвідчення на звернення до суду з позовом про визнання такого договору дійсним у разі ухилення іншої сторони від такого посвідчення.
Крім того, господарським судом не встановлено обставин порушення інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі, які могли бути підставою для звернення прокурора з позовом про скасування рішення третейського суду.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Прокурором Романівського району та позивачем не доведено фактів, на підставі яких пред’явлено позов в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі. В зв'язку з цим, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив Прокурору Романівського району в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2006р. та скасування рішення третейського суду від 27.12.2006р.
Враховуючи викладене, апеляційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2008р. має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2008р. у справі №1/60-Д залишити без змін, а апеляційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі - без задоволення.
2. Справу №1/60-Д повернути до Господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Вечірко І.О
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 9 прим.
1 - до справи,
2 - прокуратура Житомирської області,
3 - прокуратура Романівського району,
4 - УПФ України в Романівському районі,
5 - ТОВ "Биківський завод скловиробів "Скло-Продукт",
6 - ТОВ "Скло-Продукт",
7 - ВАТ "Биківський завод скловиробів",
8 - ДПІ у м. Житомирі.
9 - в наряд