Копія                                                                                                                                                                                                Справа № 2-244/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 березня 2008р.            Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:               головуючої судді             - Андрущенко-Луценко С.В.

                               при секретарі                   - Литвиненко О.М.

                               з участю адвоката           - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом Миргородської центральної районної лікарні 

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

21.01.2008 року Миргородська центральна районна лікарня звернулася до Миргородського міськрайонного суду  із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 15.02.2008 року до участі в справі в якості третіх осіб притягнуто Миргородську міську раду і Миргородську районну державну адміністрацію та виключено з числа третіх осіб Управління державного казначейства України в Миргородському районі та притягнуто в якості третьої особи Державне казначейство України (а.с.44).

В судовому засіданні представник Миргородської ЦРЛ Данилевський В.І. позов підтримав. Пояснив, що відповідач працює в Миргородській ЦРЛ на посаді завідуючого хірургічним відділенням з 28.10.1997 року. Свої посадові обов'язки ОСОБА_1 виконував неналежним чином, а саме: неодноразово видавав листки непрацездатності особам, які проходили лікування під його наглядом, але фактично в хірургічному відділенні не знаходилися, а з'являлися до відповідача тільки для чергового огляду, перев'язки чи проходження процедур, після чого уходили додому. На таких осіб заводились історії хвороби, які належним чином не велись, в них були відсутні всі необхідні записи, які повинен здійснювати ОСОБА_1, як лікуючий лікар.

Відповідачем були підписані листки непрацездатності на ім'я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та він поставив на них свою печатку, не пересвідчившись чи дійсно ці особи проходили лікування в хірургічному відділенні, в той час як вони фактично не лікувалися і не були хворими.

Проведеними службовими перевірками та рішенням господарського суду Полтавської області від 23.10.2007 року встановлено вину ОСОБА_1 в порушеннях Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують  тимчасову непрацездатність громадян, внаслідок чого неправомірно було видано листки непрацездатності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 На підставі даних листків непрацездатності Фондом соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності було виплачено кошти в сумі 5369грн. 41коп. За грубі порушення при видачі лікарняних листів ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Оскільки кошти в сумі 5369грн. 41коп. були стягнуті з Миргородської ЦРЛ, то установа звертається з регресними вимогами, щодо відшкодування завданої шкоди до відповідача.

Просить стягнути з відповідача на користь Миргородської ЦРЛ 5369грн. 41коп. завданої шкоди та понесені позивачем при зверненні з позовом до суду судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 позову не визнав. Пояснив, що дійсно він працює в Миргородській ЦРЛ на посаді завідуючого хірургічним відділенням. Ним підписувались листки непрацездатності на осіб, які зазначені в рішенні господарського суду Полтавської області, але остаточне оформлення листків непрацездатності та історій хвороб не входить до його компетенції, він повинен лише здійснювати належний контроль за вірністю оформлення вище зазначених документів підзвітними йому працівниками. Його вина лише в тому, що він довіряв своїм працівникам, які і ввели його в оману та використали ситуацію в своїх інтересах. Його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за систематичне необґрунтоване встановлення тимчасової непрацездатності громадянам на протязі 2005 року. Правомірність даного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності ним не оспорювалась, але звертає увагу суду що крім нього за ці ж дії до дисциплінарної відповідальності притягнуто ще і інших працівників ЦРЛ. В задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позов не визнав, вважав, що не доведено вини відповідача у заподіянні Миргородській ЦРЛ шкоди, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи - Миргородської райдержадміністрації позов підтримав. Пояснив, що райдержадміністрація являється головним розпорядником коштів, що виділяються Миргородській ЦРЛ. Вина відповідача в заподіянні шкоди лікарні доведена, а тому позов підлягає до задоволення.

Представник третьої особи Миргородської міської ради в судове засідання не з'явився. Установа направила на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути у відсутності представника.

Представник третьої особи - Державного казначейства України в судове засідання не з'явився. Установа була належним чином повідомлена про день та час судового розгляду справи. Клопотань про відкладення справи розглядом не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді завідуючого хірургічним відділенням Миргородської ЦРЛ згідно наказу № 187 від 28 жовтня 1997 року (а.с.22).

Наказом № 139-в по Миргородській ЦРЛ від 10.08.2006 року „Про результати проведення службового розслідування з приводу виписки листів непрацездатності по Миргородській ЦРЛ” завідуючому хірургічним відділенням ОСОБА_1 за систематичне необґрунтоване встановлення тимчасової непрацездатності громадянам на протязі 2005 року, за порушення вимог Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ України від 13.11.2001 року № 455 та Наказу МОЗ України від 27.07.1998 року „Про тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України” оголошено догану (а.с.81). Правомірність дисциплінарного стягнення відповідачем не оспорювалась.

Рішенням господарського суду Полтавської області 23 жовтня 2007 року за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Миргородської центральної районної лікарні стягнуто з ЦРЛ на користь Фонду 5369грн. 41коп. матеріальної шкоди. Даним рішенням встановлено, що шкода завдана внаслідок неправомірних дій завідуючого хірургічним відділенням Миргородської ЦРЛ - ОСОБА_1 (а.с.7-8).

Згідно ст. 233 ч.3 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, завданої підприємству, установі, організації встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Оскільки суму 5369грн. 41коп. з Миргородської ЦРЛ було стягнуто за рішенням господарського суду Полтавської області від 23.10.2007р., то і право регресної вимоги у позивача виникло саме з 23 жовтня 2007 року.

Відповідно до ст.ст. 130; 132 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправним діями (бездіяльністю) працівника. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Оскільки ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з Миргородською ЦРЛ, договорів про повну матеріальну відповідальність між ЦРЛ і відповідачем не укладалося, що підтверджується довідкою позивача (а.с.39), то і матеріальну відповідальність відповідач повинен нести в межах свого середнього місячного заробітку.

Середній заробіток відповідача визначається судом на підставі довідки про зарплату за останні 2 місяці роботи (а.с.40).

Суд приходить до переконання, що відповідальність по позову повинен нести саме ОСОБА_1, оскільки на нього посадовою інструкцією (а.с.58-60) покладено обов'язок перевірки правильності ведення історій хвороби та контроль за діяльністю підзвітних йому працівників, що відповідач в судовому засіданні не заперечував і шкода позивачеві була заподіяна серед іншого і внаслідок відсутності  належного контролю з боку завідуючого хірургічним відділенням за роботою підзвітних йому працівників, які також були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 136 КЗпП України встановлено порядок відшкодування шкоди. Не дотримання позивачем цього порядку не позбавляє його права на безпосереднє звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди.

Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 88; 208; 214; 215; 218 ЦПК України; ст.ст. 130; 132; 137; 136; 233 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Миргородської центральної районної лікарні  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миргородської центральної районної лікарні (ідентифікаційний код № 01999402 ЄДР № 15731200000000130, р/р № 35412007001219, ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, Код № 01999402) 2464грн. 70коп. (дві тисячі чотириста шістдесят чотири гривні сімдесят копійок) матеріальної шкоди та 83грн. 69коп. (вісімдесят три гривні шістдесят дев'ять копійок) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: / підпис /

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                  С.В.Андрущенко-Луценко