Провадження № 6/200/963/14

                                                                                          КОПІЯ:

Справа № 200/4202/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2014 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                     Бібіка М.М.,

при секретарі                               –                     Дельфонцевій Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про скасування рішення третейського суду,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Кей Колект» у відповідності до останніх уточнень звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, із заявою про скасування рішення третейського суду. В обґрунтуванні своєї заяви вказали на те, що 01 липня 2010 року Постійно діючим міжрегіональним третейським судом при Асоціації «Українська третейська організація підприємств та фінансових установ» у складі третейського судді Карчагіна С.В. було ухвалено рішення по справі № 22/06/10, у відповідності до якого було визнано дійсним шлюбний договір подружжя в частині надання утримання (виплата аліментів) на дитину від 19 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без наступної його нотаріальної реєстрації; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 300 000 гривень 00 копійок на утримання (аліментів) дитини за шлюбним договором подружжя. На підставі зазначеного рішення третейського суду, Господарським судом Дніпропетровської області було розпочато процедуру банкрутства фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було включено до першої черги задоволення вимог кредиторів. Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області було визначено грошові вимоги ТзОВ «Кей Колект» до ОСОБА_1 в сумі 1 014 046 гривень 74 копійки на підставі рішення Тернівського міського суду від 07 травня 2002 року та віднесено до третьої черги задоволення вимог кредиторів. Однак, заявник вважає, що правовідносини за шлюбним договором за яким третейським суддею Карчагіним С.В. було ухвалено рішення не підвідомча третейському суду, у зв’язку із чим заявник звернувся до суду та просив скасувати рішення Постійно діючого міжрегіонального третейського суду при Асоціації «Українська третейська організація підприємств та фінансових установ» у складі третейського судді Карчагіна С.В. від 01 липня 2010 року (а.с. а.с. 3 – 6, 25 – 27).

Представник заявника у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання у якому просив розглянути справу у його відсутність та задовольнити заяву (а.с. а.с. 63, 77).

Учасники третейського розгляду у судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили (а.с. а.с. 64 – 65, 66 – 67, 68 – 69, 70, 71 – 72, 73 – 74, 75 – 76).

Частиною 2 статті 158 ЦПК України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд заяви за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 01 липня 2010 року Постійно діючим міжрегіональним третейським судом при Асоціації «Українська третейська організація підприємств та фінансових установ» у складі третейського судді Карчагіна С.В. було ухвалено рішення по справі № 22/06/10, у відповідності до якого було визнано дійсним шлюбний договір подружжя в частині надання утримання (виплата аліментів) на дитину від 19 квітня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без наступної його нотаріальної реєстрації; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 300 000 гривень 00 копійок на утримання (аліментів) дитини за шлюбним договором подружжя (а.с. а.с. 15 – 17).

04 березня 2013 року ОСОБА_3 подано заяву з вимогами до боржника на підставі якої арбітражним керуючим було визнано заявлені вимоги, та включено їх до першої черги задоволення вимог кредиторів на підставі наявності шлюбного договору, з посиланням на рішення третейського суду від 01 липня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року визначено грошові вимоги ТзОВ «Кей Колект» до ОСОБА_1 в сумі 1 014 046 гривень 74 копійки (на підставі рішення Тернівського міського суду від 07 травня 2002 року) які було віднесено до третьої черги задоволення вимог кредиторів (а.с. а.с. 8 – 10, 11 – 13).

Ліквідатор фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, порушуючи права та законні інтереси заставного кредитора у цій справі, провів продаж заставного майна, та зарахував їх у рахунок погашення аліментів на підставі шлюбного договору.

Згідно з п. 4 ст. 6 ЗУ «Про третейські суди», Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом можуть розглядати будь – які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах, що виникають із семейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з підстави, коли справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3895 ЦПК України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею, у тому числі, у разі якщо справа в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Таким чином, зважаючи на те, що постійно діючий міжрегіональний третейський суд при Асоціації «Українська третейська організація підприємств та фінансових установ» у складі судді Карчагіна С.В., ухвалив рішення від 01 липня 2010 року у справі № 22/06/10 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору подружжя в частині надання утримання (виплата аліментів) на дитину дійсним та стягнення за ним коштів, в межах своєї підвідомчості, яке відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди», суд вважає, що у задоволенні заяви ТзОВ «Кей Колект» про скасування рішення третейського суду від 01 липня 2010 року необхідно відмовити, оскільки відсутні визначені законом підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст. ст. 158, 197, 208 – 210, 3891 – 3896 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про скасування рішення третейського суду – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                            (підпис)                                         М.М.Бібік

З оригіналом згідно:                                                                                  ОСОБА_4

Голова Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська                     І.Ю.Литвиненко