РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р. Справа № 918/213/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Мандригеля Р.С. довіреність № 55/10 від 29.09.2014р.

відповідача - Никонець Д.А. довіреність № 639-юв від 03.09.2014р.

від органу прокуратури - Кондратюк А.В. посвідчення № 026596 від 30.05.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги прокурора міста Рівне та Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.14 р. у справі № 918/213/13-г (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення 3% річних в сумі 19 701 252 грн. 76 коп.

за участю прокуратури міста Рівне

Судом роз'яснено права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило. Представником відповідача подано клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. у справі № 918/213/13-г, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 р., було задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" 3% річних в розмірі 19701252 грн. 76 коп.

22.07.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (надалі - ПАТ "Рівнеазот") звернулося до господарського суду Рівненської області з заявою (з урахуванням додаткових обґрунтувань до заяви від 22.07.2014 р. № 258-юв) про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013р. строком на 10 років, в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України (по тексту - ГПК України), у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють його виконання.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року у даній справі (суддя Бережнюк В.В.) заяву Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" задоволено частково та відстрочено виконання вищевказаного судового рішення строком на 3 роки.

Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що доводи заявника є обґрунтованими, а обставини які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим виключними, і враховуючи, що ПАТ "Рівнеазот" є бюджетоутворюючим підприємством, яке на сьогоднішній день перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства, суд вважав за доцільне відстрочити виконання рішення господарського суду строком на 3 роки.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, прокурор міста Рівного та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулися до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення у даній справі. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржники вказують на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 229 Господарського кодексу України та ст.ст. 42, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначає, що при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду, місцевим господарським судом не було враховано матеріальні інтереси обох сторін, а саме те, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом та є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави і внаслідок неналежного виконання контрагентами своїх зобов'язань перед позивачем, а в даному випадку таких як відповідач, діяльність апелянта є збитковою. Також, вказує на те, що посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 року апеляційну скаргу прокурора міста Рівне прийнято до провадження у складі колегії: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є. та призначено до розгляду на 30.10.2014 року /а.с.1 у т.3/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 року апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" прийнято до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою апеляційною скаргою прокурора міста Рівне /а.с.26, 27 у т. 3/.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду Петухова М.Г. від 21.10.2014 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гудак А.В. в склад колегії по розгляду справи № 918/213/13-г господарського суду Рівненської області введено суддю Крейбух О.Г.

На виконання вимог ухвал суду від 16.10.2014 року та від 16.10.2014 року відповідач подав відзиви № 319-юв та № 320-юв від 28.10.2014 року на апеляційні скарги прокурора міста Рівного та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в яких зазначає, що суд першої інстанції при винесені оспорюваної ухвали всебічно, повно та об'єктивно оцінив наведені обставини та докази в їх сукупності і прийшов до правильного висновку про можливість задоволення заяви щодо відстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. у справі № 918/213/13-г, а тому просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року у даній справі без змін.

Ухвалами суду від 30.10.2014 р. та 05.11.2014 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався.

В судове засідання прибули прокурор, представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення по суті доводів та заперечень, викладених відповідно в апеляційних скаргах та у відзивах на них.

Згідно частини 5 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі і в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Рівнеазот", в обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення зазначає, що є бюджетоутворюючим підприємством, яке на сьогоднішній день перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. В разі виконання рішення, прийнятого по даній справі та стягнення заборгованості з ПАТ "Рівнеазот" може припинити свою діяльність повністю, що матиме негативні наслідки, як для працівників підприємства - мешканців міста Рівного та Рівненської області, які залишаться без роботи так і для державного та місцевих бюджетів, до яких ПАТ "Рівнеазот" регулярно сплачує податки та збори встановлені чинним законодавством.

Місцевому суду ПАТ "Рівнеазот" надано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік з якої вбачається, що доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 4 625 319 554 грн., в той час як витрати становлять 5 528 127 436 грн. Об'єкт оподаткування при таких показниках є від'ємним та становить: - 902 807 882 грн. При цьому, матеріалами справи стверджується, що кошти на банківських рахунках ПАТ "Рівнеазот" майже відсутні, що підтверджено довідками банку "Фінанси та кредит" № 9-331100/1733 від 01.07.2014 р., ПАТ "Банк Кліринговий дім" № 03-06/01/1519 від 01.07.2014 р. та філією ПАТ "Укрексімбанк" м.Рівне № 065-04/829 від 01.07.2014 р. /а.с.127-129 у т.2/.

Також, в обґрунтування своїх вимог про відстрочку виконання рішення відповідачем зазначено, що коливання курсу гривні, нестабільна соціально-політична, економічна ситуація в країні негативно впливає на діяльність підприємства, що призводить до зниження фінансових показників. Негативних наслідків для підприємства завдають й інфляційні процеси в економіці держави, за даними Держкомстату середній індекс інфляції за період 2010-2013 роки склав 103,5%, а за період січень-травень 2014 року зріс до 115,57%.

Окрім цього, судом першої інстанції прийнято до уваги позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 09.04.2008р. по справі № 1/13, який нерентабельність підприємства та наявність боргу перед ним інших контрагентів відносить до обставин, що ускладнюють виконання рішення, а також висновок, відображений у постанові від 08.10.2013р. у справі №11/5014/1672/ 2012 щодо правомірності висновку судів попередніх інстанцій, які визнали достатніми такі підстави для відстрочення виконання рішення, як тяжкий матеріальний стан підприємства, зростання кредиторської заборгованості, зростання цін на природний газ, що обумовило зростання собівартості продукції тощо.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно враховано і обставини, які свідчать про очікувану у 2014-2015 роках стабілізацію фінансового стану ПАТ "Рівнеазот" і мож-ливість виконання рішення у даній справі, що зумовлено отриманням хімічними підприємствами природного газу за порівняно нижчими з минулим роком цінами згідно постанови Кабінету міністрів України №951 від 30.12.2013р., якою рекомендовано Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за погодженням із Міністерством економічного розвитку і торгівлі встановити з 01.01.2014р. граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання - 3 113 грн. за 1000 м2 на І квартал 2014р. (без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2%, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).

Разом з тим, заперечуючи підстави для відстрочки виконання судового рішення скаржник послався на те, що доводи викладені в заяві відповідача є безпідставними та необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому дана заява не підлягає задоволенню. Вважає, що у відповідача відсутні такі обставини особливого характеру, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Посилання відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною у розумінні ст. 121 ГПК України, з наявністю якої пов'язується можливість надання відстрочки виконання рішення. Крім того Позивач зазначає, що НАК "Нафтогаз України", забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, НАК "Нафтогаз України" як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. НАК "Нафтогаз України" для безперервного постачання газу споживачам, повинна постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь НАК "Нафтогаз України".

Суд апеляційної інстанції враховує, що керівництво підприємства-боржника вживає всіх можливих заходів для стабілізації та забезпечення сталого функціонування підприємства в умовах зростання кризових явищ в Україні, водночас шукає способи погашення існуючої кредиторської заборгованості. Однак, вирішення проблем спрямованих на зміцнення фінансової стабільності ПАТ "Рівнеазот" потребує певного часу.

Так, за три місяці 2014 року ПАТ "Рівнеазот" вдалося збільшити виробництво вапняково-аміачної селітри на 2,14% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. За цей час було вироблено 130 320 тонн (+2 732 тонн порівняно з аналогічним періодом попереднього року) цього міндобрива.

Крім цього ПАТ "Рівнеазот" збільшило у цьому ж періоді виробництво і аміаку рідкого технічного у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Приріст виробництва рідкого аміаку становив 1 083 тонн.

Випуск та реалізація інших видів міндобрив, зокрема аміачної селітри, знизився. За перший квартал 2014 року ПАТ "Рівнеазот" виготовив 138 309 тонн аміачної селітри, 11 933 тонни аміаку водного технічного та 191 651 тонну неконцентрованої азотної кислоти. Обсяг виробництва мінеральних добрив у перерахунку на 100% поживних речовин за три місяці 2014 року склав 85 124 тони.

Рентабельність підприємства прямо пропорційно залежить від попиту на ринку. ПАТ "Рівнеазот" використовує підвищення попиту на те чи інше міндобриво для нарощення обсягів виробництва найбільш затребуваного виду мінеральних добрив.

Всі ці обставини значно ускладнюють виконання ПАТ "Рівнеазот" рішення господарського суду Рівненської області 26.03.2013 р. у справі № 918/213/13-г.

На підтвердження наявності можливості погашення боргу заявником надано апеляційному суду план заходів із скорочення обсягу кредиторської заборгованості за спожитий газ та покращення фінансового стану ПАТ "Рівнеазот". Відповідно до якого в 4 кварталі 2014 року на підприємстві реалізовано ряд інвестиційних проектів, що дозволить отримати додатковий прибуток зокрема, введено в дію установку виділення водню в цеху "Аміак-2", що дозволить додатково виробляти 13,3 тис. т/рік аміаку, також введено в дію агрегат азотної кислоти № 1 в цеху "Неконцентрованої азотної кислоти", що дозволить додатково виробляти 120 тис т/рік неконцентрованої азотної кислоти і виробити 195 тис. т/рік товарного продукту - вапняково-аміачної селітри. Разом з тим, певні труднощі в реалізації заходів з покращення фінансово-економічного стану ПАТ "Рівнеазот" створює прийнята Кабінетом Міністрів України постанова від 29.09.2014 року № 488 про заборону використання підприємствами природного газу (в т.ч. газу, який знаходиться в підземних сховищах ПАТ "Укртрансгаз") для технологічних потреб. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 296 "Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом до кінця опалювального сезону 2014/15 року", якою обмежено обсяги поставки природного газу на регіони України в зимовий період 2014-2015р.р. У разі практичної реалізації вищевказаних постанов КМУ можливе суттєве обмеження або повне припинення постачання на підприємство природного газу для технологічних потреб, ПАТ "Рівнеазот" вимушене буде припинити виробничу діяльність, що призведе до значних фінансових збитків підприємства.

На виконання зазначених постанов КМУ ПАТ "Рівнеазот" зобов'язане призупинити виробництво, як мінімум на пів року (до кінця опалювального сезону 2014/2015 років). За доводами відповідача вищевказані постанови КМУ грубо порушують норми чинного законодавства та конституційні права ПАТ "Рівнеазот", позбавляють останнього можливості в повній мірі реалізувати законне право власності на його природний газ, що зважаючи на скрутне фінансове становище може призвести до повного припинення діяльності

ПАТ "Рівнеазот" до матеріалів справи долучено ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 22.10.2014 року зі справи №826/16021/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та скасування постанови від 29.09.2014 р. № 488 "Про використання природного газу підприємствами-виробниками мінеральних добрив".

Суд апеляційної інстанції також зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання; про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку; в необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Рівненський апеляційний господарський суд, звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі-рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із пунктом 7.1.1 даної постанови Пленуму Вищого господарського суду України: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Як вбачається з пункту 7.2 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України: підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, виходячи із зазначеного законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Також, слід зазначити, що серед інших видів діяльності ПАТ "Рівнеазот" здійснює очистку стічних вод, як підприємства так і населення міста Рівного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд вірно врахував стратегічне значення відповідача для життєдіяльності міста та можливі наслідки у разі невідкладного вжиття примусових заходів щодо стягнення заборгованості з нього, відтак і зупинку підприємства та неможливість належного здійснення вищевказаної діяльності, що призведе до екологічної катастрофи у цілому регіоні.

Подібна правова позиція Вищого господарського суду України викладена в постановах від 11.08.2014 р. № 5004/165/12, від 06.08.2013 р. № 5015/774/12, від 19.03.2013 р. № 63/330-10.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає викладені в заяві відповідача обставини є виключними та такими, що ускладнюють виконання рішення, тому судом першої інстанції правомірно задоволена заява та відстрочене виконання рішення суду. Разом з тим, колегія суддів вважає, що надання відстрочки виконання судового рішення строком на 10 років, як на цьому наполягає відповідач, а також застосована місцевим судом відстрочка на 3 роки порушує право позивача на своєчасне виконання рішення суду. При цьому, твердження суду першої інстанції про необхідність надання відстрочки виконання судового рішення терміном на 3 роки - немотивоване і суперечить його ж висновку про очікувану у 2014 році стабілізацію фінансового стану ПАТ "Рівнеазот" і наступну можливість виконання рішення.

Судова колегія апеляційного суду вважає, надання відстрочки виконання судового рішення з урахуванням викладених вище фактичних обставин надає відповідачу можливість у повному обсязі сплатити стягнуті судовим рішенням грошові кошти, а позивачеві - отримати повне фактичне виконання рішення суду.

Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та потребує відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оцінюючи вищевикладені обставини справи, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги прокурора міста Рівного та Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року у даній справі слід задоволити частково, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року у справі № 918/213/13-г змінити.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора міста Рівне на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 р. у справі № 918/213/13-г задоволити частково.

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 р. у справі № 918/213/13-г задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 р. у справі № 918/213/13-г змінити, виклавши п.2 в такій редакції:

"2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. у справі № 918/213/13-г строком на 7 місяців до 01.05.2015 р."

В решті ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 р. у справі №918/213/13-г залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" (м.Рівне-17, 33017, код ЄДРПОУ 05607824) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ, 04116, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 304,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" (м.Рівне-17, 33017, код ЄДРПОУ 05607824) в дохід Державного бюджету України 304,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги прокурора м. Рівне.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ, 04116, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) в дохід Державного бюджету України 304,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги прокурора м. Рівне.

Доручити господарському суду Рівненської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.