Провадження № 22ц/790/6865/14 Головуючий 1-ї інстанції - Курганникова О.А.
Справа №641/7950/14-ц Доповідач - Бровченко І.О.
Категорія - про надання послуг
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Бровченко І.О.,
суддів колегії -Піддубного Р.М., Малінської С.М.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Акціонерної компанії "Харківобленерго" про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернулась до суду з позовом до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди в розмірі 824 грн. 75 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати у розмірі 2743 грн. 60 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 грудня 2013 року з неї стягнуто на користь позивача 8334 грн. 22 коп. Вказане рішення вона в добровільному порядку не виконувала, оскільки вважала що заборгованість повинна була стягнута з неї на користь відповідача судовим виконавцем. Крім того, 27 січня 2012 року суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова винесена ухвала про забезпечення позову, згідно якої заборонено АК «Харківобленерго» здійснювати будь-які дії щодо відключення абонента від постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1. Дана ухвала не оскаржена та не скасована.
21 липня 2014 року працівниками Акціонерної компанії «Харківобленерго» було здійснено відключення постачання електричної енергії від її будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. На той час коли працівниками Акціонерної компанії «Харківобленерго» здійснювалось відключення від електропостачання вдома були лише неповнолітні діти, дорослих не було вдома. При відключенні від постачання електричної енергії ніяких документів складено не було. Повідомлення про відключення від постачання від електричної енергії вона не отримувала, на час відключення не мала заборгованості за спожиту електричну енергію.
З урахування вищезазначених обставин просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2014 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії, яку поставляє АК «Харківобленерго» на підставі договору про користування електричною енергією, який був складено з позивачем 10 жовтня 2004 року і повинен виконувані вимоги договору про користування електричною енергією та правила користування електричною енергією.
Рішенням Комінтернівського суду Харківської області від 20 грудня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2014 року, позовні вимоги АК «Харківобленерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АК «Харківобленерго» 8344 грн. 22 коп.
11 червня 2014 року АК «Харківобленерго» на адресу ОСОБА_3 було направлено рахунок про сплату заборгованості у розмірі 8052 грн. 57 коп. та попереджено, що у разі несплати за спожиту електричну енергію енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Крім того, ОСОБА_3 роз'яснено право звернутись з заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстроченя терміну погашення заборгованості. Зазначений рахунок з вимогою позивачка отримала 23 червня 2014 року (а.с. 35-36).
Сторонами по справі визнано, що 21 липня 2014 року житловий будинок по АДРЕСА_1 було відключено від енергопостачання на підставі заборгованості.
22 липня 2014 року на підставі заяви ОСОБА_3 між сторонами було укладено угоду про порядок погашення боргу.
За повторне підключення до енергопостачання 22 липня 2014 року ОСОБА_3 на користь АК «Харківобленерго» сплачено 808 грн. 58 коп. та послуги банку у розмірі 16 грн. 17 коп.
Після сплати послуг за повторне підключення АК «Харківобленерго» було відновлено постачання електричної енергії до будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що АК «Харківобленерго» діяло у відповідності до Закону України «Про електроенергетику» та користувався Правилами користування електроенергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року. Позивачем не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих, що діями відповідача спричинено шкоду її здоров'ю та здоров'ю її дітей. Питання про стягнення судових витрат суд вирішено відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі не можна.
Відхиляючи позовні вимоги суд першої інстанції обмежився загальним посиланням на те, що позивачка має заборгованість за користування електричною енергією. Обставини про дотримання відповідачем процедури попередження позивачки про відключення електричної енергії, встановленої пунктами 27, 35 Правил користування електричною енергією для населення в повній мірі досліджено не було.
У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, поставкою й використанням енергії, регулюється цим Законом і Правилами користування електроенергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року. Дані нормативні акти, у яких визначені права, обов'язки й відповідальність сторін, обов'язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електроенергії.
Згідно з п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правил), у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
Пунктом 28 Правил передбачено, що у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.
Відповідно до п. 35 вказаних Правил енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному п. 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості.
Тобто, право на відключення споживача від електропостачання виникає після виникнення заборгованості зі сплати вартості використаної електричної енергії, зокрема на 30-й день після отримання цим споживачем попередження про відключення за умови невиконання вимог з оплати, яка міститься у цьому повідомленні. Оскільки платіжний документ було отримано ОСОБА_3 23 червня 2014 року, АК «Харківобленерго» відповідно до п. 27 Правил мало право відключити споживача від енергопостачання 23 липня 2014 року.
Враховуючи, що відповідач не дотримувався пунктів 27, 35 Правил користування електричною енергією, угода про порядок погашення боргу була укладена протягом 30 днів з моменту отримання рахунку про сплату боргу, позовні дій в частині визнання дій АК «Харківобленерго» протиправними підлягають задоволенню та відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України підлягають позовні вимоги щодо стягнення АК «Харківобленерго» на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 824 грн. 75 коп.
Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтями 22, 711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (зі змінами та доповненнями), які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За пунктом 35 Правил енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, а саме: у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення споживача від електричної мережі.
Відповідно до пунктів 43, 44, 46 Правил енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.
Відшкодування моральної шкоди завданої споживачам передбачено статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до положень якої споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини не передбачають відшкодування моральної шкоди споживачеві у разі припинення постачання електричної енергії та у разі неправомірних дій енергопостачальника.
Ураховуючи відсутність підстав для застосування до даного спору положень статті 1167 ЦК України, рішення районного суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що позовні вимоги в частині визнання дій АК «Харківобленерго» протиправними та стягненню матеріальної шкоди підлягають задоволенню, судова колегія відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України здійснює розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких відмовлено позивачеві.
Оскільки задоволенню підлягають позовні вимоги майнового та немайнового характеру, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, п.п. 1, 2, 8 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України №3674-VI від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
Разом з тим, витрати, пов'язані з розглядом справи підлягають частковому задоволенню.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В обґрунтування витрат на правову допомогу позивачем надано договір № 31 про надання правової допомоги від 31 липня 2014 року, акт приймання -передачі наданих послуг за договором про надання юридичних послуг № 31 від 31 липня 2014 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 31 від 31 липня 2014 року про сплату адвокату ОСОБА_5 2500 грн.
З акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що до юридичної допомоги включено послуги з ознайомленням з запереченнями відповідача. Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять доказів, що адвокат ОСОБА_5 ознайомлювалася з матеріалами справи. В тому числі і з запереченнями на позовну заяву, які надійшли до судді 01 вересня 2014 року.
Розмір компенсації витрат на правову допомогу за одну годину роботи адвоката відповідає вимогам Закону України «Про гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Таким чином, позовні вимоги на правову допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають грошові кошти у розмірі 2150 грн.
Приймаючи до уваги викладене, оцінив всі обставин справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення районного суду та постановлення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відповідно про зміну судового рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2014 року.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Харківської області від 03 вересня 2014 року змінити.
Позов ОСОБА_4 до Акціонерної компанії "Харківобленерго" про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 824 грн. 75 коп. та судові витрати у розмірі 1237 грн. 20коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді: