Провадження № 2/200/228/2014
КОПІЯ:
Справа № 200/11396/14 - ц
РІШЕННЯ
(заочне)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2014 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - Бібіка М.М.,
при секретарі - Дельфонцевій Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товарної біржи «Альянц», третя особа: Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області; про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, вказавши третьою особою: УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області; про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 23 листопада 1991 року між нею та ОСОБА_3 був укладений шлюб. Під час перебування у шлюбі, ними спільно був придбаний автомобіль «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_1 та зареєстрований 23 серпня 2006 року в органах ДАІ. 23 березня 2010 року шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. У зв'язку із розглядом іншої цивільної справи в апеляційному суді Дніпропетровської області про поділ спільного майна між нею та ОСОБА_3, їй стало відомо, що 12 лютого 2009 року вищезазначений автомобіль був знятий з реєстраційного обліку та реалізований ОСОБА_3 на підставі біржового договору купівлі - продажу транспортного засобу від 12 лютого 2009 року ОСОБА_2 Однак позивач, у зв'язку із тим, що даний правочин, було вчинено без її згоди, звернулася до суду та просила визнати недійсним біржовий договір купівлі - продажу автомобіля «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_1, укладений 12 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. а.с. 3 - 5).
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2014 до справи було залучено в якості співвідповідача Товарну біржу «Альянц» (а.с. а.с. 96 - 101, 103 - 104)
Представники позивача та позивач у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с. а.с. 141, 142).
Відповідачі та їх представники, а також представник третьої особи до судового засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст.ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представників позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 137, 138, 139 - 140).
Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Судом було встановлено, що 23 листопада 1991 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, після укладання якого дружині було присвоєно призвище - ОСОБА_1 (а.с. 6).
За час подружнього життя серед іншого майна придбали автомобіль «Subaru Tribeca», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
12 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений біржовий договір купівлі - продажу автомобіля «Subaru Tribeca», 2006 року випуску, кузов НОМЕР_2, світло - синього кольору за 100 гривень (а. с. 11).
У відповідності до розписки від 28 березня 2009 року, ОСОБА_3 продав вищезазначений автомобіль за 19 500,00 доларів США (а.с. 12).
23 березня 2010 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 20 квітня 2010 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 100 (а.с. 9).
Згідно з відповіддю Дніпропетровського ВРЕВ - 1 підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 20 листопада 2010 року, за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль «Subaru Tribeca», державний знак НОМЕР_1, знятий з реєстрації 12 лютого 2009 року та на теперішній час за не значиться (а.с. 10).
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України, Цивільним кодексом України та постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В силу ч. ч. 1,2 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Статтею 68 СК України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, а розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
В силу ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою власників.
На підставі ч. 4 ст. 369 ЦК України, правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Згідно з п. 26 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної сумісної власності, інші співвласники відповідно до частини другої ст. 369 ЦК України до участі у справі не залучаються, оскільки правочин щодо розпорядження спільним майном вважається вчиненим за згодою всіх співвласників. За відсутності такої згоди інші співвласники відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України, можуть пред'являти позов про визнання такого правочину недійсним.
В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ураховуючи зміст приведених норм закону та встановлені обставини справи, зважаючи на те, що автомобіль «Subaru Tribeca» було придбано ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1, й відповідно автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя на відчуження якого необхідна згода дружини, суд, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати недійсним біржовий договір купівлі - продажу автомобіля «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_1, укладений 12 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Також, у порядку ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 57 гривень 35 копійок з кожного.
Керуючись ст. ст. 60, 65, 68, 69 Сімейного кодексу України, ст. ст. 215, 216, 368, 369 Цивільного кодексу України, п.п. 4, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 74, 79, 88, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товарна біржа «Альянц», третя особа: Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області; про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля - задовольнити.
Біржовий договір купівлі - продажу автомобіля «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, укладений 12 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - визнати недійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в сумі 57 гривень 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в сумі 57 гривень 35 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя (підпис) М.М. Бібік
З оригіналом згідно: Є.О. Дельфонцева
Голова Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська І.Ю. Литвиненко