Номер провадження: 22-ц/785/7873/14

Головуючий у першій інстанції Рева С. В.

Доповідач Троїцька Л. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,

при секретарі - Швець В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії Головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корчака Олексія Ігоровича про визнання дій протиправними та скасування постанов за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

02.04.2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною скаргою та просила:

- визнати протиправними дії державного виконавця щодо несвоєчасного направлення постанови від 20.02.2014 року про відкриття виконавчого провадження та позбавлення можливості добровільно виконати рішення суду, а також передчасного винесення постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 42280514 від 20 лютого 2014 року, винесену головним державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корчаком О.І., посилаючись на те, що вказана постанова також не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки в її резолютивній частині не було зазначено повної адреси боржниці та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року ОСОБА_2 у задоволенні скарги відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_2, просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову про задоволення скарги та стягнення судових витрат, посилаючись на те, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

До суду апеляційної інстанції учасники процесу не з`явилися, не зважаючи на те, що сповіщені належним чином.

Клопотання представника ОСОБА_2 про відкладення слухання справи, у зв'язку з зайнятістю 20.11.2014 року в апеляційному суді м. Києва, колегією залишено без задоволення з урахуванням вимог ч.1 ст.303-1 та ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст судового рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, ухвала суду - залишенню без змін.

Судом встановлені і підтверджені матеріалами справи наступні обставини.

20.02.2014 року постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Корчаком О.І. відкрито виконавче провадження за № 42280514 з примусового виконання виконавчого листа №1512/9133/2012, виданого 28.10.2013 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у розмірі 431852, 78 грн. та надано боржнику семиденний строк, а саме до 27.02.2014 року для добровільного виконання вимог виконавчого документа.

Крім того, 20.02.2014 року головним державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по вищевказаному виконавчому провадженню.

Матеріалами справи підтверджено, що вказані постанови були направлені на адресу боржниці, а саме: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні було встановлено, що ці постанови ОСОБА_2 отримала 02.04.2014 року.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2, суд виходив з того, що боржницею дійсно постанови, які нею оскаржуються, були отримані після закінчення строку для добровільного виконання вимог виконавчого документу.

Однак, остання, не зверталася до державного виконавця з заявою про відкладення виконавчих дій по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа для виконання вимог виконавчого документу у добровільному порядку.

Суд вважав безпідставною скаргу ОСОБА_2 щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки порушення, які були допущені державним виконавцем, ніяким чином не вплинули на виконання рішення суду. З моменту відкриття виконавчого провадження, тобто з 20.02.2014 року по час розгляду скарги по суті, у ОСОБА_2 було достатньо часу для добровільного виконання рішення, чим вона не скористалася.

Суд також прийшов до висновку, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5 та винесена з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу.

При розгляді скарги по суті суд керувався вимогами ст.124 Конституції України, вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та відповідним нормами цивільно-процесуального законодавства.

Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що суд 1-ої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що головний державний виконавець, виконуючи виконавчі дії з приводу виконання рішення суду, діяв в рамках своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», тому відсутні підстави для скасування ухвали суду і задоволення скарги ОСОБА_2 про визнання його дій протиправними.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду не відповідає вимогам ст.383 ЦПК України, ст.ст.1,7, ч.2 ст.30, ч.1 ст.31, ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», а також п.4.1.1 Інструкції, оскільки не встановлені обставини по справі, не дана оцінка доказам, не мотивована та необґрунтована відмова у задоволенні скарги, є неспроможними за вищевикладеними судом 1-ої інстанції мотивами, з якими колегія погоджується.

Посилення в скарзі на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні скарги, так як ОСОБА_2 була позбавлена можливості добровільного виконання рішення суду, у зв'язку з чим постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена передчасно, не може бути прийняті колегією до уваги, оскільки у боржниці було достатньо часу, а саме, з моменту постановлення рішення, відкриття виконавчого провадження, фактичного отримання постанов, а також розгляду скарги по суті судом 1-ої і апеляційної інстанції, виконувати рішення суду про стягнення з неї заборгованості у добровільному порядку.

Інших правових доводів скарга не містить.

За таких підстав, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає відхиленню, а ухвала суду 1-ої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

О.М.Таварткіладзе

В.П.Фальчук