Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/778/4263/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бичков П.Ю.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний

банк «ПРИВАТБІАНК» на заочне рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБІАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі по справі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначало, що відповідно до укладеного договору № DOMBRХ01300276 від 25 грудня 2006 року відповідач 25 грудня 2006 року отримав кредит у розмірі 1204 гривні 50 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відносно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання споживчого кредиту фізичний особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошті (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом 11 вересня 2013 року відповідач має заборгованість 31341 гривня 22 копійок, яка складається з: 1204 гривні 50 копійок - заборгованість за кредитом; 10072 гривні 70 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом, 195 гривні 12 копійки - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17900 гривня 27 копійок - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківський послуг; 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина) та 1468 гривня 63 копійок - штраф (процентна складова). Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 3134 гривні 22 копійок, а також сплачені позивачем при подачі позову до суду судові витрати у розмірі 313 гривні 41 копійки.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» участі не брав про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; про що свідчить поштові повідомлення, однак на адресу суду надіслав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повном обсязі та просив їх задовольнити у повному обсязі і розглянути справу за їх відсутністю.

У судовому засіданні відповідач участі не брав, про час і місце розгляду справ повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява в якій просить справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги не визнає та просив застосувати строк позовної давності.

В зв'язку з цим суд на підставі ст.ст. 169 ч.4 ЦПК України постановив заочне рішення.

Заочним рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2013 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний баї «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитна договором - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права; недоведеність обставин ,що мають значення для справи,які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як установлено судом, 25 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № DOMBRХ01300276, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 1204 гривні 50 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25 грудня 2007 року (а.с. 4).

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 11 вересня 2013 року відповідач має заборгованість 31341 гривня 22 копійок, яка складається з 1204 гривні 50 копійок - заборгованість за кредитом; 10072 гривні 70 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом, 195 гривні 12 копійки - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17900 гривня 27 копійок - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківський послуг; 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина) та 1468 гривня 63 копійок - штраф (процентна складова (а.с.3).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При оформленні кредиту позичальник був ознайомлений і погодився з Умовами надання споживчого кредиту ("Розстрочка") (стандарт), тарифами банку, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредиту та зазначив про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг. (а.с. 4- зворот).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При укладенні кредитного договору, сторони домовилися про збільшення строку позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки до 5 років, що зазначено у п.5.5 Умов (а.с. 46).

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як роз'яснено у п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», № 7 від 07.02.2014 року У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем по справі не ставилося питання про застосування строків позовної давності. Проте, суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову послався саме на ці обставини.

З огляду на викладене, рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог - стягнення заборгованості станом на 11 вересня 2013 року у розмірі 18067 грн. 60 коп., з урахуванням розміру заборгованості по пені в межах однорічного строку позовної давності згідно зі ст.258 ЦК України у сумі 4626 грн. 65 коп., а не зазначеної позивачем пені у сумі 17900 грн. 27 коп., обрахованої за період з 25 лютого 2007 року по 11 вересня 2013 року (а.с.3)

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2013 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором -

задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DOMBRХ01300276 від 25 грудня 2006 року станом на 11 вересня 2013 року у розмірі 18067 грн. 60 коп., що складається з : 1204 гривні 50 копійок - заборгованості за кредитом; 10072 гривні 70 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом, 195 гривні 12 копійки - заборгованість по комісії за користування кредитом; 4626 гривні 65 копійок - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківський послуг : 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина) та 1468 гривня 63 копійок - штраф (процентна складова).

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

судді: