АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 595/1980/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б.
Провадження № 22-ц/789/1337/14 Доповідач - Жолудько Л.Д.
Категорія - 48
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Жолудько Л.Д.
суддів - Костів О. З., Кузьма Р. М.,
при секретарі - Баляс Т.І.
з участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду від 23 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, в твердій грошовій сумі розміром 400 грн. до закінчення навчання.
Рішенням Бучацького районного суду від 23 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 10.10.2014 року і до припинення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і закрити провадження в справі.
Апелянт зазначає, що є інвалідом III групи загального захворювання, стан його здоров'я на даний час постійно погіршується, що підтверджується довідкою лікуючого лікаря. Наголошує на тому, що його син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчаються на денній формі навчання в Бучацькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету і отримують стипендію у розмірі 550 грн. Вказує на те, що сплачує аліменти в розмірі 400 грн. щомісяця на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Його матеріальний стан наразі є вкрай скрутним, оскільки його пенсія по інвалідності становить 1049 грн., інших додаткових доходів у нього немає.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити. Крім того, він пояснив, що він не проти сплачувати аліменти на повнолітнього сина, але в меншому розмірі, щоб загальний розмір стягуваних з нього аліментів на сина й дочку не перевищував половини призначеного йому розміру пенсії.
ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилась. Про час і місце його повідомлена належним чином.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 25 липня 2001 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.09.2002 року.
Від даного шлюбу в них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Син ОСОБА_3 є студентом 4 курсу та навчається на денній, державній формі навчання з 01.09.2011 року по спеціальності "Виробництво і переробка продукції рослинництва" Бучацького коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету, що підтверджується довідкою за № 199 від 29.09.2014 року.
На даний час ОСОБА_3 проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні.
З 10.05.2007 року ОСОБА_2 ніде не працює, що підтверджується довідкою № 858 від 01.10.2014 року, виданою виконкомом Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.
ОСОБА_1 є інвалідом III групи загального захворювання, що стверджується довідкою медико-соціальної експертної комісії. Відповідач не утримує повнолітнього сина.
Апеляційним судом установлено, що позивачка ОСОБА_2 понад сім років проживає та працює за межами України, періодично приїжджає до дітей, які за її відсутності проживають разом з бабою та дідом. Діти перебувають на утриманні позивачки, баби й діда, одержують стипендію. Розмір стипендії сина ОСОБА_3 становить 611 грн.05. коп. На прохання сина відповідач надає йому матеріальну допомогу. Наведене стверджується показаннями свідка ОСОБА_3-сина сторін, які він дав у суді апеляційної інстанції. Крім того, свідок показав, що він з урахуванням майнового стану батька та стану його здоров'я не проти присудження аліментів на нього в меншому розмірі від визначеного судом.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, показання свідка ОСОБА_3,колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід частково задовольнити.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щопозивачка не має можливості забезпечити належне утримання повнолітнього сина, натомість матеріальний стан відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом в повній мірі не враховано стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та матеріальне становище повнолітнього сина.
В силу вимог статей 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 180 України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ст. 199 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги до досягнення дітьми 23 років за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу.
Згідно з вимогами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Суд також ураховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ( ст. 182,ч.1,п.п.1,2 СК України).
У пункті 20 постанови Пленуму "Про застосування окремих норм СКУ при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що син відповідача навчається та потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати йому таку допомогу до досягнення ним 23 років.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, судом усупереч наведеним вимогам ст.ст. 182, 200 СК України не було враховано стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який одержує пенсію 1049 грн. на місяць і в силу погіршення стану здоров'я не може працювати, а також не враховано розмір одержуваної сином стипендії та можливість надання утримання матір'ю сина-позивачкою ОСОБА_2, яка протягом тривалого часу працює за кордоном і має можливість надавати утримання дітям.
Таким чином, судом при визначенні розміру аліментів на повнолітнього сина було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що відповідно до вимог ст. 309,ч.1,п.3 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду: зменшення визначеного судом розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, до 150 грн. щомісячно і до припинення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.
Згідно з вимогами ст. 88.ч.3 ЦПК України підлягає також зменшенню розмір стягуваного з відповідача судового збору в дохід держави до 121 грн. 80 коп.
На підставі наведеного, ст.ст. 180, 182, 199, 200 Сімейного Кодексу України та, керуючись ст.ст. 307, ч. 1, п. 3; 309,ч.1,п.3; 313; 314; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бучацького районного суду від 23 жовтня 2014 року змінити.
Зменшити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, до 150 грн. щомісячно, починаючи з 10.10.2014 року і до припинення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, та розмір судового збору в дохід держави- до 121 грн.80 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько