ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 жовтня 2014 року Справа № 909/1487/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВолковицької Н.О.,
суддів:Бакуліної С.В.,
Грейц К.В.,
Добролюбової Т.В.,
Мачульського Г.М.,
розглянувши заяву Яремчанської міської ради
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 11.09.2014
у справі№909/1487/13
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6
доЯремчанської міської ради
простягнення коштів у сумі 35159,66 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Яремчанської міської ради про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 35159,66 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2014 у справі №909/1487/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2014, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 35159,66 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Яремчанська міська рада звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.09.2014 у справі №909/1487/13, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 08.08.2012 у справі №55/476 та від 11.07.2012 у справі №20/5025/1950/11.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту постанови від 11.09.2014 у справі №909/1487/13, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, сплачених в якості орендної плати за землю. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що договір оренди земельної ділянки від 16.05.2007, на підставі якого було сплачено спірну суму коштів, було визнано недійсним з моменту його укладення в судовому порядку, а користування позивачем земельною ділянкою здійснювалось підставі акта від 17.11.1994 на право постійного користування земельною ділянкою згідно виготовленого та виданого відповідно до рішення міської ради.
Водночас, у постанові від 08.08.2012 у справі №55/476 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову щодо стягнення на користь позивача, в якості застосування правового наслідку недійсності договору оренди земельної ділянки, коштів, сплачених як орендну плату (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи з того, що в силу приписів частини шостої статті 21 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено особливі правові наслідки недійсності договорів оренди землі, в разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
У постанові від 11.07.2012 у справі №20/5025/1950/11 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові про стягнення безпідставно набутих відповідачем коштів, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи стосовно того, що вказані кошти були перераховані позивачем як плата за право оренди земельної ділянки, що виключає посилання позивача на те, що спірні кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), і та обставина, що рішенням суду у іншій господарській справі розірвано спірний договір оренди, не є підставою для повернення позивачу сплачених коштів.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити Яремчанський міській раді у допуску справи №909/1487/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя Н.Волковицька
Судді С.Бакуліна
К.Грейц
Т.Добролюбова
Г.Мачульський