Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Парій О.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 310/14417/13

25 листопада 2014 року Справа № 22ц/778/3436/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що 12.07.2013 року, відповідач, який керував легковим автомобілем "Опель "Вектра С" реєстраційний номер НОМЕР_1, на пр.Праці в м.Бердянськ Запорізької області, скоїв дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), внаслідок чого трапилось зіткнення з легковим автомобілем "Мазда СХ7", яким керував позивач. Від автопригоди машина була пошкоджена. Вартість ремонту автомобіля була оплачена страховою компанією. Однак, за час відновлювальних робіт (близько місяць) для відвідування СТО йому довелося користуватися машиною приятеля, у зв'язку з чим, на пальне витратив 2761 грн. 48 коп.. Окрім того, для власних потреб довелось користуватись орендованим автомобілем на оплату якого внесла 18 600 грн. Від ДТП мала емоційні і душевні страждання, а тому, водночас, покликала компенсувати завдану їй моральну шкоду на суму 10 000 грн..

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2014 року заявлені вимоги відхилені.

У скарзі позивач прохав скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, посилаючись на те, що суд неправильно визначив обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, а тому прийшов до помилкових висновків щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення у разі невідповідності висновків суду матеріалам справи та неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.

Судом встановлено, що 12.07.2013 року, відповідач, який керував легковим автомобілем "Опель "Вектра С" реєстраційний номер НОМЕР_1, на пр.Праці в м.Бердянськ Запорізької області скоїв дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), внаслідок чого трапилось зіткнення з легковим автомобілем "Мазда СХ7", яким керував позивач. Від автопригоди машина була пошкоджена (т-2 а.с.88).

За постановою суду пригода сталася з вини відповідача (т-2 а.с.88).

Матеріальні втрати пов'язані з ремонтом автомобіля відшкодовані страховою компанією.

Стосовно заявлених вимог у справі про компенсацію збитків на умовах ст.22 ЦК.

За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано майнову шкоду у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Шкодою є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода відшкодовується у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Умовами для покладення на особу обов`язку відшкодувати шкоду є: протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи; шкода як наслідок такої протиправної поведінки; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Суд зазначає, що породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч.2 ст.11 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Пошкодження майна за своїм змістом виражається у втраті майном його корисних властивостей.

Оскільки збитки завжди виражаються не в натурі, а в грошовому виразі, то в законі йдеться про вартість втраченого або пошкодженого майна унаслідок протиправної поведінки іншої сторони.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Реальні збитки - це грошовий еквівалент, який необхідний для компенсації та відновлення того майнового стану потерпілої особи, який існував на момент вчинення правопорушення (ст.22 ЦК).

Позивач вважав, що внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху, йому заподіяно збитки у виді витрат на придбання бензину для заправки автомобіля приятеля, який він використовував у власних інтересах під час ремонту пошкодженого автомобіля та оплату оренди автомобіля за окремим договором найму транспортного засобу, що винаймався для забезпечення особистих потреб.

Вимоги позивача про стягнення збитків базуються на простій письмовій угоді найму транспортного засобу (т-2 а.с.8).

У статті 799 ЦК йдеться, що договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. За участю фізичної особи такий договір підлягає нотаріальному посвідченню, недодержання цієї вимоги закону згідно з ч.1 ст.220 ЦК України тягне за собою нікчемність такого договору.

Відповідно до ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У цьому зв'язку, досліджені докази в цій частині у судовому засіданні не дають підстав визнати аргументи скарги обґрунтованими, оскільки наданий договір найму не може бути доказом.

Окрім того, обґрунтування вимог про компенсацію грошових коштів витрачених на бензин позивач пов'язує з відсутністю можливості використовувати свій автомобіль під час його відновлюваного ремонту.

При цьому, згадані витрати він доводив квитанціями про купівлі бензину на АЗС (т-2 а.с.33-35).

Квитанції про які йдеться, не можуть бути доказом, оскільки з їх змісту не вбачається, що кошти на бензин витрачав саме позивач та з метою відновлення своїх порушених майнових прав під час автопригоди.

Не підтверджена й необхідність такого об'єму пального та його використання саме позивачем.

Щодо стверджувальної моральної шкоди, яка на думку заявника завдана йому протиправними діями винного водія та складає 10 000 грн..

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюється негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні моральних збитків, обмежився відсутністю у справі документальних доказів про наявність у позивача моральних втрат, які він зазнав у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу.

Однак, апеляційний суд уже наголошував, що моральна шкода може бути викликана душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В такому разі, підставою для відшкодування шкоди є наявність факту пошкодження майна потерпілого.

Факт, спричинення позивачу майнових втрат від ДТП підтверджений у суді.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: глибина загальних страждань, психологічний і фізичний стан потерпілого, тривалість та їх належне підтвердження.

Суд погоджується, що позивач мав би вчиняти додаткові зусилля, які б спрямовувались для організації свого життя, мав негативний зовнішній прояв наслідків ушкодження автомобіля.

З огляду на викладене, на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд вважає достатнім присудити 3000 грн..

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує судові витрати.

За таких обставин, аргументи скарги є частково переконливими.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2014 року у справі в частині відмови у стягненні моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору - 365 грн.40 коп..

Решту рішення залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: