ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014р. Справа № 9104/148344/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області, м.Чортків Тернопільської області

на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.06.2011р. №2а-10698/11/1916

за позовом ОСОБА_1, м. Чортків Тернопільської області

до Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області, м.Чортків Тернопільської області, Відділ освіти Чортківської РДА, м. Чортків Тернопільської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування доплат як працюючій особі на території радіоактивного забруднення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.05.2011 р. (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділ освіти Чортківської РДА (далі - Відповідач-1), Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області (далі - Відповідач-2), про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування доплат як працюючій особі на території радіоактивного забруднення, у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування і невиплати доплати і щомісячної грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ), зобов'язати відповідачів провести нарахування та виплату доплати у визначеному законом розмірі з 07 жовтня 2010 року і до виникнення обставин з якими закон пов'язує зміну чи припинення спірних правовідносин.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.06.2011р. позов ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов'язано Відповідача-1 здійснити нарахування позивачу доплати на користь ОСОБА_1 згідно статті 39 Закону № 796-ХІІ в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця, як особі, що працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з урахуванням виплачених сум, починаючи з 10 листопада 2010 року, та подати розрахункові документи щодо такого нарахування до Відповідача-1, зобов'язано Відповідача 2- перевірити, провести реєстрацію та облік розрахунку Відповідача-1, подати до органу Державного казначейства платіжні документи для здійснення видатків для виплати позивачу доплати згідно статті 39 Закону № 796-ХІІ в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця, як особі, що працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з урахуванням виплачених сум, починаючи з 10 листопада 2010 року до виникнення обставин з якими закон пов'язує зміну чи припинення спірних правовідносин.

В поданій апеляційній скарзі Відповідач-2 просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що доплату Позивачу правомірно було обчислено відповідно до положень постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в розмірі 5 грн.20 коп.. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності

Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-XII.

Безспірно з матеріалів справи встановлено, що Позивач працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до п. 1 статті 4 Конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, до якої Україна приєдналась 12 липня 1996 року відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною.

Стаття 5 Конвенції зобов'язує кожну країну, яка підписала Конвенцію, забезпечити можливість особам, яким завдана ядерна шкода, реалізувати свої права на відшкодуванню ядерної шкоди.

Згідно із ст. 39 Закону України № 796-ХІІ громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення - в зоні посиленого радіоекологічного контролю передбачена доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата додаткової доплати за роботу на території посиленого радіоекологічного контролю провадиться за місцем основної роботи громадян підприємствами, установами, організаціями. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за правильність призначення та нарахування компенсаційних виплат.

Постановою Кабінету Міністрів України № 396 від 20 вересня 2005 року із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 165 від 5 березня 2008 року «Про затвердження порядку використання коштів Державного бюджету Україні для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня за програмами, де чітко зазначено, що ним є Управління праці те соціального захисту населення, яке виділяє для цих потреб кошти в сумі по 5 гривень 20 копійок, а не суми, зазначені Законом.

Відповідно до пункту 5 зазначеної Постанови соціальні виплати, доплати (види допомог), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 Постанови проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомог певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат та допомог певних видів, де зазначають прізвище, ім'я та по-батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсації та вид допомоги.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Уповноважений орган - Управління праці та соціального захисту населення перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Наявність такого права у Позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. У своєму рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).

Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» звернув увагу на те, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Крім того, згідно із положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491 - VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи»» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Таким чином визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України», яка набрала чинності 23 липня 2011 року

В той же час, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так у відповідності до ст. ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 07 жовтня 2010 року по 09 листопада 2010 року .

З урахуванням наведеного та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру доплати позивача застосуванню підлягає ст. 39 Закону № 796-XII, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплату щомісячної грошової доплати згідно статті 39 Закону № 796-ХІІ в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця, як особі, що працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю за період з 10 листопада 2010 року до 07 червня 2011 року із врахуванням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195,197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.06.2011р. №2а-10698/11/1916 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області, Відділ освіти Чортківської РДА про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування доплат як працюючій особі на території радіоактивного забруднення- задовольнити частково.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 07 жовтня 2010 року по 09 листопада 2010 року залишити без розгляду.

3. Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.06.2011р у справі №2а-10698/11/1916 скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

4. Визнати неправомірні дії Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області, Відділ освіти Чортківської РДА, щодо не нарахування та виплати доплати на користь позивача. згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця, як особі, що працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з урахуванням виплачених сум, починаючи з 10 листопада 2010 року по 07 червня 2011 року.

5. Зобв'язати Відділ освіти Чортківської РДА подати розрахункові документи щодо такого нарахування до Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА.

6. Зобв'язати Управління праці та соціального захисту населення Чортківської РДА Тернопільської області, провести реєстрацію та облік розрахунку Відділ освіти Чортківської РДА подати до органу Державного казначейства платіжні документи для здійснення видатків для виплати позивачу доплати згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця, як особі, що працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю з урахуванням виплачених сум, починаючи з 10 листопада 2010 року по 07 червня 2011 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г.Левицька

Суддя І.М.Обрізко

Суддя В.П.Сапіга