Копія                                                                                                                            Справа № 2-15/ 2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 лютого 2008р.                Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:                               головуючої судді    - Андрущенко-Луценко С.В.

                               при секретарі          - Литвиненко О.М.

                               з участю адвокатів - ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до ОСОБА_3, ДКП „Миргородтехінвентаризація”, Української Універсальної біржі, ОСОБА_4, Другої Миргородської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

про визнання недійсними договору купівлі-продажу і договору дарування квартири та передачу квартири до комунальної власності м. Миргорода

в с т а н о в и в :

04.06.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2. звернулися до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_3, Дочірнього комунального підприємства «Миргородтехінвентаризація» про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та передачу квартири до комунальної власності м. Миргород (а.с.4-6).

Ухвалою суду від 07.11.2007 року до участі в справі в якості співвідповідачів притягнуто Українську універсальну біржу та ОСОБА_5 (а.с.94).

15.11.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2. звернулися до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_3,ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним та передачу квартири до комунальної власності м. Миргород (а.с.106).

10.12.2007 року ухвалою суду два позови ОСОБА_1 і ОСОБА_2. об'єднано в одне провадження (а.с.117).

10.12.2007 року ухвалою суду по первісному позову змінено процесуальний статус третіх осіб ОСОБА_4 і другої Миргородської державної нотаріальної контори на співвідповідачів та замінено в позові на № 2 процесуальний статус третіх осіб ОСОБА_6,Української універсальної біржі, ДКП «Миргородтехінвентаризація», другої Миргородської державної нотаріальної контори на співвідповідачів (а.с.118).

17.01.2008 року ухвалою суду до участі в справі в якості співвідповідача притягнуто ОСОБА_7, інтереси якої буде представляти Миргородська міська рада, як орган опіки і піклування, враховуючи її недієздатність (а.с.144).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав. Пояснив, що у вересні 1995 році йому і його дружині ОСОБА_2. спільним рішенням адміністрації ВАТ «Миргородський коноплезавод» та профспілкового комітету даного підприємства була виділена в користування квартира НОМЕР_1 в гуртожитку розташованому в м. Миргороді по АДРЕСА_1. За даною адресою вони на даний час зареєстровані, але фактично з жовтня 2004 року не проживають. Теперішнім місцем їх проживання являється с. Білики Миргородського району, де в нього на праві приватної власності є житловий будинок, оскільки в квартирі вони жити не могли в зв'язку з відключенням помешкання від електропостачання, водопостачання, газопостачання. В жовтні 2006 року їм стало відомо, що квартира НОМЕР_1 поАДРЕСА_1 в м. Миргороді була продана по договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року відповідачу ОСОБА_3 Вважає договір купівлі-продажу незаконним, оскільки даний договір призвів до порушення їхніх конституційних прав на житло, а тому і просить визнати його незаконним згідно ст.. 228 ЦК України, а спірну квартиру передати до комунальної власності м. Миргорода, зобов'язавши ДКП «Миргородтехінвентаризація» зняти з реєстрації квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Миргороді, власником якої являється відповідач ОСОБА_3

Крім того під час судового розгляду справи йому стало відомо, що спірна квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Миргороді за договором дарування у 2005 році відповідачем ОСОБА_3 була подарована відповідачці ОСОБА_5. Даний договір є фіктивним, укладеним без наміру створення правових наслідків, оскільки обдарована особа реально не прийняла дану квартиру у свою власність. Даний договір  порушує  їхнє право на житло. З вище зазначених підстав просить визнати незаконним і договір дарування спірної квартири.

Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 понесені ними судові витрати при зверненні з позовом до суду та витрат на правову допомогу адвоката.

Позивачка ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилася, направила до суду лист, згідно якого позов нею підтримується, а справу  вона просить розглянути у її відсутність (а.с.172).

Представник позивачів адвокат ОСОБА_8 позов підтримав., просив його задовольнити в повному об'ємі, як законний та обґрунтований та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів понесені ними  по справі судові витрати та витрати по оплаті юридичної допомоги адвоката.

Відповідач ОСОБА_3, який представляв як свої інтереси так і інтереси своєї матері, відповідачки про справіОСОБА_5 по довіреності (а.с.116) позов не визнав. Пояснив, що після проведення аукціону, він  набув право на придбання квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в с. Гаркушинці. Договір купівлі-продажу спірної квартири було укладено між ним та арбітражним керуючим ОСОБА_4, який являється відповідачем по справі. Даний договір був посвідчений у Другій Миргородській державній  нотаріальній конторі з додержанням відповідної форми. Оскільки дана квартира придбана ним відповідно до чинного законодавства України, то він є добросовісним набувачем і мав право розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, що він і зробив  подарувавши спірну квартиру своїй матері ОСОБА_5. - відповідачці по справі. Підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування квартири він не вбачає, а тому в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_9 підтримавши позицію свого довірителя в задоволенні позову просила відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день та час судового розгляду справи. Направив на адресу суду свої письмові заперечення на позов, згідно яких при проведенні інвентаризації підприємства ВАТ „Миргородський коноплезавод” було складено акт обстеження гуртожитку від 18.07.2003 року, згідно якого сім'я позивачів в квартирі НОМЕР_1 не проживала і ніяких речей у квартирі не було. Ордер на вселення у спірну квартиру у позивачів відсутній, а тому в задоволенні позову просив відмовити (а.с.114-115).

Представник відповідача Другої Миргородської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. З установи на адресу суду надійшов лист, про розгляд справи у відсутність представника. При розгляді справи по суті нотаріальна контора покладалася на розсуд суду (а.с.170).

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду лист з проханням справу розглянути у її відсутності. Крім того, ОСОБА_6 направила на адресу суду пояснення на позов, згідно яких нею 28.04.2005 року було оформлено договір дарування спірної квартири. Порушень Закону при оформленні договору дарування нею не допущено, оскільки квартира перебувала у власності ОСОБА_3, під арештом чи забороною не була (а.с.134).

Представник відповідача ДКП „Миргородтехінвентаризація” в судове засідання не з'явився. Підприємство було належним чином повідомлено про день та час судового розгляду справи, направило на адресу суду лист, згідно якого справу просить розглядати у відсутності їхнього представника, а при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с.53; 59; 84; 165).

Представник органу опіки і піклування Філіментєва Т.Д., яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_7, як недієздатної особи, при вирішенні спору покладалася на розсуд суду (а.с.175).

Представник відповідача Української універсальної біржі в судове засідання не з'явився. Підприємство було належним чином повідомлене про день та час судового розгляду справи, про причини неявки свого представника суд не інформувало (а.с.157).

Представники третьої особи Миргородської міської ради Полтавський О.В., Тютюнник Н.А., що діяли на підставі відповідних довіреностей (а.с.173-174) заявлений позов вважали обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення через порушення житлових прав позивачів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що у власності ВАТ „Миргородського коноплезаводу” перебував гуртожиток на 78 місць, розташований по АДРЕСА_1 в м. Миргороді, що підтверджується відповідним переліком майна (а.с.19).

За спільним рішенням правління та профспілкового комітету ВАТ „Миргородського коноплезаводу” від 17 вересня 1995 року позивачам було надано у користування квартиру НОМЕР_1 в будинкуАДРЕСА_1в м. Миргороді (а.с.172).

З ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.02.2005 року вбачається, що ВАТ „Миргородський коноплезавод” постановою даного суду від 29.05.2003 року визнаний банкрутом (а.с.15).

Житловий будинок розташований в м. Миргороді по АДРЕСА_1 передано та прийнято до комунальної власності м. Миргород (а.с.13-14; 16).

15 березня 2004 року було проведено аукціон, предметом якого була квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Миргороді. Участь в торгах приймали позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_3 Квартиру придбано відповідачем ОСОБА_3 за результатами торгів, що підтверджується відповідним протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) (а.с.177).

30.04.2004 року за договором купівлі-продажу відповідач ОСОБА_3 за результатами аукціону купив квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Миргороді (а.с.136).

28.04.2005 року ОСОБА_3 подарував належну йому квартиру своїй матері ОСОБА_10, що підтверджується договором дарування (а.с.135).

Позовні вимоги про визнання незаконними результатів аукціону, переможцем якого став відповідач ОСОБА_3 позивачами не заявлено.

З наявних у справі ксерокопій паспортів позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2. вбачається, що вони значаться зареєстрованими по АДРЕСА_1 без вказівки номера квартири (а.с.32-33).

Вселення позивачів в гуртожиток не відповідало вимогам закону та проведено з порушення процедури, визначеної ст.ст. 127; 129 ЖК України, згідно яких єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, що мав бути виданий адміністрацією підприємства за місцем роботи позивача ОСОБА_1

Ці ж вимоги закріплені розділом ІІ ст.ст. 9; 10 „Примірного положення про гуртожитки”, згідно якого жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації ... та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

При розгляді справи судом позивач ОСОБА_1 пояснив, що такий ордер на вселення в гуртожиток його сім'ї не видавався. Власниками спірної квартири вони не являються.

Відповідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачі по справі не є сторонами оспорюваних ними договорів купівлі-продажу та дарування квартири. За ксерокопіями паспортів, вони не значаться зареєстрованими в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в м. Миргороді, адже в паспорті мається лише запис: АДРЕСА_1, без вказівки квартири. В спірній квартирі вони не проживають з жовтня 2004 року, що слідує з пояснень позивача ОСОБА_1 Позивач ОСОБА_1 має на праві приватної власності житловий будинок в с. Білики Миргородського району, де і проживає його сім'я.

Вище зазначені обставини дають суду підстави прийти до висновку, про те, що на час звернення позивачів до суду з позовом їх права чи охоронювані законом інтереси відповідачами порушені не були.

Обґрунтованих доказів про порушення своїх прав позивачі згідно вимог ст.ст. 10; 60 ЦПК України суду не надали.

З урахуванням викладених обставин підстав для визнання спірних договорів купівлі-продажу та дарування квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 немає.

Оскільки житловий будинок по АДРЕСА_1 в м. Миргороді належить територіальній громаді в особі Миргородської міської ради (а.с.13-14) та зважаючи на відсутність у позивачів повноважень на представництво територіальної громади м. Миргорода при розгляді даної справи, їх позовні вимоги про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Миргороді спірної квартири, покладення відповідного зобов'язання на відповідача ОСОБА_3, не ґрунтується на положеннях ст. 3 ЦПК України, з огляду на, що до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 61; 62; 64; 84; 88; 208; 214; 215 ЦПК України; ст.ст. 9; 127; 128; 129; 191 ЖК України; „Примірним Положенням про гуртожитки”; ст.ст. 202; 203; 382; 626; 638; 651 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ДКП „Миргородтехінвентаризація”, Української Універсальної біржі, ОСОБА_4, Другої Миргородської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договору купівлі-продажу і договору дарування квартири та передачу квартири до комунальної власності м. Миргород - відмовити,

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: / підпис /

Рішення суду набрало законної сили 10 квітня 2008 року.

Оригіналу відповідає:

Голова Миргородського міськрайонного суду                                                                                                    М.В.Гриб