АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 605/261/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицай К.М.
Провадження № 22-ц/789/1135/14 Доповідач - Гурзель І.В.
Категорія - 46
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Фащевська Н. Є., Щавурська Н. Б.,
при секретарі - Парандюк Ю.Б.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підгаєцького районного суду від 21 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки і піклування Підгаєцької районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 Просила визначити місце проживання дитини разом з позивачем у с. Швейків Монастириського району.
Рішенням Підгаєцького районного суду від 21 серпня 2014 року позов задоволено частково. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із матір'ю ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити, прийняти рішення, яким дитину ОСОБА_5 залишити проживати за теперішнім місцем реєстрації до повного одужання матері ОСОБА_3 Посилається на те, що рішення ухвалене за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Заслухавши апелянта та його представника, які зіслалися на доводи апеляції, позивачки та її представника, які просять апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Так ухвалюючи рішення про визначення місця проживання дитини з матір'ю суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив відповідні їм правовідносини.
Зокрема встановлено, що між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 22 серпня 2008 року укладено шлюб.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що видано свідоцтво серії І-ИД № 078076.
ОСОБА_5 є дитиною-інвалідом, хворіє на мікроцефалію, спастичний тетрапарез із стійким вираженим порушенням ходи, потребує постійного стороннього догляду.
З часу укладення шлюбу сторони проживали та зареєстровані в будинку по АДРЕСА_1 разом із дитиною ОСОБА_5
На даний час позивачка проживає в с. Швейків Монастириського району Тернопільської області, але не зареєстрована за даною адресою, що підтверджуються довідкою, виданою виконкомом Швейків сільської ради Монастириського району від 14.10.2014 року №187. У даному господарстві також проживають та зареєстровані ОСОБА_6 - мати позивача та ОСОБА_6 - сестра позивача. Даний житловий будинок належить ОСОБА_7, який заповів його спадкоємцю ОСОБА_6
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що хвороба позивача ОСОБА_3, та хвороба сестри позивача ОСОБА_6, може негативно вплинути на стан здоров'я дитини ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували дані доводи відповідно до ст.60 ЦПК України.
Встановлено, що позивачка має самостійний дохід, працює на посаді фельдшера в Монастириському районному територіальному медичному об'єднанні, також є інвалідом II групи та отримує пенсію по інвалідності. Власного нерухомого майна позивач не має. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Позивач в даний час знаходиться на обліку у лікаря загальної практики сімейної медицини та лікаря-онколога, проходить курс хіміо-терапевтичного лікування, її хвороба не несе ознак інфекційного захворювання що зазначено у листі Монастириського районного територіального медичного об'єднання від 02.06.2014 року № 459.
Згідно довідки від 11.04.2014 року № 125, виданої Монастириським РТМО, загальна сума доходу ОСОБА_3 за період з 01.09.2013 року по 31.03.2014 року становить 6564,13 грн.
З довідки, виданої управлінням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі від 14.04.2014 року № 145 вбачається, що ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності та за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року їй виплачено 5490 грн. пенсії.
Відповідач ОСОБА_8, не працює, отримує державну соціальну допомогу на дітей інвалідів віком до 18 років, доглядає дитину-інваліда. Має у власності 1/4 частину житлового будинку, в якому він проживає. За місцем проживання характеризується позитивно. Проте, встановлено факти зловживання відповідачем ОСОБА_1 алкогольними напоями.
Так, згідно інформації, що міститься у листі КУТОР «Тернопільський обласний Наркологічний диспансер» № 218/1 від 29.05.2014 року зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 житель с. Голоча Підгаєцького району Тернопільської області перебував на стаціонарному лікуванні з 24.11.2009 року по 30.11.2009 року з приводу «розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Стан абстиненції неускладений»; з 05.05.2014 року по 16.05.2014 року з приводу «Розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Активна залежність».
Крім того, з постанови Підгаєцького районного суду від 19.03.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 11.03.2104 року в стані алкогольного сп'яніння вчинив насильство у сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_9 та був притягнутий до адміністративної відповідальності ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно наданої відповідачем копії довідки Підгаєцької центральної районної комунальної лікарні № 119, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в лікаря психіатра-нарколога з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.
З акту обстеження житлово-побутових умов за місцем фактичного проживання позивача в с. Швейків Монастириського району Тернопільської області від 24.04.2014 року вбачається, що будинок складається із двох житлових кімнат, санітарний стан задовільний, у будинку проживає троє осіб; у господарстві утримують корову, свині, птицю, продуктами харчування забезпечені, загальний дохід сім'ї складає приблизно 5000 грн.
З акту соціального інспектування № 17 від 08.04.2014 року за місцем проживання дитини в с. Голгоча Підгаєцького району вбачається, що будинок складається із двох житлових кімнат, у будинку зареєстровано та проживає п'ять осіб; у господарстві утримують корову, птицю, наявна земельна ділянка площею 045 га, умови проживання для дитини задовільні.
Таким чином, матеріально-побутовий стан сторін позивача є кращим за рахунок отримання нею самостійного доходу.
Відповідно до висновку Підгаєцької районної державної адміністрації від 19.05.2014 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне надати дозвіл на проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір'ю ОСОБА_3 у с. Швейків Монастириського району Тернопільської області.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В силу ч. 2 ст. 161 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 12 червня 1998 року N 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Враховуючи обставини справи, малолітній вік та важкий стан здоров'я дитини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд необґрунтовано прийняв рішення з невідповідністю висновків щодо предмету спору, колегія суддів вважає безпідставними, так як суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив наявні у справі докази у їх сукупності.
Твердження апелянта про те, що бажання змінити місце проживання дочки не відповідає фізичним та матеріальним можливостям позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач працює фельдшером, має достатній заробіток, необхідний для забезпечення належних умов для проживання дитини та проживає з матір'ю і сестрою у трикімнатному будинку з придатними умовами для проживання дитини.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції поставлено в інтересах дитини та з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Підгаєцького районного суду від 21 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель