ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом  Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі 

до  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг  

про припинення підприємницької діяльності  фізичної особи - підприємця

Суддя  Пуппо Л.Д.

Представники сторін:

  Від позивача:Шафранова О.В. - дов. № 30295/ш/100 від 21.12.06.

Відповідач: ОСОБА_1     

СУТЬ СПОРУ:

Центральна міжрайонна  державна  податкова  інспекція у м.Кривому Розі  звернулась позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи  ОСОБА_1 і просить суд припинити підприємницьку діяльність  - фізичної особи -підприємця на підставі   ст. 46 Закону України „Про  державну реєстрацію  юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

        Відповідачка  надала заперечення проти  позову в частині  відшкодовування судових витрат по справі та заяву про те, що вона не проти  припинення підприємницької діяльності.

         Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :        

За матеріалами справи позивач посилається на неподання відповідачкою у встановленому законом порядку передбаченої податкової і бухгалтерської звітності, що є порушенням  законодавства та є підставою для задоволення заявлених вимог.

Суд вважає необхідним задовольнити позов в повному обсязі, оскільки при дослідженні  матеріалів справи, в тому числі розпорядження від 22.11.2006року № 136-р про підготовку  матеріалів та позовів щодо припинення  підприємницької діяльності  суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб,  копії реєстраційної картки від 01.08.1995р.,  довідки з єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, довідки перевірки  місця знаходження  СПД за юридичною адресою від 20.10.2006року НОМЕР_1,  якою зазначено, що відповідачка мешкає за юридичною адресою, однак звітність про одержані доходи з 01.07.2003року до теперішнього часу  не надає. На запрошення  до ДПІ для подання звіту не відповіла. Крім того, довідкою  від 03.10.2006року НОМЕР_2 підтверджується, що заборгованості перед бюджетом вона не має. Отже, все вищезазначене в сукупності   є підставою для прийняття постанови про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця  на підставі ч.2 п. 3 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - підприємців”.

        Крім цього, суд зазначає, що заперечення відповідача відносно відшкодування судових витрат підлягає задоволенню, оскільки згідно п.З розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного  судочинства України" до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку встановленому законодавством для державного мита. Позивач звільнений від сплати державні мита на підставі п.15 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" 21.12.1993 року №7-93, тому при зверненні з позовом до суду судовий збір не сплачувався.

        Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір з відповідача не  стягується.

        На підставі наведеного, керуючись ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” України”, ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців та ст.ст. 94, 160-163, п.6 розділу 6 Перехідних та прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

        Позов задовольнити.

        Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  ідентифікаційний код  НОМЕР_3). 

       Копію постанови направити управлінню з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб -підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в день набрання цією постановою законної сили.

        Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, відповідно до ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного  судочинства України.