ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 р. Справа № 804/12464/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О.

при секретарі судового засіданняЩербак А.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Бабушкінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_3 про стягнення 4920,57грн., -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2014р. Бабушкінський районний центр зайнятості м.Дніпропетровська звернувся з позовом до ОСОБА_3 та з урахуванням уточненого адміністративного позову від 05.09.2014р., просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти виплачені, як допомога по безробіттю - 4920,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі заяви відповідача йому був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 28.04.2006р. і в подальшому відповідачеві було виплачено одноразову допомогу по безробіттю в сумі 4920,57грн. для організації підприємницької діяльності відповідно до п.1 ст.7 та п.7 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». 06.09.2007р. податковою інспекцією була надана відповідь за зверненням позивача про відсутність здійснення підприємницької діяльності відповідачем, у зв'язку з чим позивачем було прийнято рішення (наказ №103 від 09.11.2007р.) про повернення коштів, яке надіслане було відповідачеві, однак відповідачем зазначена сума коштів не повернута, у зв'язку з чим позивач просить її стягнути у відповідності до п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2014р. надав клопотання, у якому просив розглянути вказану вище справу без участі представника центру зайнятості, при цьому, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 73).

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 58).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника центру зайнятості, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.7 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 20.11.2000 №307, допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи.

Згідно п. п 7.4. п. 7 вищезазначеного Порядку рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю (або відмову у її виплаті) приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (далі - комісія), щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Прийняте директором центру зайнятості рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю (або відмову в її виплаті) оформлюється наказом, з яким безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис. Безробітний протягом 10 робочих днів після прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю одноразово зобов'язаний пройти державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Так, 04.08.2007р. Бабушкінським районним центром зайнятості на підставі заяви відповідача про надання допомоги був прийнятий наказ №92, згідно до якого відповідачу було призначено та виплачено одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у розмірі 4920,57грн. та ознайомлено відповідача під підпис із «Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» та з «Порядком повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності» (чинного на момент виникнення правовідносин), що підтверджується копією наказу від 04.08.2007р. №92, відомостями виплат по ПК та копією заяви відповідача від 01.08.2006р. (а.с. 41, 49, 61).

09.08.2006р. ОСОБА_3 був зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як фізична особа-підприємець за адресою: 49000, АДРЕСА_1, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 (а.с.47).

Ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлює, що якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно п.2.1. Порядку обміну інформацією стосовно фізичних осіб-підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, що затверджений спільним наказом Міністерства праці і соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 21.11.2006р. №426/699, за запитом позивача від 12.03.2007р. №294, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було надано відповідь від 06.09.2007р. №33813/9/171, згідно якої відповідач не подавав до податкового органу звітність, що підтверджує фактичне провадження підприємницької діяльності протягом 6 календарних місяців з дати виплати коштів (а.с. 50, 62-72).

Отже, на підставі вищезазначеного та у відповідності до вимог ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивачем 09.11.2007р. було прийнято наказ №103 про повернення відповідачем коштів, які виплачені як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності у сумі 4920,57грн. (а.с. 44).

01.10.2014р. центр зайнятості на адресу відповідача надіслав повідомлення про повернення суми коштів у розмірі 4920,57грн., яке не було виконано відповідачем (а.с. 51).

У відповідності до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

П.4 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що строк давності в разі стягнення заборгованості перед Фондом, передбаченої цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», не застосовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів повернення одноразової допомоги для організації підприємницької діяльності у сумі 4920,57грн. не надав, а також не надав і доказів на спростування вищенаведених обставин та норм чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства доведений, у зв'язку з чим наведені вище позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бабушкінський районний центр зайнятості м.Дніпропетровська до гр.ОСОБА_3 про стягнення 4920,57грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Бабушкінського районного центру зайнятості (р/р 37173001011965 у банку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 36842013, код ЄДРПОУ 24245686) кошти, виплачені як допомога по безробіттю у сумі 4920грн. 57 коп. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять гривень 57 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва