АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1613/227/2012
Номер провадження 22-ц/786/2840/14
Головуючий у 1-й інстанції Цвітайло П.В.
Доповідач Прядкіна О. В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Прядкіної О.В.,
Суддів: Бутенко С.Б., Пікуля В.П.,
При секретарі: Лимар О.М.
За участі: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 та ОСОБА_3
на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 30 липня 2014 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 жовтня 2014р.
по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованого нерухомого майна, про скасування державного акту на право власності на землю, скасування акту встановлення та погодження меж землекористування,-
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулися до суду з зазначеним позовом, який уточнили у процесі розгляду справи, і остаточно просили:
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести самовільно збудовану ним прибудову до літньої кухні за адресою АДРЕСА_2, поклавши усі витрати по зносу вказаної прибудови на ОСОБА_3
- визнати протиправним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії 1- ПЛ № 041904, виданий на ім'я ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 0,35 га, яка розташована у смт. Котельна, Котелевської селищної ради Полтавської області із цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства та скасувати його державну реєстрацію,
- визнати протиправним та скасувати акт від 25 березня 1998 року про встановлення і погодження в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_3
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 30 липня 2014 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 041904, виданого 27 травня 1998 року Котелевською селищною радою народних депутатів Полтавської області на підставі рішення виконкому Котелевської селищної ради народних депутатів від 25 квітня 1995 року № 94 на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,35 гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_2, передану для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 982, скасовано його державну реєстрацію.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 судовий збір 107грн.30 коп.
Рішення оскаржили ОСОБА_2, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Оскаржуючи рішення, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, тому просить скасувати рішення та увалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Додатковим рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2014р. відмовлено представнику позивачів ОСОБА_2 в ухваленні додаткового рішення щодо задоволення позовної вимоги по скасуванню акту встановлення та погодження меж землекористування від 25 березня 1998р.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 1907 грн.30 коп.
Додаткове рішення оскаржив ОСОБА_3 в частині задоволення вимог про стягнення судових витрат, посилаючись на порушення судом вимог ст.220 ЦПК України.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на землю серії ПЛ № 051313, виданого 03 жовтня 2006 року на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Котелевської селищної ради від 24 грудня 2003 року, належить земельна ділянка площею 0,2354 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 24, т. 1).
ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на землю серії І-ПЛ № 041904, виданого 27 травня 1998 року на підставі рішення виконавчого комітету Котелевської селищної ради народних депутатів від 25 квітня 1995 року № 94, належить земельна ділянка площею 0,35 га, розташована у смт. Котельва із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого селянського господарства (а.с. 70, т. 1).
Актом обстеження суміжних домоволодінь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 15 грудня 2011 року було встановлено, що межі земельних ділянок як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1 «накладаються» одна на одну (а.с. 28, т. 1).
Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що порушення ДБН, невідповідності протипожежних норм в частині відстані між будівлями, стікання атмосферних опадів та затінок, не є істотними порушенням та не створюють перешкод позивачам у здійсненні ними права власності в користуванні, розпорядженні належним їм будинком, внаслідок чого відсутні підстави для знесення прибудови.Крім того, зазначив, що коли маються розбіжності в площі земельної ділянки зазначеної в рішенні виконавчого комітету Котелевської селищної ради народних депутатів від 25 квітня 1995 року № 94 (0,15 гектара), яке було підставою для видачі акту, і Державного акта на право власності на землю серії І-ПЛ № 041904 (0,35 гектара), останній підлягає безумовному скасуванню.
Однак колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду.
Відповідно до діючої на той час ст.ст.17,23 Земельного Кодексу України ( в редакції від 18.03.1992р.) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність
провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Так, ОСОБА_3 відповідно до рішення виконавчого комітету Котелевської селищної ради народних депутатів від 25 квітня 1995 року № 94 виділено 0,15 гектара, що підтверджується архівними витягами № 01-17/170 від 12.11.2012 року та №01.1-10/647 від 29.10.2013р. ( т.1,а.с. 218, т.2, а.с.146) та написаною ним особисто заявою з проханням передати у власність ділянку цієї площі ( т.4, а.с. 67, т.3, а.с.118 ).
Вказаний розмір земельної ділянки, що виділявся відповідачу зазначений також в книзі реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність Котелевською селищною радою ( т.3, а.с.85-86).
Посилання ОСОБА_3 в ході розгляду справи та в апеляційній скарзі на наявний у нього витяг з вказаного рішення, в якому зазначено, що площа земельної ділянки, що передана йому у власність становить 0,35га не може бути прийнято до уваги, так як в ньому не зазначено ким він посвідчений ( т.1,а.с.66, т.3, а.с.144).
Разом з тим, твердження відповідача про допущену арифметичну помилку щодо площі переданої у власність земельної ділянки та ніби-то допущену фальсифікацію архівних витягів, не підтверджено належними та допустимими доказами, як то вимагають положення ст.ст.10,60 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність володіння ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,15 гектара, , як такої, що передана у приватну власність на підставі рішення органу місцевого самоврядування та зафіксована Державним актом в цій частині.
Тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий.
Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині не заслуговують на увагу.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним державного акту на право власності на землю, визнавши його недійсним в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 ділянки площею 0,20 га (0,35га - 0,15 га=0,20 га ) та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку цією площею, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території смт. Котельна, Котелевської селищної ради Полтавської області, зареєстровану в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №982 від 27 травня 1998 року.
Відносно вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_3 знести самовільно збудовану ним прибудову до літньої кухні за адресою АДРЕСА_2, районний суд вірно виходив з висновків судової будівельно-технічної експертизи № 224-12 від 25 травня 2012 року, якою встановлено, що, хоча добудова літ.б до літньої кухні літ.Б відповідача і не відповідає державним будівельним нормам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» в частині недостатнього протипожежного розриву до житлового будинку літ. Б-1 та недостатньої відстані до межі з суміжним домоволодіння № 47, що належить позивачу, проте, на інсоляцію його житлових приміщень не впливає, а пожежний автомобіль може безперешкодно заїхати до двору кожного із сторін спору.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог фізичних осіб і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 посилаються на положення ст.376 ЦК України та порушення їх прав, як власників будинковолодіння, розташованого на суміжній земельній ділянці.
Між тим, як роз"яснено в п.5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК).
Позивачами наявність порушеного права не доведена, висновки вказаної судової будівельно-технічної експертизи в цій частині не спростовані, у зв"язку з чим у колегії суддів відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині.
Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування акту від 25 березня 1998 року про встановлення і погодження в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_3 ( т.1, а.с.68), то складання зазначеного акту був на той час однією з технічних процедур з підготовки документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку і його оскарження не є способом захисту порушеного права в розумінні ст.16 ЦК України. Тим більше, що акт не містить відомостей стосовно площі земельної ділянки та був підписаний ОСОБА_5 ,яка згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок від 10.03.1983р. є власником будинку по АДРЕСА_1 ( т.1,а.с.15).
Додаткове рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2014р. щодо розподілу судових витрат відповідає вимогам ст.ст.79, 88 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині його висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення від 17 жовтня 2014р. відхилити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 30 липня 2014 року змінити в частині визнання недійсним державного акту на право власності на землю, визнавши його недійсним в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 ділянки площею 0,20 га та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку цією площею, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території смт. Котельна, Котелевської селищної ради Полтавської області, зареєстровану в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №982 від 27 травня 1998 року.
В іншій частині рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 30 липня 2014 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 жовтня 2014р. залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
СУДДІ: / Підписи /
З оригіналом згідно :