ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2014 року Справа № 916/1072/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
прокуроране з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Одеської міської ради
на постановувід 30.09.2014 року Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 916/1072/14 господарського суду Одеської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Одеський завод гумових технічних виробів"
доОдеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Департамент комунальної власності Одеської міської ради
за участюПрокуратури Суворовського району міста Одеси
провизнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Одеський завод гумових технічних виробів" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 17.12.2013 року №4269-VI "Про розгляд подання прокуратури Суворовського району міста Одеси від 03.09.2013 року про усунення порушень вимог земельного законодавства", яким було задоволено подання прокуратури Суворовського району міста Одеси від 03.09.2013 року №8217 про усунення порушень вимог земельного законодавства.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, а ухвалою цього ж суду від 14.06.2014 року допущено до участі у справі прокуратуру Суворовського району м. Одеси.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року (суддя Брагіна Я.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року (головуючий суддя Будішевська Л.О., судді Мишкіна М.А., Філінюк І.Г.), позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 17.12.2013 року №4269-VI "Про розгляд подання прокуратури Суворовського району міста Одеси від 03.09.2013 року про усунення порушень вимог земельного законодавства".
Додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2014 року стягнуто з Одеської міської ради на користь ПАТ "Одеський завод гумових технічних виробів" витрат по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.
Одеська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих №810 від 15.06.1973 року заводу гумових виробів на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 140 було дозволено будівництво бази відпочинку-водної станції на частині території водної станції заводу "Большевик" (на березі моря за територією ватино-ватної фабрики).
Надалі завод гумових виробів було перетворено в орендне підприємство "Одеський завод гумових технічних виробів".
У вересні 1975 року були затверджені техноробочий проект та зведений кошторис на будівництво бази відпочинку на суму 20000 рублів, які пройшли експертизу генпроектувальника та були затверджені для виконання керівництвом Одеського заводу гумових виробів, що підтверджується довідкою про затвердження проектно-кошторисної документації.
Листом Міського управління Одеської обласної контори Всесоюзного банку фінансування капітальних вкладень за Вх.№17/281 від 13.05.1976 року було підтверджено, що документи стосовно будівництва бази відпочинку (водноспортивної станції) прийняті до фінансування.
Таким чином, Одеським заводом гумових виробів (який був на той час державним підприємством) за рахунок державних коштів було побудовано на законних підставах базу відпочинку-водноспортивну станцію, яка розташована на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 140.
В подальшому, наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області №1083 від 25.07.1995 року орендне підприємство "Одеський завод гумових технічних виробів" перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Одеський завод гумових технічних виробів".
Згідно переліку нерухомого майна, яке було передано у власність ВАТ "Одеський завод гумових технічних виробів", до статутного фонду товариства передані і об'єкти, що розміщені на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 140.
При приватизації ВАТ "Одеський завод гумових технічних виробів", яка була завершена в 1997 року, до переліку нерухомого майна увійшли 14 садівничих будиночків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 11.07.2003 року №1507-ХХIV "Про затвердження проекту відведення та надання Відкритому акціонерному товариству "Одеський завод гумових технічних виробів" в оренду земельної ділянки площею 0,4360 га, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 140, для експлуатації та обслуговування водноспортивної станції" позивачу надано у короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку за зазначеною адресою.
Також цим рішенням було затверджено проект відведення земельної ділянки.
Позивач на виконання пункту 4.1 вказаного рішення замовив в управлінні земельних ресурсів відповідні документи, що посвідчують право оренди земельної ділянки. ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" виготовив технічну документацію із землеустрою, а також актом від 03.08.2007 року було визнано межі земельної ділянки в натурі.
Рішенням від 09.10.2008 року №3687-V Одеська міська рада скасувала рішення від 11.07.2003 року №1507-ХХІV "Про затвердження проекту відведення та надання ВАТ "Одеський завод гумових технічних виробів" в оренду земельної ділянки, площею 0,4360, за адресою: Одеса, Миколаївська дорога, 140 для експлуатації та обслуговування водноспортивної станції", зазначивши про порушення позивачем земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року у справі №35/17-3274-2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року, за позовом ВАТ "Одеський завод гумових технічних виробів" до Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 09.10.2008 року №3687-V було задоволено позов та визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 09.10.2008 року №3687-V "Про скасування рішення Одеської міської ради №1507-ХХІV від 11.07.2003 року "Про затвердження проекту відведення та надання ВАТ "Одеський завод гумових технічних виробів" в оренду земельної ділянки, площею 0,4360, за адресою: Одеса, Миколаївська дорога, 140 для експлуатації та обслуговування водноспортивної станції".
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року за позовом ВАТ "Одеський завод гумових технічних виробів" до Головного управління Держкомзему у Одеській області, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області Головного управління Держкомзему у Одеській області Ярмуш Самара Халідовича, за участю прокурора Суворовського району м. Одеси про скасування припису, позов задоволено, скасовано припис Головного управління Держкомзему у Одеській області від 19.05.2011 року №003387 та встановлено, що з 1973 року спірна земельна ділянка перебувала в користуванні заводу гумових виробів на підставі рішення комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих №810 від 15.06.1973 року, яким заводу було дозволено на цій земельній ділянці будівництво водної станції на частині території водної станції заводу "Большевик" (на березі моря за територією ватино-ватної фабрики).
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 17.12.2013 року №4269-VІ "Про розгляд подання прокуратури Суворовського району м. Одеси від 03.09.2013 року про усунення порушень вимог земельного законодавства", яким задоволено подання прокуратури Суворовського району м. Одеси та вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення Одеської міської ради від 11.07.2003 року №1507- ХХІV "Про затвердження проекту відведення та надання Відкритому акціонерному товариству Одеський завод гумових технічних виробів" в оренду земельної ділянки площею 0,4360 га за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 140 для експлуатації та обслуговування водноспортивної станції".
Рішення Одеської міської ради від 17.12.2013 року №4269-VІ обґрунтовано тим, що позивачем не оформлено належним чином надану в оренду земельну ділянку, а також тим, що позивач ухиляється від оформлення договору оренди землі.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним вказаного рішення господарські суди як першої, так і апеляційної інстанцій встановили, що ні відповідач, ні прокурор в підтвердження порушення позивачем земельного законодавства чи ухилення його від укладення договору оренди земельної ділянки доказів суду не надали. Також, ними не надано доказів невідповідності рішення Одеської міської ради від 11.07.2003 року №1507-ХХVІ "Про затвердження проекту відведення та надання Відкритому акціонерному товариству Одеський завод гумових технічних виробів" в оренду земельної ділянки площею 0,4360 га за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 140 для експлуатації та обслуговування водноспортивної станції" Конституції України або іншим нормативним актам.
Разом з тим, судами встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі №5017/939/2012 встановлено, що необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки документи знаходяться на розгляді Одеського міського управління земельних ресурсів. Рішення по наданих позивачем документах Одеською міською радою не приймалось.
В матеріалах справи наявне звернення позивача до відповідача 04.12.2013 року за вихідним №03/01-607 з проханням укласти договір оренди земельної ділянки, при цьому, вказані звернення, які відповідач отримував, були залишені ним без відповіді та задоволення, що свідчить про те, що саме відповідач ухиляється від укладення договору оренди, а не позивач.
Документи, які містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що набуття відповідачем прав власності на об'єкти, що розміщені на спірній земельній ділянці відбувалося у відповідності до приписів Земельного кодексу України та інших норм чинного законодавства, що надавало йому право користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкти.
Право власності позивача на передані йому в процесі приватизації об'єкти по вул. Миколаївська дорога, 140 в м. Одесі в силу статей 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України нерозривно пов'язано із правом користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані, оскільки вказані норми передбачають, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі і на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
Отже, дослідивши фактичні обставини справи, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем були вжиті всі необхідні заходи щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою та здійсненні всі відповідні дії стосовно укладення договору оренди спірної земельної ділянки.
Судова колегія апеляційного суду також спростувала доводи апеляційної скарги про підвідомчість даної справи адміністративним судам та визнала правильним висновок суду першої інстанції про її вирішення в порядку господарського судочинства, оскільки спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Будь - яких інших доводів, в тому числі фактів, які не досліджені судами попередніх інстанцій та є необхідними для вирішення даного спору, а також порушення норм права заявник в касаційній скарзі не навів.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 916/1072/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач