У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді: суддівМіщенка С.М., Солодкова А.А., Шибко Л.В.,
при секретарі з участю прокурора та захисника Мельник Г.А., Матюшевої О.В. ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 листопада 2014 року матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2014 року.
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 5 червня 2014 року
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, -
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 визнано винним у тому, що 8 березня 2014 року, приблизно 20 год., знаходячись неподалік дитячої юнацько-спортивної школи, що по просп. Перемоги, 3 в м. Нововолинську, під час конфлікту, він умисно наніс два удари ножем в область живота ОСОБА_8, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2014 року вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 5 червня 2014 року в частині призначеного ОСОБА_7 покарання скасовано та постановлено свій вирок, яким ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України призначено 5 років позбавлення волі та вирішено питання про зарахування в строк покарання часу попереднього ув'язнення з 9 березня по 5 червня 2014 року. В решті цей вирок залишено без зміни.
В касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 змінити, звільнити засудженого від відбування призначеного апеляційним судом покарання із застосуванням статей 75 і 76 КК України з посланням на те, що судом першої інстанції засудженого з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, та думки самого потерпілого було обгрунтовано звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення касаційної скарги захисника без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Висновки суду першої інстанції про винність засудженого ОСОБА_7 у заподіянні потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень та кваліфікація його злочинних дій за ч. 1 ст. 121 КК України у касаційній скарзі захисником не оспорюються.
Що ж стосується доводів касаційної скарги захисника про незаконність вироку апеляційного суду, яким скасовано вирок суду першої інстанції в частині звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та постановлено свій вирок з призначенням засудженому покарання, яке він має відбувати реально, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження касаційним судом встановлено, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7, яким йому за ч. 1 ст. 121 КК України було призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, дійшов правильного висновку про те, що застосування до засудженого вимог ст. 75 КК є неправильним застосуванням кримінального закону, яке в кінцевому рахунку призвело до призначення йому надто м'якого покарання, оскільки суд першої інстанції призначив таке покарання без належного врахування ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого та конкретних обставин справи.
Такий висновок апеляційного суду колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки при призначенні покарання цей суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, врахував як тяжкість вчиненого засудженим злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання та конкретні обставини справи. Крім того, апеляційним судом також враховано те, що ОСОБА_7 раніше вчиняв правопорушення, знаходився на профілактичному обліку, має негативну характеристику за місцем проживання, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції повною мірою врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого ОСОБА_7, обставини, що пом'якшують покарання, конкретні обставини справи - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень із застосуванням ножа незнайомій особі шляхом нанесення двох ударів, та призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому його не можна визнати невідповідним ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Тому законних підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, для пом'якшення призначеного ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України за доводами касаційної скарги захисника, у колегії суддів немає.
Оскільки кримінальний закон апеляційним судом застосовано правильно, тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_7 - без зміни.
На підставі наведеного та керуючись статтями 434-436 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Вирок Апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2014 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
Міщенко С.М. Солодков А.А. Шибко Л.В.