АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/995/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Гудима І.В.

Провадження № 22-ц/789/1243/14 Доповідач - Гурзель І.В.

Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гурзеля І.В.

суддів - Ходоровський М. В., Фащевська Н. Є.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1, представника ДВС - Хабера В. І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника апелянта ОСОБА_1 на ухвалу Збаразького районного суду від 29 травня 2014 року по справі за поданням заступника начальника відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області Хабера В. І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Збаразького районного суду від 29 травня 2014 року подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області Хабера В. І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 - задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України - до виконання зобов'язань покладених на неї рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області від 07 червня 2012 року.

В апеляційній скарзі представник апелянта ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання. Посилається на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши представника апелянта, який зіслалася на доводи апеляції, представника ДВС, який просить апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Так задовольняючи подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду боржником в добровільному порядку не виконується, заборгованість не сплачена, що свідчить про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, правовідносини визначено вірно.

Судом вірно встановлено, що на виконанні виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист, виданий 18.07.2012р. Тернопільським окружним адміністративним судом Тернопільської області за №2-а-1970/2268/12, про стягнення з ОСОБА_3 в користь Управління ПФУ У Збаразькому районі 2129,75 грн. заборгованості. Дана обставина знайшла своє підтвердження копією виконавчого листа №2-а-1970/2268/12 від 18 липня 2012 року виданого Тернопільським окружним адміністративним судом Тернопільської області (а.с.З), копією постанови державного виконавця державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2014р. (а.с.4).

Боржниця ОСОБА_3 відповідно до вищевказаного подання ухиляється від виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області від 07 червня 2012 року, а саме зобов'язань по сплаті в користь Управління ПФУ у Збаразькому районі 2129,75 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених вищевказаним законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України визначено ст. 377-1 ЦПК України, згідно якої питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Доводи представника апелянта про те, що судом першої інстанції не встановлено факту ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань є безпідставними.

Так з матеріалів справи, зокрема з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_3 являється власницею квартири 86 м кв., приміщень піцерії та магазину в смт. Вишнівець, Збаразького району.

За вказаних обставин, сума боргу перед пенсійним фондом, яка стягнута за рішенням суду, є для неї незначною і може бути сплачена, однак як вбачається з дій ОСОБА_3 та не бажає його погасити, чим вчиняє пасивне ухилення виконання рішення суду. А тому відділ ДВС вжив адекватних і достатніх заходів щодо спонукання ОСОБА_3 виконання рішення суду.

Суд першої інстанції вірно задовольнив подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, оскільки ухилення особи від виконання зобов'язань покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Посилання апелянта на обмеження конституційного права на свободу пересування та на порушення Конвенції по правам людини в даному випадку є невірним, оскільки зазначені правові акти містять випадки можливості застосування обмежень передбачених законом, під які попадає боржниця ОСОБА_3, як така, що не виконує рішення суду та порушує права інших осіб, зокрема пенсіонерів на вчасне отримання пенсій.

За вказаних обставин ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування колегія не вбачає.

Керуючись п.1 ч. 2 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника апелянта ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Збаразького районного суду від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель