ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"24" листопада 2014 р. Справа № 911/4212/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/4212/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, ідентифікаційний код: 22200649, місце знаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 4,

до публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ", ідентифікаційний код: 00292474, місцезнаходження: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 13,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Сабрига В.Д., яка діє на підставі довіреності від 17.02.2014 року № 64/01;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач у період з травня 2014 року по вересень 2014 року не перераховував грошові кошти на відшкодування пільгових пенсій за списком №2, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість у сумі 6 160,40 грн. (шість тисяч сто шістдесят гривень 40 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014 року порушено провадження у справі № 911/4212/14 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 03 листопада 2014 року.

15.10.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшла заява про припинення провадження у справі від 15.10.2014 року б/№ (вх. №22244/14 від 15.10.2014 року), у якій Відповідач просить припинити провадження у справі №911/4212/14, порушене ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014 року, як порушене помилково.

03.11.2014 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали від 02.10.2014 року, подав витребувані судом документи, надав пояснення по справі, проти заяви Відповідача про припинення провадження заперечував та просив суд надати Позивачу час для підготовки обґрунтованих заперечень щодо вказаної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, вимоги ухвали від 02.10.2014 року не виконав. Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2014 року розгляд справи відкладено на 24 листопада 2014 року.

24.11.2014 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який надав пояснення по справі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, вимоги ухвали від 03.11.2014 року не виконав.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов наступних висновків.

У заяві про припинення провадження у справі від 15.10.2014 року б/№ Відповідач просить припинити провадження у справі №911/4212/14, порушене ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014 року, як порушене помилково, обґрунтовуючи це тим, що спір у справі є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі №Б8/022-12 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ".

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2012 року відкрито процедуру санації Публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ".

Згідно абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред., яка набула чинності 19.01.2013 року (Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"» від 22.12.2011 року 4212-VI зі змінами і доповненнями), поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Підпунктом 1-1 п. 1 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ред., яка набула чинності 19.01.2013 року визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як встановлено судом, провадження у справі №Б8/022-12 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ" порушено до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"» від 22.12.2011 року 4212-VI; станом на поточну дату господарським судом Київської області у справі №Б8/022-12 не прийнято постанову про визнання Публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, при розгляді справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ" підлягають застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в реакції, чинній до 19.01.2013 року (останні зміни внесено Законом України від 02.10.2012 № 5405-VI).

За наслідками системного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в реакції, чинній до 19.01.2013 року, судом встановлено, що вказаною редакцією Закону не передбачено підвідомчість господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, справ у спорах з поточними вимогами до боржника щодо якого відповідним господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, суд зазначає, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, до визнання боржника банкрутом спори за поточними вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження судом, до підвідомчості якого віднесено вирішення такого спору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 6 160,40 грн., що утворилась внаслідок неперерахування Відповідачем коштів на відшкодування пільгових пенсій за списком №2 за період з травня 2014 року по вересень 2014 року.

При цьому в позовній заяві Позивач обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до господарського суду Київської області посилається на абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року 4212-VI) та п. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 1.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі за текстом: Інструкція), ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктами 6.1., 6.4. Інструкції визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно здодатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Згідно абз.абз. 3, 6 п. 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року № 10, не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень: Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду. Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з позовом не як суб'єкт господарської діяльності за захистом власних прав та інтересів, а як уповноважений державою орган при здійсненні ним владних управлінських функцій, тому, відповідно до положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, позов про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 23.11.2011 року у справі № 5021/456/2011 та від 28.11.2011 року у справі № 5021/1578/2011.

Разом з тим, приналежність спорів про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до компетенції адміністративних судів вбачається з постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 року у справі № 21-113а13.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, враховуючи те, спір у справі між Позивачем та Відповідачем виник у сфері публічно-правових відносин загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо обов'язку Відповідача відшкодувати Позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до вимог ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку про те, що вказаний спір у справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а заява Відповідача про припинення провадження у справі від 15.10.2014 року б/№ підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Позивач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду загальної юрисдикції, при цьому вірно визначивши підвідомчість такого спору.

Частиною 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ" про припинення провадження у справі від 15.10.2014 року б/№ (вх. №22244/14 від 15.10.2014 року), - задовольнити.

2. Провадження у справі № 911/4212/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області до публічного акціонерного товариства "ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ І КАМЕНЕОБРОБНИЙ КОМБІНАТ "БІЛИЧІ" про стягнення заборгованості, - припинити.

3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя П.Ф. Скутельник