ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 5019/2862/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,

суддів:Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард"

на постановугосподарського суду Рівненської області від 17.01.2013

та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013

у справі№ 5019/2862/11 господарського суду Рівненської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард"

до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін: ліквідатор Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" - Мельник І.А., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" - Губар В.Є., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" - Губар В.Є.

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 у справі № 5019/2862/11 затверджено звіт розпорядника майна Мельник І.А. про проведену роботу; затверджено звіт розпорядника майна Мельник І.А. про оплату послуг та відшкодування витрат за період роботи з 17.04.2012 по 15.01.2013 в сумі 24 359,00 грн.; визнано банкрутом - Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод"; відкрито ліквідаційну процедуру Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"; призначено ліквідатором Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" арбітражного керуючого Мельник І.А., яка має ліцензію, видану у встановленому законом порядку; затверджено оплату праці ліквідатору Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" Мельник І.А. в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати щомісячно.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі № 5019/2862/11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" від 22.01.2013 залишено без задоволення, постанову господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 у справі № 5019/2862/11 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі № 5019/2862/11, направити справу № 5019/2862/11 до господарського суду Рівненської області для подальшого розгляду зі стадії розпорядження майном, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 9 ст. 7, ч. 7 ст. 14, ч. 8 ст. 16, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 за заявою ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард", як керуючий активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового фонду "Лідер" порушено провадження у справі № 5019/2862/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.04.2012 у справі № 5019/2862/11 введено процедуру розпорядження майном ЗАТ "Рівненський ливарний завод", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мельник І.А..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 у справі № 5019/2862/11 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в сумі грошових вимог кредиторів 69 550 647,54 грн..

На виконання ухвали суду від 03.12.2012 у відповідності до вимог ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядником майна 12.12.2012 були скликані та проведені збори кредиторів, на яких було обрано комітет кредиторів.

27.12.2012 на засіданні комітету кредиторів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", зокрема, було прийнято рішення про звернення до господарського суду Рівненської області з клопотанням про визнання ЗАТ "Рівненський ливарний завод" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мельник І.А..

Судом першої інстанції у постанові зазначено, що комітет кредиторів та розпорядник майна боржника - ЗАТ "Рівненський ливарний завод", щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, подали суду звіт розпорядника майна про проведену роботу, звіт про оплату послуг, клопотання та рішення комітету кредиторів № 1 від 27.12.2012 про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Мельник І.А..

Господарський суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та розпорядника майна дійшов висновку, що відновити платоспроможність боржника шляхом санації чи укладання мирової угоди неможливо, та розглянувши клопотання комітету кредиторів № 1 від 27.12.2012 про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мельник І.А. вирішив його задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, при розгляді справи, встановив, що арбітражним керуючим підготовлено та подано до суду першої інстанції звіт розпорядника майна станом на 27.12.2012. У даному звіті відображено, що за результатами проведення аналізу фінансового стану боржника на основі балансів підприємства, звітів про фінансові результати, про рух грошових коштів, про власний капітал, про наявність та рух основних фондів, амортизацію тощо, розпорядником майна було встановлено перевищення пасивів над активами, а саме: станом на 01.12.2012 на балансі підприємства міститься активів на суму 38 151,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду за результатами попереднього засідання від 03.12.2012 затверджений реєстр вимог кредиторів боржника на суму 69550547,54 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про неможливість відновити платоспроможність боржника та необхідність введення процедури ліквідації банкрута.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на допущені порушення при скликанні та проведенні зборів кредиторів, колегія суддів апеляційної інстанції встановила в постанові, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення кредиторів про час та місце проведення зборів кредиторів та проведення зборів комітету кредиторів. Окрім цього, з наданого арбітражним керуючим Акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 01.02.2013 судом апеляційної інстанції встановлено в постанові , що комісією не виявлено порушень законодавства під час скликання та проведення розпорядником майна зборів кредиторів.

Також судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги твердження апелянта, що в порушення вимог п. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не подано клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки судом встановлено, що в матеріалах справи міститься протокол № 1 засідання комітету кредиторів від 27.12.2012 та клопотання вих. № 1 від 27.12.2012 підписане головою комітету кредиторів - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

З огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 у справі № 5019/2862/11 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства і підстав для її скасування немає.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 спеціального Закону, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Згідно частин 8, 9 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що в порушення компетенції комітету кредиторів, з клопотанням до суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури звернувся лише голова комітету кредиторів необґрунтованими, з огляду на таке.

Враховуючи приписи ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" правове значення у справі про банкрутство має рішення комітету кредиторів боржника про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури, яке оформлюється у письмовому вигляді протоколом засідання комітету кредиторів, господарські суди повинні давати оцінку саме рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі.

Супровідні листи до господарського суду, які супроводжують рішення комітету кредиторів у справі про банкрутство не породжують будь-яких юридичних наслідків.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27.12.2012 відбулось засідання комітету кредиторів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", яким прийнято рішення про звернення до господарського суду Рівненської області з клопотанням про визнання ЗАТ "Рівненський ливарний завод" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мельник І.А..

Суд апеляційної інстанції встановив, що арбітражним керуючим підготовлено та подано до суду першої інстанції звіт розпорядника майна станом на 27.12.2012. У даному звіті відображено, що за результатами проведення аналізу фінансового стану боржника на основі балансів підприємства, звітів про фінансові результати, про рух грошових коштів, про власний капітал, про наявність та рух основних фондів, амортизацію тощо, розпорядником майна було встановлено перевищення пасивів над активами, а саме: станом на 01.12.2012 на балансі підприємства міститься активів на суму 38 151,00 грн., тоді як згідно реєстру вимог кредиторів сума конкурсних кредиторських вимог становить 69 550 647,54 грн., що підтверджує наявність ознак неплатоспроможності боржника, які є підставою для визнання останнього банкрутом.

Відносно посилань скаржника на допущені порушення при скликанні та проведенні зборів кредиторів, доводи заявника касаційної скарги також не приймаються до уваги в зв'язку з тим, що постановою суду другої інстанції встановлено, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення кредиторів про час та місце проведення зборів кредиторів та проведення зборів комітету кредиторів, крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено з наданого арбітражним керуючим Акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 01.02.2013, що комісією не виявлено порушень законодавства під час скликання та проведення розпорядником майна зборів кредиторів.

Відносно доводів заявника касаційної скарги про наявність у справі заяви ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" б/н від 15.01.2013 про участь у санації боржника в якості інвестора, на що суди попередніх інстанцій не звернули уваги, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" фізичні особи та ( або) юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника ( далі - інвестори) після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство боржника можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації ( план санації).

Ухвалою господарського суду від 08.01.2013 розгляд справи було призначено на 17.01.2013 для розгляду звіту розпорядника майна, протоколу засідання комітету кредиторів та клопотання про відкриття ліквідаційної процедури.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.01.2013 ТОВ "Компанія з управління активами " Форвард" звернулось до господарського суду з заявою про участь у санації боржника в якості інвестора.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи з вимог ч. 7 ст. 14, 16, 22 Закону, розгляд у встановленому законом порядку клопотання потенційного інвестора у справі про банкрутство можливий до прийняття комітетом кредиторів боржника рішення про звернення до суду з клопотанням про перехід до процедури ліквідації боржника.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що спеціальний Закон зобов'язує особу, яка має намір прийняти участь у санації боржника подати розпоряднику майна до заяви обґрунтовані пропозиції щодо санації (план санації), докази подання ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" у встановленому порядку вказаних пропозицій ( плану санації), в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" порушений, встановлений спеціальним Законом, порядок звернення інвестора у справу про банкрутство, а постанови судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для скасування постанови господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі № 5019/2862/11 відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 у справі № 5019/2862/11 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді А.О. Заріцька

М.І. Хандурін