Справа № 374/286/14-ц Головуючий у І інстанції Потапенко А.В.

Провадження № 22-ц/780/6021/14 Доповідач у 2 інстанції Іванова

Категорія 49 20.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

20 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Олійника В.І., Верланова С.М.

при секретарі - Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання-,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що відповідач є його батьком, з якого за рішенням суду утримувались аліменти до повноліття. На даний час він є повнолітнім, проте з 2013 року навчається у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана на денній формі навчання, вартість якого складає 57396 грн. 80 коп. У зв'язку з великою вартістю навчання та тим, що він, навчаючись на денній формі, не може працювати, він опинився у скрутному матеріальному становищі, його мама має невелику заробітну плату, якої не вистачає на оплату його освіти.

Посилаючись на те, що на даний час він змушений був перевестись на заочну форму навчання, контрактна форма якої коштує менше та шукати роботу, просив суд стягнути з відповідача на його користь як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивач, його син є повнолітньою особою, він самостійно обирав навчальний заклад, який має комерційну форму правовідносин, а він не може надавати матеріальну допомогу, оскільки у нього є нова сім'я - дружина, яка також навчається за контрактом та малолітній син, 2012 року народження.

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 05 вересня 2014 року позовні вимоги задоволені частково.

Суд стягнув з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 аліменти на його утримання як повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу), починаючи з 7 серпня 2014 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання чи до досягнення ним 23 років, в залежності від того, яка з зазначених обставин настане першою. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

Посилається на те, що суд не врахував, того, що батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей у разі навчання за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, а в нього після відрахування аліментів, які він платив на неповнолітнього позивача, середній дохід на місяць на одного члена сім'ї був нижче розміру споживчої корзини, встановленої Урядом. При цьому зазначив, що позивач, не лише відмовляється у працевлаштуванні, а навіть відмовляється стати на облік в центр зайнятості.

У запереченнях позивач зазначив, що на даний час не може працювати з повною зайнятістю та стабільним доходом, оскільки також навчається у ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» на водія, сума навчання становить 2424 грн. плюс витрати на пальне, тому просить рішення залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону виконані.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач має можливість надавати позивачу, який продовжує навчатися після досягнення повноліття, матеріальну допомогу, якої він потребує.

При визначенні розміру аліментів судом було враховано матеріальне становище платника аліментів, який має постійний заробіток та наявність у нього на утриманні дружини та малолітньої дитини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Передбачений статтею 199 СК України обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі і наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що повнолітній син відповідача проживає з матір'ю ОСОБА_3, шлюб з якою відповідачем було розірвано 22.03.2007 року.

Позивач є студентом 2 курсу кредитно економічного факультету Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Мати позивача, ОСОБА_3 працює пекарем ТОВ "Інтерагро", її заробітна плата за 2013 рік склала 12 405 грн. 07 коп.

Відповідач ОСОБА_1 має у складі сім'ї: дружину - ОСОБА_5 та малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки від 19 серпня 2014 року відповідачу ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за період з серпня 2013 року по липень 2014 року в розмірі 71 494 грн. 87 коп.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються фактично сторонами.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення аліментів на користь позивача з визначенням їх розміру у виді 1/8 частини від заробітку відповідача. При цьому визначення розміру аліментів відповідає вимогам закону з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача.

Посилання відповідача на те, що судом не враховано, що позивач навчається на заочній формі навчання та має можливість працевлаштуватися, на увагу не заслуговує, оскільки передбачений статтею 199 СК України обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття виникає незалежно від форми навчання.

Наявність у матері позивача кредитного договору також не спростовує висновків суду щодо можливості стягнення аліментів з відповідача та визначення їх розміру.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :