ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р. Справа № 804/12638/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про стягнення 2319 грн,88 коп., -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2014 року Тернівський районний центр зайнятості м. Кривого Рогу звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмку) в розмірі 2319 грн,88 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований в Тернівському районному центрі зайнятості як роботодавець, що використовує найману працю та є платником страхових внесків та у відповідності до ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" своєчасно і в повному обсязі повинен сплачувати страхові внески. Остання розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків була надана відповідачем за 9 місяців 2010 року, у якій сума недоїмки складає 2319,88грн. Однак відповідач у встановлені строки вказану суму страхових внесків не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану суму недоїмки у судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 16.09.2014 року надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, при цьому у клопотанні на позовних вимогах наполягав (а.с. 20).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 09.09.2014р. у відповідності до ст.35, ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.19).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника районного центру зайнятості, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" зареєстровано як юридична особа за адресою: 50017, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Новосібірська, буд.21, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.03.2014 (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (чинного на момент виникнення правовідносин) управління страхуванням на випадок безробіття здійснює Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

У відповідності до ч. 1 ст.12 зазначеного Закону ( в редакції чинної на момент виникнення правовідносин), функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (чинного станом на 2010р.) роботодавець та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені ст. 38 цього Закону.

Пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Так, відповідач подав до центру зайнятості розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до фонду за 9 місяців 2010 року, в якій самостійно визначив до сплати суму страхових внесків у розмірі 2319грн,88 коп. (а.с.6).

Зазначена сума заборгованості не була сплачена відповідачем у встановлені законодавством строки.

Згідно абзацу першого частини першої статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Ч. 2 ст. 38 вищевказаного Закону не сплачені в строк страхові внески, стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкціях, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно з абз. 5 ч. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011р., стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання без поважної причини не з'явився, доказів погашення заборгованості по сплаті страхових внесків за 9 місяців 2010р. у встановлені законом строки в сумі 2319 грн,88 коп. суду не надав, а також не надано суду і доказів правомірності несплати вказаної суми страхових внесків.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 69, 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про стягнення 2319грн.88коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (50017, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Новосібірська, буд.21, ЄДРПОУ 13416624) на користь Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу (адреса: 50047, м. Кривий Ріг, вул. 23-го Лютого, буд. 107, р/р 37171001012632 ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37665132) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2319,88 грн. (дві тисячі триста дев'ятнадцять грн. 88коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва