Справа № 1-82/2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 квітня 2008 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді     ЧАБАК І.О.

при секретарі     ЧИЛІКІНІЙ A.M.

з участю прокурора     САПОН Л.В.

з участю адвоката     ОСОБА_1

з участю потерпілих ОСОБА_2ОСОБА_3 з участю законних представників ОСОБА_4 , ОСОБА_5  з участю представника служби у справах дітей Глухівського міськвиконкому ОСОБА_6 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Глухові справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, 25травня 1991 року

народження,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту,  учня ІНФОРМАЦІЯ_2,  мешкаючого по вул. . Свердлова,  18 в с Семенівка,  Глухівського району,  раніше не судимого

в скоєнні злочину, передбаченого  ст. . ст. 15ч.2, 186ч.2;186 ч.2 КК України,

ОСОБА_8, 01 липня 1990

року    народження, уродженця     ІНФОРМАЦІЯ_3,     Сумської

області, українця,  громадянина України, маючого неповну середню освіту,  учня ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаю чого по вул. .Петровського, 27 в с Семенівка,  Глухівського району,  раніше не судимого

в скоєнні злочину, передбаченого  ст. . ст. 15ч.2, 186ч.2;186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2008 року підсудні ОСОБА_7  та ОСОБА_9 за попередньою змовою,  з метою викрадення чужого майна - мобільних телефонів,  які належали неповнолітнім знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  виготовили з жіночих капронових колгот маски і біля 20 год. 30 хв. прибули на вул. . Артема м.  Глухова, де поблизу магазину «Соната» стали чекати вищевказаних осіб. Побачивши,  що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наближаються в їх напрямку,  реалізовуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення мобільних телефонів, вони наділи на голови заздалегідь зроблені ними маски, після чого ОСОБА_9 настиг ОСОБА_2, який тікав від нього,  звалив на землю і наніс удар рукою по голові, вимагаючи при цьому негайно віддати йому мобільний телефон. Скориставшись темрявою ОСОБА_2 непомітно від ОСОБА_9 відкинув в бік належний йому телефон «Simens Beng A31 », вартістю,  згідно проведеній по справі товарознавчій експертизі № 34 від 15.02.2008 року-210 грн. з сім - картою «Джинс»,  вартістю 25 грн.,  на рахунку якої грошей не було, під кришкою була сім карта «Джус», вартістю 25 грн.,  на рахунку якої грошей не було,  а всього на загальну суму 260 грн. і заявив ОСОБА_8, що в нього телефону немає. ОСОБА_9 перевірив у ОСОБА_2кишені одягу і не знайшовши там телефону , пішов від нього.

Після залишення ОСОБА_2 ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_7С,  який до цього настигши ОСОБА_3,  повалив його на землю і вдаривши його декілька разів по голові,  став вимагати віддати йому телефон. ОСОБА_3 відповів,  що телефону у нього немає,  хоча в кишені куртки знаходився мобільний телефон «Nokia 6233». Коли ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_7 , який  сидів на лежачому ОСОБА_3  і  продовжуючи  свої злочинні дії

, направлені на відкрите викрадення чужого майна - мобільного телефону,  став шукати його по кишенях куртки ОСОБА_3 і знайшовши,  відкрито викрав мобільний телефон, вартістю, згідно проведеній по справі товарознавчій експертизі № 32 від 14.02.2008 року -1200 грн з сім-картою «Джинс», вартістю 25 грн, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 4 грн,  а всього на загальну суму 1229 грн. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_7  з місця злочину зникли з викраденим мобільним телефоном «Nokia 6233».

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 11.02.2008 року ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження , що не призвели до короткочасного розладу здоров'я .

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7  віну свою в скоєнні злочину , передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2  ст. 186,  та ч.2  ст. 186 КК України визнав повністю і суду пояснив,  що 22 .01.2998 року у вечірній час,  вінт разом зі своїм другом ОСОБА_9 домовилися між собою викрасти мобільні телефони у своїх приятелів ОСОБА_3  та ОСОБА_2 їм було відомо про те,  що в цих хлопців є мобільні телефони. Після занять в ліцеї ,  ввечері,  він в дивані знайшов двоє старих жіночих колгот, ОСОБА_9 відрізав лишнє,  залишивши верхню частину колгот,  взяли їх з собою і пішли на вул. . Артема м.  Глухова чекати ОСОБА_2 та ОСОБА_3  біля магазину «Соната». Побачивши ,  що ОСОБА_2 та ОСОБА_3  наближаються до них,  наділи колготки на голову і він побіг за ОСОБА_3,  а ОСОБА_9 за ОСОБА_2.  Догнавши ОСОБА_3 С,  який спіткнувшись впав на землю,  наніс йому удар по голові рукою і став вимагати мобільний телефон. На що ОСОБА_3  відповів,  що телефону у нього немає,  він ще раз вдарив його по голові. В цей час ,  коли він сидів на лежачому ОСОБА_3  і тримав його , до них підійшов ОСОБА_9 Побачивши світло наближаючого автомобіля, він залишив ОСОБА_3  і побіг в напрямку магазину «Соната». ОСОБА_9 побіг за ним і від нього він дізнався,  що той таки забрав мобільний телефон у ОСОБА_3  Біля магазину його затримав чоловік і при цьому сильно його побив.

В скоєному розкаюється.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8О свою вину в скоєнні злочину , передбаченого ч.2  ст. 15,  ч.2  ст. 186 та ч.2  ст. 186 КК України визнав повністю і суду пояснив,  що 22.01.2008 року ОСОБА_7  запропонував йому забрати телефони у їх знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_7  хотів подарувати телефон своїй дівчині Ввечері цього дня , взявши з собою відрізані старі капронові жіночі колготки,  які вони відрізали раніше,  вони пішли на вул. . Артема м.  Глухова і стали біля магазину «Соната« чекати ОСОБА_3 та Кабиша.В.В. Побачивши,  що вони наближаються ,  наділи колготки на голови,  щоб їх не впізнали і він побіг наздоганяти ОСОБА_2,  а ОСОБА_7  побіг за ОСОБА_3.  Настигши ОСОБА_2. він звалив його на землю і почав вимагати у нього мобільний телефон. На що ОСОБА_2відповів,  що у нього немає телефону,  після чого він обшукав кишені ОСОБА_2 і не знайшовши телефону пішов від нього до ОСОБА_7  який сидів на спині у ОСОБА_3 Підійшовши до ОСОБА_3,  він смикнув його за руку і з лівої кишені в того випав мобільний телефон,  який він забрав. В цей час він побачив світло автомобіля , який наближався,  ОСОБА_7  почав втікати і він побіг слідом за ним.  По дорозі він сказав ОСОБА_7  що телефон у ОСОБА_3 він все-таки забрав. Біля магазину «Соната» ОСОБА_7  затримали якісь люди,  а він втік звідти.

В скоєному розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_7  та ОСОБА_9 , їх вина підтверджується свідченнями потерпілих,  свідків,  та іншими зібраними по справі доказами.

Так,  потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив,  що коли він 22 січня 2008 року біля 20-00 години разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 повертались додому,  на вул. . Артема підбігли двоє хлопців,  на головах яких були надіти колготи і вони злякавшись , почали від них втікати. За ним побіг один з хлопців,  а за ОСОБА_2 другий. Втікаючи він спіткнувшись упав на землю,  до нього підбіг хлопець і сів на нього зверху,  вдаривши декілька разів рукою по голові з вимогою віддати йому мобільний телефон. Його телефон знаходився в кишені куртки,  але він відповів,  що телефону у нього немає. Цей хлопець повторив свою вимогу і при цьому вдарив ще раз рукою по голові. В цей час до них підійшов другий хлопець і смикнув його за руку,  від чого телефон з кишені куртки вивалився і його забрав ОСОБА_9. Побачивши світло фар ,  приближаю чого автомобіля ОСОБА_9 та ОСОБА_4 В почали втікати в сторону магазину «Соната».

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду свідчення аналогічні свідченням потерпілого ОСОБА_3,  даними в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив,  що ввечері 22 січня 2008 року ,  коли він знаходився вдома ,  прибіг ОСОБА_2,  з яким він разом проживає на квартирі і розповів ,  що    тільки що

неподалік від магазину «Соната» у нього намагалися забрати мобільний телефон і повідомив,  що ОСОБА_3  залишився на тому місці,  де на них напали з тими хлопцями і йому потрібна допомога. Всі побігли за ОСОБА_2 і біля магазину «Соната» побачили,  що за допомогою перехожих був затриманий їх знайомий ОСОБА_7

Свідки ОСОБА_12,  ОСОБА_13 надали суду свідчення свідченням свідка ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_143асвідчила,  що 22.01.2008 року вона була запрошена працівниками міліції до Глухівського МРВ УМВС ,  де в її присутності були опитані неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Зі слів неповнолітніх,  вона дізналася ,  що в цей день вони домовились між собою забрати мобільні телефони у своїх товаришів.

Довідкою про вартість стартового пакету»Джус»,  яка складає 25 грн.,  стартового пакету «Джинс» яка складає 25 грн.

Протоколом огляду місця пригоди від 22.01.2008 року ,  з якого слідує,  що на території біля магазину «Соната» ,  розташованого по вул. . Артема м.  Глухова , була виявлена та вилучена частина жіночих капронових колгот сірого кольору.

Протоколом добровільної видачі ОСОБА_9 мобільного телефону «Нокіа 6233»,  який він разом зі ОСОБА_7  відкрито викрав у ОСОБА_3 22 січня 2008 року на вул. . Артема м.  Глухова неподалік від магазину «Соната».

Висновком судово- медичної експертизи № 27 від 11.02.2008 року , яким підтверджується факт заподіяння ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень.

Висновком товаро- знавчої експертизи №32 від 14.02.2008 року ,  згідно якої залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа 6233» становить 1200 грн.

Дії підсудного ОСОБА_7  суд кваліфікує за  ст. . 15 ч.2, 186ч.2 КК України,  як замах на відкрите викрадення чужого майна(грабіж),  поєднаного з насильством ,  яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  за попередньою змовою групою осіб,  але злочин не було закінчено з причин,  які не залежали від його волі.

Дії підсудного ОСОБА_7  суд кваліфікує за  ст. . 186 ч.2 КК України ,  як відкрите викрадення чужого майна (грабіж),  поєднаний з насильством ,  яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_9 суд кваліфікує за  ст. . 15 ч.2, 186ч.2 КК України,  як замах на відкрите викрадення чужого майна(грабіж),  поєднаного з насильством ,  яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  за попередньою змовою групою осіб,  але злочин не було закінчено з причин,  які не залежали від його волі.

Дії підсудного ОСОБА_9 суд кваліфікує за  ст. . 186 ч.2 КК України ,  як відкрите викрадення чужого майна (грабіж),  поєднаний з насильством ,  яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  за попередньою змовою групою осіб.

При призначення покарання підсудним,  суд відповідно до вимог  ст. .65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки ними скоєного,  їх особи; злочин скоїли в неповнолітньому віці,  позитивно характеризуються за місцем проживання.

Те,  що ОСОБА_7  та ОСОБА_9 мають неповнолітній вік,  тяжкий матеріальний стан їх сімей,  у ОСОБА_7  хвора мати на тяжке психічне захворювання,  ОСОБА_9 з малолітнього віку знаходиться на утриманні і виховання тільки батька,  а мати покинула ще малих дітей на чоловіка,  а потім прийшли відомості про її смерть,  обидва підсудні розкаюються в скоєному,  в повному обсязі відшкодували заподіяну шкоду потерпілим- суд визнає пом'якшуючими відповідальність обставинами і такими ,  що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  з врахуванням яких при призначенні покарання за  ст. . 15 ч.2, 186 ч.2 та  ст. . 186 ч.2 КК України обом підсудним вважає можливим згідно  ст. .69 КК України призначити покарання нижче від найнижчої межі,  встановленої санкції цих законів у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до  ст. .70 КК України ,  враховуючи сукупність злочинів,  шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити покарання кожному у вигляді позбавлення волі.

Між іншим ,  суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудних ОСОБА_7С,  ОСОБА_9 без відбування покарання,  а тому на підставі  ст. .104 КК України вважає за можливе звільнити їх від відбування покарання з випробуванням,  якщо вони протягом визначеного судом строку не вчинять нового злочину.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись  ст. .323, 324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ч.2с. 15, ч.2 ст. 186 та ч.2  ст. 186 КК України і призначити йому покарання;

За ч.2  ст. 186 КК України з застосуванням    ст. .69 КК України у вигляді    двох років

позбавлення волі;

за ч.2  ст.  15, ч.2 чс. 186 КК України з застосуванням  ст. .69 КК України у вигляді двох

років позбавлення волі.

Відповідно  ст. .70 КК України шляхом часткового складання остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді двох років одного місяця позбавлення волі.

На підставі  ст. . ст.  104, 75 КК України звільнити від відбуття призначеного покарання з випробувальним терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ч.2с. 15, ч.2 ст. 186 та ч.2  ст. 186 КК України і призначити йому покарання;

За ч.2  ст. 186 КК України з застосуванням    ст. .69 КК України у вигляді    двох років

позбавлення волі;

за ч.2  ст.  15, ч.2 чс. 186 КК України з застосуванням  ст. .69 КК України у вигляді двох

років позбавлення волі.

Відповідно  ст. .70 КК України шляхом часткового складання остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді двох років одного місяця позбавлення волі.

На підставі  ст. . ст.  104, 75 КК України звільнити від відбуття призначеного покарання з випробувальним терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи по 235 грн.40 коп. стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_7  та ОСОБА_9

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.