22-ц/775/1497/2014(м)
264/8352/13-ц
Головуючий у 1-ій інстанції Литвиненко Н.В.
Категорія 30 Суддя-доповідач Мироненко І.П.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
13 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Мироненко І.П.
суддів Осипчук О.В., Супрун М.Ю.
при секретарі Одинцові Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2013 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з даним позовом посилаючись на те, що 21 квітня 2011 року на перехресті пр. Будівельників та бул. Шевченка в м. Маріуполі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ 21 Р» державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Мітсубісі Галант 2.41», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 В автомобілі «ГАЗ 21 Р» в якості пасажира знаходився ОСОБА_3, якому і належить на праві власності вказаний автомобіль. Внаслідок ДТП автомобіль «ГАЗ 21 Р» отримав механічні пошкодження, а позивачі отримали легкі тілесні ушкодження. Постановою Апеляційного суду Донецької області винуватим у вчиненому ДТП визнаний відповідач ОСОБА_5, цивільна відповідальність якого на час ДТП була застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське». За висновком, проведеним на замовлення ПрАТ «СТ «Іллічівське», розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «ГАЗ 21 Р», складає 8230 грн. Згідно висновку, проведеного на замовлення позивача, розмір матеріальної шкоди склав 16 144,02 грн. Відповідач ПрАТ «СТ «Іллічівське» сплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 7630 грн., з розміром якого позивач ОСОБА_3 не погодився.
В подальшому, після проведення судової авто товарознавчої експертизи, позивачі уточнили позовні вимоги і просили стягнути з ПрАТ «СТ «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок завданої матеріальної шкоди грошову суму в розмірі 20 654 грн. 83 коп., 500 грн. в рахунок проведення товарознавчого дослідження, 1650 грн. за проведення судової авто товарознавчої експертизи. В рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача ПрАТ «СТ «Іллічівське» по 5000 грн., а з відповідача ОСОБА_5 по 10 000 грн. на кожного з позивачів.
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 28 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СТ «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування за завдану майнову шкоду в сумі 17 270 грн., страхове відшкодування за завдану моральну шкоду в сумі 2 550 грн., судові витрати 1211 грн. 48 коп., а всього 21 481 грн. 48 коп.
Стягнуто з ПрАТ «СТ «Іллічівське» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 2 550 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., судові витрати в сумі 78 грн. 75 коп., а всього 5078 грн. 75 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ «СТ «Іллічівське», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПрАТ «СТ «Іллічівське» відмовити. Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до ч.5 ст. 76, ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_5, які будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПрАТ «СТ «Іллічівське» Александрова О.О., представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_9, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення позивача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду про стягнення з відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., сторонами не оскаржується.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 23,1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 6, 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», висновку судової авто товарознавчої експертизи № 664 від 08 травня 2014 року та стягнув з відповідача ПрАТ «СТ «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 17 270 грн. збитків, завданих ДТП.
З такими висновком суду колегія суддів не може не погодитися, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Апеляційного суду Донецької області від 19 березня 2013 року ОСОБА_5, 21 квітня 2011 року о 07 год. 05 хв. в м. Маріуполі на перехресті пр. Будівельників та бул. Шевченка, керуючи автомобілем марки «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_2, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись на зелений сигнал світлофору не надав перевагу в русі автомобілю «ГАЗ», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, який завершував переїзд перехрестя та скоїв зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби було пошкоджено, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договору підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВЕ/4657817 від 11 серпня 2010 року, строком дії з 11 серпня 2010 року по 10 серпня 2011 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАт «СТ «Іллічівське», забезпечений транспортний засіб «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_2. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500 грн., франшиза 510 грн.
Відповідно до звіту № 151 з оцінки транспортного засобу від 20 квітня 2013 року (СПД ОСОБА_11), виконаного на замовлення ПрАТ «СТ «Іллічівське», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ГАЗ», державний номер НОМЕР_3, складає 8230 грн., вартість відновлюваного ремонту внаслідок пошкодження його при ДТП складає 25 510 грн. 34 коп.
ПрАТ «СТ «Іллічівське» відповідно до розрахунку страхового відшкодування було виплачено страхове відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі 7720 грн., що розраховане як сума вартості матеріального збитку за вирахуванням безумовної франшизи 510 грн.
На підставі заяви ОСОБА_3 від 22 травня 2013 року судовим експертом ОСОБА_12 18 червня 2013 року складено висновок авто товарознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу «ГАЗ», державний номер НОМЕР_3, згідно якого середня ринкова вартість автомобіля складає 16 144 грн. 20 коп.
Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи № 664 від 08 травня 2014 року ринкова вартість транспортного засобу «ГАЗ», державний номер НОМЕР_3, без врахування аварійних пошкоджень на момент проведення дослідження складає 35 870 грн.
Ринкова вартість транспортного засобу після ДТП на момент проведення дослідження складає 7585 грн. 17 коп.
Згідно п. 8.3 Методики, відновлення цього автомобіля є економічно необґрунтованим.
Вартість матеріальної шкоди (з технічної точки зору), заподіяної власнику автомобіля «ГАЗ», державний номер НОМЕР_3, складає 28 284 грн.83 коп.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до п.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За положеннями ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції при розрахунку належних позивачу ОСОБА_3 виплат правомірно виходив з висновку судової авто товарознавчої експертизи № 664 від 08 травня 2014 року, згідно якої вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «ГАЗ», державний номер НОМЕР_3, складає 28 284 грн.83 коп.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судовим експертом під час проведення експертизи положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів є безпідставні.
Висновок судової авто товарознавчої експертизи є належним доказом у справі, оскільки здійснений на підставі ухвали суду, особою, яка має відповідну освіту, фах та спеціальні знання, внесений до єдиного державного Реєстру атестованих судових експертів. Висновки досліджень, надані сторонами, є письмовими доказами які підлягають дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Враховуючи, що висновки досліджень містили протиріччя, судом за клопотанням сторони і була призначена судова авто товарознавча експертиза.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд першої інстанції, відповідно до ч.4 ст.212 ЦПК України, навів мотивування чому при розрахунку надав перевагу саме вказаному висновку судової експертизи, а не послався на звіт № 151 від 20 квітня 2013 року, виконаний на замовлення ПрАТ «СТ «Іллічівське», чи звіт № 002/180613, виконаний на замовлення позивача ОСОБА_3
Відповідно до положень ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Не погоджуючись з висновком експертизи та посилаючись на безпідставну відмову судом першої інстанції у призначені повторної експертизи, відповідач в суді апеляційної інстанції клопотання про призначення повторної експертизи не заявляв, мотивуючи це тим, що належним доказом розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди є дослідження спеціаліста № 151 з оцінки транспортного засобу від 20 квітня 2013 року.
Суд першої інстанції навів правове обґрунтування свого рішення, підстав для скасування рішення в зазначеній частині та відмови у задоволені позову про відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів не вбачає.
Також колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду і в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4
За положеннями п. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п.п. 1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України.
Моральна шкода, передбачена п.п. 1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 2550 грн. судом було прийнято до уваги обставини, наведені позивачами в обґрунтування спричиненої моральної шкоди, завданою здоров'ю внаслідок отримання тілесних ушкоджень при ДТП, що підтверджується наявними в справі медичними документами.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених позовних вимог, підстав для зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: