ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 5019/2862/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Титан-Юг"

на ухвалу та постановугосподарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року

у справі№ 5019/2862/11 господарського суду Рівненської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард"

доЗакритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

про визнання банкрутом,

за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Титан-Юг" - Кислюк В.В., дов. б/н від 30.04.2014 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" - Губар В.Є., дов. б/н від 01.12.2013 року; від Генеральної прокуратури України - Кузнєцова Ю.В., посв. № 023135 від 26.11.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року у справі № 5019/2862/11 (суддя - Трускавецький В.П.) частково задоволено заяву Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (далі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів") про визнання грошових вимог до боржника. Визнано грошові вимоги ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до боржника - Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (далі - ЗАТ "Рівненський ливарний завод") у справі № 5019/2862/11 на суму 2986036,53 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги, та 1073,00 грн. - судовий збір, як вимоги першої черги, із включенням їх до реєстру вимог кредиторів. Відмовлено ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у визнанні грошових вимог до боржника - ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у справі № 5019/2862/11 на суму 39089700,00 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року у справі № 5019/2862/11 (головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Дужич С.П., суддя - Демянчук Ю.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Титан - Юг" (далі - ТОВ "Концерн Титан - Юг") залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року у справі № 5019/2862/11 - без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року у справі № 5019/2862/11, ТОВ "Концерн Титан - Юг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року у справі № 5019/2862/11 скасувати в частині відмови ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у визнанні грошових вимог до боржника - ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у справі № 5019/2862/11 на суму 39089700,00 грн. Прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги до боржника - ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у справі № 5019/2862/11 на суму 39089700,00 грн. як конкурсні та включити до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард") подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ "Концерн Титан - Юг", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року у справі № 5019/2862/11 - без змін.

ТОВ "Концерн Титан - Юг" подало до Вищого господарського суду України додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких просить відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду касаційної скарги на 15 днів.

В судовому засіданні 18.11.2014 року колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про недоцільність відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

Крім того, в судовому засіданні 28.10.2014 року на підставі поданого скаржником клопотання вже продовжувався строк розгляду касаційної скарги та відкладався розгляду справи, в зв'язку з необхідністю витребування всіх матеріалів справи № 5019/2862/11.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Згідно з ч. 2 ст. 14 вказаного Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 року за заявою ТОВ "Компанія з управління активами Форвард", як керуючого активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового фонду "Лідер", порушено провадження у справі № 5019/2862/11 про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року у справі № 5019/2862/11 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" в сумі грошових вимог кредиторів 69550647,54 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 5019/2862/11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (далі - ТОВ "Фірма "Восток") від 07.12.2012 року № 166 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року у справі № 5019/2862/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2014 року у справі № 5019/2862/11 касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Восток" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 5019/2862/11 в частині визнання кредиторських вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" скасовано. Справу № 5019/2862/11 в частині розгляду кредиторських вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" направлено до господарського суду Рівненської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Скасовуючи судові акти судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що висновок судів про визнання вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у сумі 39089700,00 грн. як конкурсних є передчасним, оскільки розмір таких кредиторських вимог, які є збитками та обов'язок їх відшкодування було встановлено лише під час розгляду справи № 5019/1734/11 на підставі судового рішення від 14.05.2012 року, тобто після порушення даної справи про банкрутство.

За результатами нового розгляду справи, перевіривши обґрунтованість грошових вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" поданими документами, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" про визнання грошових вимог до боржника. Визнано грошові вимоги ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" до боржника - ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у справі № 5019/2862/11 на суму 2986036,53 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги, та 1073,00 грн. - судовий збір, як вимоги першої черги, із включенням їх до реєстру вимог кредиторів. Відмовлено ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у визнанні грошових вимог до боржника - ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у справі № 5019/2862/11 на суму 39089700,00 грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що в підтвердження своїх вимог ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" посилалося на договір оренди нежитлової будівлі овочесховища № О-РЗТА-РЛЗ-5 від 30.09.2011 року, договір оренди основних засобів № О-ВІК-РЗТА-РЛЗ від 05.06.2007 року з додатковими угодами, договір оренди нежитлового приміщення Залу зборів ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-10 від 30.09.2011 року, договір оренди нежитлового приміщення КВУ з прибудовою ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-9 від 30.09.2011 року, договір оренди нежитлового приміщення механічного цеху ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-8 від 30.09.2011 року, договір оренди площі метало-модульного цеху №12 від 05.06.2007 року з додатковими угодами, додаткову угоду до договору оренди №12 від 05.06.2007 року від 30.09.2011 року з актом приймання-передачі, договір оренди нежитлового приміщення будівля Градирні ВАТ "РЗТА"№ О-РЗТА-РЛЗ-7 від 30.09.2011 року, договір оренди нежитлового приміщення корпусу №7 ВАТ "РЗТА" № О-РЗТА-РЛЗ-6 від 30.09.2011 року, договір оренди закритої стоянки для електрокар № О-Е-РЗТА-РЛЗ-2 від 05.06.2007 року з додатковими угодами, договір оренди площі будівлі інженерно-лабораторного корпусу ВАТ "РЗТА" від 05.06.2007 року з додатковими угодами, додаткову угоду до договору оренди площі ІЛК від 30.09.2011 року, рішення господарського суду Рівненської області № 14/166 від 20.01.2011 року (том - кредиторські вимоги ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів").

Грошові вимоги (кредиторські вимоги) на суму 42075736,53 грн. (сума вимог підтверджена документами) включають в себе боргові зобов'язання ЗАТ "Рівненський ливарний завод" щодо виконання наступних господарських операції, а саме: 126228,00 грн. - розмір боргу по оплаті вартості виконаних робіт Філією "Ремонтник" ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", які замовлялися боржником, що підтверджується актами виконаних робіт та накладними; 2859808,53 грн. - зобов'язань Боржника перед ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" за Договорами оренди станом на дату порушення провадження у справі; 39089700,00 грн. - розмір завданих збитків за незаконне використання приміщення ливарного цеху.

З метою підтвердження суми 2859808,53 грн. заявником були надані договори оренди основних засобів та нерухомого майна від 05.06.2007 року, які в судовому порядку 03.09.2007 року були визнані дійсними і такими, що не потребують нотаріального посвідчення. Зазначене підтверджується судовими рішеннями Постійно діючого третейського суду (Донецьке відділення) від 03.09.2007 року. Також, з метою підтвердження даної суми боргу кредитором було надано акт звірки взаєморозрахунків узгоджений та підписаний як зі сторони кредитора, та і зі сторони ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (том - кредиторські вимоги ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів").

Заборгованість за даними бухгалтерського обліку Філії "Ремонтник" в розмірі 126228,00 грн. - це заборгованість Боржника за виконані роботи Філією "Ремонтник". Дана заборгованість виникла до дати порушення провадження по справі та підтверджувалася актами виконаних робіт та накладними (Копія Акту № 10-5 від 25.10.2011 року, Копія Акту № 10-4 від 25.10.2011 року, копія Акту №1 здачі-приймання робіт, Копія Накладної № 23 від 27.04.2011 року, Копія Накладної № 24 від 28.04.2011 року, Копія Довіреності № 448 від 21.04.2011 року).

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків щодо визнання та віднесення до четвертої черги кредиторських вимог заявника в частині 2859808,53 грн. - зобов'язань Боржника перед ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" за Договорами оренди станом на дату порушення провадження у справі та вимог в частині 126228,00 грн. - розмір боргу по оплаті вартості виконаних робіт Філією "Ремонтник", з огляду на те, що дані суми боргу виникли до 30.12.2011 року (порушення провадження у справі) та підтвердженні відповідними документами, які знаходяться в матеріалах справи. Також правомірним є висновок судів щодо визнання віднесення судового збору у розмірі 1073,00 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство.

Щодо вимог у сумі 39089700,00 грн. завданих збитків за незаконне використання приміщення ливарного цеху, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" вказувало, що збитки у розмірі 39089700,00 грн. були завдані йому боржником внаслідок неналежної експлуатації нерухомого майна - корпусу ливарного цеху, що підтверджується актом обстеження технічного стану приміщення ливарного цеху, підписаний спільною комісією станом на 26.05.2011 року. Зазначеним актом встановлено значні руйнування приміщення.

На момент порушення справи про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод" (30.12.2011 року) у ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" зобов'язання про відшкодування завданих збитків за рахунок незаконного використання приміщення ливарного цеху мало лише майновий вираз, який не є достатньою правовою підставою для звернення з заявою про включення вимог до реєстру вимог кредиторів. Враховуючи дане, грошовий еквівалент суми завданих збитків у зв'язку з незаконним використанням приміщення ливарного цеху було визначено 13.04.2012 року відповідно до проведеної судово-будівельної експертизи та підтверджено рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 5019/1734/11 від 14.05.2012 року.

Розмір збитків та обов'язок їх відшкодування було встановлено боржником лише під час розгляду справи № 5019/1734/11 на підставі судового рішення від 14.05.2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися і розглядаються тільки в межах ліквідаційної процедури.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків, що такі вимоги не є конкурсним зобов'язанням боржника в розумінні абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство боржника (30.12.2011 року) та можуть бути заявлені відповідно до ст.ст. 23, 25 Закону про банкрутство в ході ліквідаційної процедури, в разі застосування такої до боржника.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Титан-Юг" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року у справі № 5019/2862/11 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю.

Судді: Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.